Рекомендація 
                  щодо заробітної плати моряків, 
            робочого часу та складу суднового екіпажу 
                              N 187 
 

     Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

     що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро 
праці та зібралася 8 жовтня 1996 року на свою вісімдесят  четверту 
сесію,

     беручи до уваги положення  Конвенції  1949  року  про  захист 
заробітної плати ( 993_146 ), Конвенції 1970 року про встановлення 
мінімальної заробітної плати ( 993_149 ),  Конвенції 1976 року про 
оплачувані відпустки морякам ( 993_268 ),  Конвенції 1976 року про 
мінімальні норми в торговельному флоті ( 993_052 ), Конвенції 1987 
року про репатріацію моряків (переглянутої) ( 993_300 ), Конвенції 
1992 року про захист вимог працівників у разі  неплатоспроможності 
роботодавця (  993_286  )  та  Міжнародної конвенції 1993 року про 
морську заставу ( 995_471 ),

     ухваливши прийняти ряд пропозицій  щодо  перегляду  Конвенції 
1958  року  про  заробітну  плату,  робочий  час і склад суднового 
екіпажу (переглянутої)  ( 993_160 ) та Рекомендації 1958 року щодо 
заробітної   плати,  робочого часу і  складу   суднового   екіпажу 
( 993_241 ), що є другим пунктом порядку денного сесії,

     вирішивши надати  цим  пропозиціям форми рекомендації,  яка б 
доповнювала Конвенцію 1996 року про робочий час  моряків  і  склад 
суднового екіпажу ( 993_049 ),

     ухвалює цього  двадцять  другого  дня  жовтня  місяця  тисяча 
дев'ятсот дев'яносто шостого року нижченаведену Рекомендацію,  яка 
може називатися Рекомендацією 1996 року про робочий час моряків  і 
склад суднового екіпажу: 

                I.
 Сфера застосування і визначення 

     1. 1)  Ця  Рекомендація  застосовується  до  будь-якого судна 
далекого плавання державної  чи  приватної  форми  власності,  яке 
зареєстроване на території члена Організації і звичайно займається 
торговельними морськими операціями.

     2) Компетентний  орган  влади повинен застосовувати положення 
цієї  Рекомендації  до  торговельного  морського  рибальства  тією 
мірою,  наскільки  він  вважає  це  практично здійснюваним,  після 
консультацій   з    представницькими    організаціями    власників 
риболовецьких суден та рибалок.

     3) У випадку виникнення сумніву щодо того,  може чи ні те або 
інше судно розглядатись як судно далекого плавання або як таке, що 
займається торговельними  морськими  операціями  або  торговельним 
морським рибальством в цілях цієї Рекомендації, це питання повинно 
вирішуватися компетентним  органом  влади  після  консультацій  із 
заінтересованими організаціями судновласників, моряків і рибалок.

     4) Ця Рекомендація  не  застосовується  до  дерев'яних  суден 
традиційної побудови, таких як плоскодонні шлюпки та джонки.

     2. В цілях цієї Рекомендації:

     a) термін  "основна  заробітна  плата"  означає  таку  плату, 
незалежно  від  її  структури,  яка  нараховується  за  нормальний 
робочий  час;  вона  не  включає  виплати  за понаднормову роботу, 
премії,  допомоги,  оплату відпустки або будь-які  інші  додаткові 
виплати;

     b) термін  "компетентний  орган"  означає  міністра,  урядове 
відомство або будь-який інший орган влади чи особу,  уповноважених 
видавати правила, накази чи інші інструкції, які мають силу закону 
щодо  заробітної  плати  моряків,  тривалості  робочого  часу  або 
відпочинку та укомплектування суден екіпажем;

     c) термін  "консолідована  заробітна плата" означає заробітну 
плату, яка включає основну заробітну плату та інші пов'язані з нею 
виплати;  консолідована  заробітна плата може включати компенсацію 
за весь відпрацьований понаднормовий час та всі інші  пов'язані  з 
нею  виплати,  або  вона  може включати тільки певні види виплат у 
частковому зведенні;

     d) термін  "тривалість  робочого часу" означає час,  протягом 
якого моряк зобов'язаний виконувати роботу в інтересах судна;

     e) термін  "понаднормовий  час"  означає час,  відпрацьований 
понад нормальну тривалість робочого часу;

     f) термін   "моряк"   означає   будь-яку   особу,   визначену 
національним законом,  правилами або колективними угодами як таку, 
що  працює  за  наймом  в  будь-якій  якості на борту такого судна 
далекого плавання, до якого застосовується ця Рекомендація;

     g) термін  "судновласник" означає власника судна або будь-яку 
іншу організацію чи особу, як менеджер або фрахтувальник судна без 
екіпажу, який переклав з судновласника на себе відповідальність за 
експлуатацію судна та під  час  прийняття  такої  відповідальності 
погодився нести усі супровідні обов'язки і зобов'язання.
 

                   II. Заробітна плата моряків 

     3. Для моряків,  чиї надходження включають окрему компенсацію 
за понаднормову роботу:

     a) в  цілях нарахування заробітної плати нормальна тривалість 
робочого часу в морі та в порту  не  повинна  перевищувати  восьми 
годин на день;

     b) в цілях підрахунку понаднормового часу  роботи,  кількість 
нормальних  робочих  годин  на тиждень,  яка оплачуюється основною 
заробітною платою,  повинна передбачатись національним законом  чи 
правилами,  якщо  вона  не визначена колективними угодами,  але не 
повинна перевищувати 48 годин на тиждень;  колективні угоди можуть 
передбачати інші, але не менш сприятливі умови;

     c) ставка чи ставки компенсації за понаднормову  роботу,  яка 
має  бути  не меншою ніж у 1,25 раза від основної заробітної плати 
на годину, повинна визначатися національним законом, правилами або 
колективними угодами;

     d) облік всієї відпрацьованої  понаднормової  роботи  повинен 
вестися капітаном або особою, призначеною капітаном, та завірятися 
моряком через регулярні проміжки часу.

     4. Для  моряків,  чия  заробітна  плата повністю або частково 
консолідована:

     a) в  колективній угоді,  трудовому контракті та повідомленні 
про прийняття на роботу повинна чітко визначатися сума винагороди, 
що підлягає сплаті морякові,  а де це необхідно - кількість годин, 
яку моряк має відпрацювати за  цю  винагороду,  та  будь-які  інші 
додаткові    виплати,   які   можуть   додатково   включатися   до 
консолідованої заробітної плати,  з посиланням на підстави  їхньої 
виплати;

     b) там,  де погодинна понаднормова робота оплачується  як  за 
час,  відпрацьований понаднормово,  що покривається консолідованою 
заробітною платою,  погодинна ставка має бути не меншою ніж у 1,25 
раза  від  основної  ставки,  яка відповідає нормальній тривалості 
робочого часу,  як зазначено  в  параграфі  3;  такий  же  принцип 
повинен  застосовуватися до понаднормового часу,  який включається 
до твердо встановленої заробітної плати;

     c) оплата   тієї   частки   повністю   або   частково  твердо 
встановленої   заробітної   плати,   яка   представляє   нормальну 
тривалість робочого часу,  як зазначено в a) параграфа 3,  повинна 
бути не нижчою від існуючої ставки мінімальної заробітної плати;

     d) для   моряків,   чия   заробітна   плата  частково  твердо 
встановлена,  облік всієї  понаднормової  роботи  має  вестися  та 
завірятися так, як це передбачено в d) параграфа 3.

     5.
 Національний закон,  правила або колективні  угоди  можуть 
передбачати  компенсацію  за  понаднормову роботу або роботу,  яка 
виконується протягом вихідних  днів  та  у  святкові  дні,  шляхом 
надання  еквівалентного  періоду часу звільнення від обов'язків та 
перебування поза судном,  додаткової відпустки замість  винагороди 
чи будь-якої іншої передбаченої компенсації.

     6. Національний закон і правила,  ухвалені після консультацій 
з представницькими організаціями судновласників і моряків,  або, у 
разі  необхідності,  колективні  угоди  повинні  враховувати  такі 
принципи:

     a) рівна  винагорода  за  роботу  рівної   цінності   повинна 
застосовуватися  до  всіх моряків,  зайнятих на одному судні,  без 
дискримінації  за  ознакою  раси,   статі,   релігії,   політичних 
поглядів, національності та майнового стану;

     b) на борту судна мають виконуватись  трудові  контракти  або 
інші  угоди,  які  визначають  діючі  ставки або розмір заробітної 
плати;  інформація про суму або ставки заробітної плати  має  бути 
доступною  кожному  морякові або шляхом надання йому хоча б однієї 
завіреної копії відповідної інформації мовою, яку він розуміє, або 
шляхом вивішування копії угоди в місці, що є загальнодоступним для 
команди, або за допомогою будь-яких інших засобів;

     c) заробітна  плата  повинна сплачуватися на законній основі; 
де необхідно,  її оплата може  здійснюватися  шляхом  банківського 
переказу,   банківським   чеком,   поштовим   чеком  або  грошовим 
переказом;

     d) заробітна  плата  повинна сплачуватися щомісячно або через 
будь-які інші регулярні проміжки часу, і після закінчення трудових 
відносин  всі  винагороди  мають  бути  сплачені без невиправданих 
затримок;

     e) компетентні  органи  влади  повинні  накладати  відповідні 
санкції чи інші стягнення у випадку  затримки  або  неспроможності 
виплати належних грошових коштів судновласниками;

     f) заробітна плата повинна сплачуватися безпосередньо  моряку 
або  переводитися на банківський рахунок моряка,  якщо він чи вона 
не дають будь-яких вказівок у письмовій формі;

     g) за  умови  h),  судновласник не повинен обмежувати свободу 
моряка в розпорядженні своїм заробітком;

     h) утримання із заробітку дозволяється лише в таких випадках: 
        i) у разі існування спеціального положення в національному 
законодавстві, правилах або існуючих колективних угодах; 
        ii) якщо моряк був проінформований у найбільш прийнятній з 
огляду  компетентного  органу  влади  формі  про  умови,  за  яких 
здійснюються такі утримання; 
        iii) якщо сумарне утримання не перевищує межу, встановлену 
національними законом, правилами, колективними угодами чи судовими 
рішеннями про здійснення таких утримань;

     i) жодних утримань не повинно здійснюватися із суми заробітку 
моряка  у  випадку  одержання  ним  або збереження за ним робочого 
місця;

     j) компетентний   орган   влади   повинен  мати  повноваження 
інспектувати магазини та  служби  послуг,  які  передбачаються  на 
борту судна, з метою забезпечення справедливих та прийнятних цін в 
інтересах зайнятих моряків;

     k) тією мірою, наскільки вимоги моряків щодо заробітної плати 
та інших сум, належних їм до сплати у зв'язку з їхньою роботою, не 
забезпечуються  відповідно  до положень Міжнародної конвенції 1993 
року про  морську  заставу  ( 995_471 ),  такі вимоги повинні бути 
захищені згідно із Конвенцією Міжнародної організації  праці  1992 
року  про  захист  вимог  працівників  у  разі неплатоспроможності 
роботодавця ( 993_286 ).

     7. Член    Організації    повинен,   після   консультацій   з 
організаціями судновласників і моряків,  встановити процедури  для 
проведення  розслідування  змісту  скарг,  що стосуються будь-яких 
питань, які розглядаються в цій Рекомендації. 

                 III. Мінімальна заробітна плата 

     8. 1) Без шкоди для  принципу  вільного  ведення  переговорів 
член  Організації  повинен  після  консультацій  з  представниками 
організацій судновласників і моряків встановлювати  процедури  для 
визначення   мінімального   розміру   заробітної   плати  моряків. 
Представницькі організації судновласників і моряків повинні  брати 
участь у реалізації таких процедур.

     2) Під час встановлення таких процедур та розміру мінімальної 
заробітної  плати  належна  увага  повинна приділятися міжнародним 
стандартам праці,  які стосуються визначення мінімального  розміру 
заробітної плати і таких принципів:

     a) розмір мінімальної заробітної  плати  повинен  враховувати 
специфіку   морської   зайнятості,  рівень  укомплектування  суден 
екіпажем та нормальну тривалість робочого часу моряків;

     b) розмір  мінімальної  заробітної  плати повинен враховувати 
зміни у вартості життя та в потребах моряків.

     3) Компетентний орган повинен забезпечувати:

     a) за допомогою системи нагляду і санкцій виплату  заробітної 
плати,  розмір  якої  був  би  не  нижчий від розміру встановленої 
ставки чи ставок;

     b) щоб  будь-який моряк,  якому виплатили за ставкою,  нижчою 
від розміру мінімальної заробітної плати,  міг  шляхом  проведення 
недорогої та швидкої судової або інших процедур відшкодувати суму, 
яку він недоотримав. 

         IV. Мінімальна щомісячна основна заробітна плата 
             або оплата праці кваліфікованих моряків 

     9. В   цілях  цього  розділу  термін  "кваліфікований  моряк" 
означає  будь-якого  моряка,  який  вважається  компетентним   для 
виконання будь-яких обов'язків,  які можуть вимагатися від моряка, 
котрий несе  службу  на  палубі,  крім  обов'язків  керівника  або 
спеціаліста  старшинського  складу,  чи  будь-якого  моряка,  який 
визначається  як  кваліфікований  моряк  згідно  з   національними 
законами, правилами, практикою чи колективними угодами.

     10. Основна заробітна  плата  за  календарний  місяць  служби 
кваліфікованого   моряка  повинна  бути  не  менша  від  суми,  що 
періодично встановлюється  Спільною  морською  комісією  чи  іншим 
органом,  уповноваженим  Адміністративною  радою Міжнародного бюро 
праці.  За рішенням Адміністративної ради Генеральний директор МБП 
доводить  до відома членів МБП всі переглянуті суми.  З 1-го січня 
1995 року сума,  встановлена Спільною морською  комісією,  складає 
385 доларів США.

     11. Ніщо в цьому  розділі  не  повинно  вважатися  перешкодою 
угодам,    укладеним   між   судновласниками   або   організаціями 
судновласників і моряків щодо регулювання мінімальних  стандартних 
норм  та умов зайнятості,  за умови,  що ці норми та умови визнані 
компетентним органом влади. 

                V. Вплив на попередню Рекомендацію 

     12. Ця  Рекомендація  замінює  Рекомендацію  1958  року  щодо 
заробітної   плати,  робочого  часу  та  складу  суднового екіпажу 
( 993_241 ). 

 Конвенції та рекомендації, ухвалені 
 Міжнародною організацією праці 
 1965-1999, Том II 
 Міжнародне бюро праці, Женева