Рекомендація про роботу на умовах неповного робочого часу N 182 "Генеральна Конференція Міжнародної організації праці,"що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 7 червня 1994 року на свою вісімдесят першу сесію,. Міжнародна організація праці. 1994
Рекомендаціяпро роботу на умовах
неповного робочого часу
N 182
Генеральна Конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюропраці та зібралася 7 червня 1994 року на свою вісімдесят першу
сесію,
ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно роботи на умовахнеповного робочого часу, що є четвертим пунктом порядку денного
сесії,
вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, якадоповнює Конвенцію 1994 року про роботу на умовах неповного
робочого часу ( 993_040 ),
ухвалює цього двадцять четвертого дня червня місяця тисячадев'ятсот дев'яносто четвертого року нижченаведену Рекомендацію,
яка може називатися Рекомендацією 1994 року про роботу на умовах
неповного робочого часу.
1. Положення цієї Рекомендації повинні розглядатися у зв'язкуз положеннями Конвенції 1994 року про роботу на умовах неповного
робочого часу ( 993_040 ) (надалі наводитиметься як "Конвенція").
2. У цій Рекомендації:
a) термін "працівник, зайнятий неповний робочий час", означаєособу, яка працює за наймом, нормальна тривалість робочого часу
якої менша від нормальної тривалості робочого часу працівників,
зайнятих повний робочий час та які перебувають в порівнянній
ситуації;
b) нормальна тривалість робочого часу, вказана в a), можерозраховуватися потижнево чи у середньому за певний період
зайнятості;
c) термін "працівник, зайнятий повний робочий час, якийперебуває в порівнянній ситуації" означає працівника, зайнятого
повний робочий час, який:
i) має такий самий тип трудових відносин;
ii) має такі самі чи аналогічні вид роботи чи професію; і
iii) працює у тому самому структурному підрозділі чи, якщо
у ньому немає працівників, зайнятих повний робочий час, та тих що
знаходяться у порівнянній ситуації, то на тому самому
підприємстві, чи, якщо на цьому підприємстві немає працівників,
зайнятих повний робочий час, та тих що перебувають у порівнянній
ситуації, то в тій самій галузі економічної діяльності;
d) що й відповідний працівник, зайнятий неповний робочий час;
e) не вважаються працівниками, зайнятими повний робочий час,працівники, зайняті повний робочий час, що опинилися в умовах
часткового безробіття, внаслідок тимчасового скорочення нормальної
тривалості їх робочого часу, що має колективний характер, з
економічних, технічних чи структурних причин.
3. Ця Рекомендація застосовується до усіх працівників,зайнятих неповний робочий час.
4. Відповідно до національного законодавства чи практики,роботодавці повинні консультуватися з представниками зацікавлених
працівників з приводу широкомасштабного введення чи розширення
масштабу застосування роботи на умовах неповного робочого часу,
відповідних правил та процедур та можливих засобів захисту та
заохочення такої роботи.
5. Працівники, зайняті неповний робочий час, повинні бутипроінформовані у письмовій формі чи будь-яким іншим способом, що
відповідає національному законодавству та практиці, про
особливості їхнього найму.
6. Зміни, які відповідно до статті 6 Конвенції ( 993_040 )необхідно вносити до передбачених законом систем соціального
забезпечення, основані на професійній діяльності, повинні бути
спрямовані на:
a) поступове зниження, у відповідних випадках, мінімальнихнорм заробітків чи тривалості робочого часу, що є умовою для
охоплення цими системами;
b) забезпечення, залежно від обставин, працівників, зайнятихнеповний робочий час, виплатою мінімальних чи одноразових допомог,
зокрема допомог по старості, у випадку хвороби, по інвалідності та
по материнству, а також сімейних допомог;
c) визнання в принципі, що працівники, зайняті неповнийробочий час, трудові відносини яких припиняються чи призупинені та
які шукають тільки роботу на умовах неповного робочого часу,
задовольняють умову готовності розпочати роботу, що вимагається
для виплати допомог по безробіттю;
d) зниження небезпеки обмеження інтересів працівників,зайнятих неповний робочий час, системами, які:
i) обумовлюють отримання права на допомогу наявністю
певного періоду чи то період страхування, сплати внесків, чи
трудовий стаж протягом певного періоду часу; чи
ii) визначають розмір допомог залежно як від середнього
заробітку на попередній роботі, так і від тривалості періодів
страхування, сплати внесків чи трудового стажу.
7. 1) У відповідних випадках мінімальні норми, що обмежуютьдоступ до приватних професійних систем, що доповнюють чи замінюють
передбачені законом системи соціального забезпечення, повинні
поступово знижуватися для того, щоб працівники, зайняті неповний
робочий час, були охоплені ними якомога ширше.
2) Працівники, зайняті неповний робочий час, повиннікористуватися в рамках цих систем умовами, еквівалентними тим,
якими користуються працівники, зайняті повний робочий час та які
перебувають у порівнянній ситуації. У відповідних випадках ці
умови можуть визначатися пропорційно тривалості робочого часу,
внескам чи заробіткам.
8. 1) У відповідних випадках мінімальні норми, якірозраховуються на основі тривалості робочого часу чи заробітків,
встановлені відповідно до статті 8 Конвенції ( 993_040 ) в
областях, передбачених в статті 7, повинні поступово знижуватися.
2) Періоди роботи, які передбачаються як умова наданняправового захисту в областях, вказаних в статті 7 Конвенції
( 993_040 ), не повинні бути більш тривалими для працівників,
зайнятих неповний робочий час, ніж для працівників, зайнятих
повний робочий час, які перебувають у порівнянній ситуації.
9. Якщо працівники, зайняті неповний робочий час, працюютьбільш ніж на одному робочому місці, слід враховувати загальну
тривалість їхнього робочого часу, загальні розміри їхніх внесків
чи заробітків у визначенні того, чи відповідають вони мінімальним
вимогам, передбачених у встановлених законом системах соціального
забезпечення, основаних на професійній діяльності.
10. Працівники, зайняті неповний робочий час, повинніотримувати на рівноправній основі додаткові до основної заробітної
плати грошові виплати, які отримують працівники, зайняті повний
робочий час та перебувають у порівнянній ситуації.
11. Слід вживати усіх належних заходів для того, щобпрацівники, зайняті неповний робочий час, якщо є практична
можливість, на рівноправній основі користувалися
соціально-побутовими послугами та доступом до соціальних служб
відповідного підприємства; ці служби та послуги слід, у міру
можливості, пристосувати до потреб працівників, зайнятих неповний
робочий час.
12. 1) Тривалість та графік робочого часу працівників,зайнятих неповний робочий час, встановлюються з врахуванням як
інтересів працівника, так і потреб підприємства.
2) У міру можливості, зміни в узгодженому графіку та роботапонад узгоджену кількість годин підлягають обмеженням та повинні
здійснюватися за умови завчасного попередження.
3) Система компенсацій за роботу понад узгоджений робочийграфік повинна бути предметом переговорів згідно з національним
законодавством та практикою.
13. Відповідно до національного законодавства та практики,працівники, зайняті неповний робочий час, повинні користуватися на
рівноправній основі, та, у міру можливості, на рівних умовах усіма
видами відпусток, які надаються працівникам, зайнятим повний
робочий час, які знаходяться у порівнянній ситуації, зокрема
оплачуваною навчальною відпусткою, батьківською відпусткою по
догляду за дитиною та відпусткою по догляду за хворою дитиною чи
іншим найближчим родичем сім'ї працівника.
14. У випадку необхідності до працівників, зайнятих неповнийробочий час, повинні застосовуватися такі самі правила стосовно
планування щорічної відпустки та роботи в офіційні вихідні та
святкові дні, які діють щодо працівників, зайнятих повний робочий
час, які знаходяться у порівнянній ситуації.
15. У випадку необхідності слід вживати заходів для подоланняконкретних перешкод, що ускладнюють доступ працівників, зайнятих
неповний робочий час, до професійної підготовки, можливостям
професійного росту та професійної мобільності.
16. Слід вносити відповідні зміни до положень, передбаченихзаконом систем соціального забезпечення, основаних на професійній
діяльності, які можуть викликати негативне ставлення до роботи на
умовах неповного робочого часу чи до згоди на неї, зокрема у
положення:
a) які призводять до пропорційного підвищення розмірувнесків, що сплачуються працівниками, зайнятими неповний робочий
день, якщо ці внески не виправдані пропорційно зрослими розмірами
пільг;
b) які без розумних причин помітно скорочують розмір допомогпо безробіттю, що виплачуються безробітним, які тимчасово
погоджуються працювати на умовах неповного робочого часу;
c) які при обчисленні допомог по старості надають надтовеликого значення пониженій сумі доходу, отриманого під час роботи
на умовах неповного робочого часу, тільки за період, що передує
виходу на пенсію.
17. Роботодавцям слід передбачати можливість вжиття заходів,що сприяють доступу до роботи на умовах неповного робочого часу на
всіх рівнях підприємства, включаючи, в разі необхідності,
кваліфіковані та управлінські посади.
18. 1) У випадку необхідності роботодавцям слід звертатиувагу на:
a) заяви працівників про переведення з роботи на умовахповного робочого часу на наявну на підприємстві роботу на умовах
неповного робочого часу; та
b) заяви працівників про переведення їх з роботи на умовахнеповного робочого часу на наявну на підприємстві роботу на умовах
повного робочого часу.
2) Роботодавці повинні своєчасно надавати працівникамінформацію про наявність на підприємстві вакантних робочих місць з
повним та неповним робочим часом для того, щоб спростити
переведення з роботи на умовах повного робочого часу на роботу на
умовах неповного робочого часу чи навпаки.
19. Відмова працівника переходити з роботи на умовах повногоробочого часу на роботу на умовах неповного робочого часу чи
навпаки не повинна сама по собі бути законною підставою для
звільнення, що не стосується можливості звільнень відповідно до
національного законодавства та практикою з інших причин, які
можуть бути пов'язані з виробничою необхідністю для цього
підприємства.
20. Якщо національні умови чи умови на підприємствідозволяють, працівники повинні мати можливість переходити на
роботу на умовах неповного робочого часу з обгрунтованих причин,
таких як вагітність чи необхідність догляду за малолітньою
дитиною, чи за хворим, чи тим членом сім'ї працівника, що втратив
працездатність, та потім повертатися на роботу на умовах повного
робочого часу.
21. Якщо зобов'язання роботодавця залежать від чисельностіпрацюючих у нього працівників, то працівники, зайняті неповний
робочий час, повинні рахуватися як працівники, зайняті повний
робочий час. Однак у випадку необхідності, чисельність
працівників, зайнятих неповний робочий час, може розраховуватися
пропорційно тривалості їхнього робочого часу, у тому розумінні, що
якщо такі зобов'язання стосуються захисту, передбаченого у статті
4 Конвенції ( 993_040 ), то такі працівники повинні рахуватися як
працівники, зайняті повний робочий час.
22. Слід розповсюджувати інформацію про засоби захисту, щозастосовуються щодо роботи на умовах неповного робочого часу, та
про практичну організацію різних форм роботи на умовах неповного
робочого часу.
Конвенції та рекомендації, ухваленіМіжнародною організацією праці
1965-1999, Том II
Міжнародне бюро праці, Женева
Рекомендація про роботу на умовах неповного робочого часу N 182 Рекомендації; Міжнародна організація праці від 24.06.1994 № 182 Прийняття від 24.06.1994 Постійна адреса: https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/993_287 |
станом на 03.12.2023 поточна редакція |
Міжнародна організація праці:
- "СПИСОК РАТИФИКАЦИЙ Конвенции № 188 Международной организации труда "О труде в рыболовном секторе"(Женева, 14 июня 2007 года)". Міжнародна організація праці. 2012 рікк
- Список ратификаций Конвенции N 155 Международной организации труда "О безопасности и гигиене труда и производственной среде" (Женева, 22 июня 1981 года) ( 993_050 ) " (по состоянию на 18 ноября 2011 года)" (неофициальный перевод). Міжнародна організація праці. 2011 рікк
- "КОНВЕНЦИЯ № 189 Конвенция о достойном труде домашних работников". Міжнародна організація праці. 2011 рікк
- Рекомендация о ВИЧ/СПИДе и сфере труда N 200 "Генеральная конференция Международной организации труда,"созванная в Женеве Административным советом Международного бюро труда и собравшаяся в Женеве на свою 99-ю сессию 2 июня 2010 года,. Міжнародна організація праці. 2010 рікк
- "ВЫХОД ИЗ КРИЗИСА: Глобальный пакт о рабочих местах". Міжнародна організація праці. 2009 рікк
- Статус Конвенции Международной Организации Труда N 31 об ограничении рабочего времени в угольных шахтах ( 993_511 ) " (Женева, 18 июня 1931 г.)" (по состоянию на 1 мая 2009 г.). Міжнародна організація праці. 2009 рікк
- Статус Конвенции Международной Организации Труда N 5 о минимальном возрасте приема детей на работу в промышленности (Вашингтон, 29 октября 1919 г.) ( 993_109 ) " (по состоянию на 1 мая 2009 г.)"Дата вступления в силу: 13.06.21 г.. Міжнародна організація праці. 2009 рікк
- Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством праці та соціальної політики України та Міжнародною організацією праці щодо Програми гідної праці на 2008-2011 рр. "Дата підписання: 09.06.2008"Дата набрання чинності для України: 09.06.2008. Міжнародна організація праці. 2008 рікк
- Витяги з норм Конвенцій Міжнародної організації праці щодо права на участь організацій працівників у вирішенні трудових і соціально-економічних питань "------------------------------------------------------------------"| Конвенція | Дата |. Міжнародна організація праці. 2008 рікк
- Протокол між Урядом України та Міжнародною організацією праці, представленою Міжнародним бюро праці, про внесення змін до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Міжнародною організацією праці, представленою Міжнародним бюро праці, від 10 червня 2002 року "Дата підписання: 11.12.2008"Дата набрання чинності для України: 11.12.2008. Міжнародна організація праці. 2008 рікк
- Конвенция о труде в рыболовном секторе N 188 " Статус Конвенции см.( 993_533 )"Генеральная конференция Международной организации труда,. Міжнародна організація праці. 2007 рікк
- Рекомендация о труде в рыболовном секторе N 199 "Генеральная конференция Международной организации труда,"созванная в Женеве Административным советом Международного бюро труда и собравшаяся на свою 96-ю сессию 30 мая 2007 года,. Міжнародна організація праці. 2007 рікк
- Рекомендация об основах, содействующих безопасности и гигиене труда N 197 "Генеральная конференция Международной организации труда,"созванная в Женеве Административным советом Международного бюро труда и собравшаяся 31 мая 2006 года на свою 95-ю сессию,. Міжнародна організація праці. 2006 рікк
- Резолюция о роли МОТ в области технического сотрудничества " Принята 15 июня 2006 г."Генеральная конференция Международной организации труда, собравшаяся на свою 95-ю сессию 2006 года,. Міжнародна організація праці. 2006 рікк
- Рекомендация о трудовом правоотношении N 198 "Генеральная конференция Международной организации труда,"созванная в Женеве Административным советом Международного бюро труда и собравшаяся 31 мая 2006 года на свою 95-ю сессию,. Міжнародна організація праці. 2006 рікк
- Конвенция Международной организации труда 2006 года о труде в морском судоходстве " (Женева, 23 февраля 2006 года)" (неофициальный перевод). Міжнародна організація праці. 2006 рікк
- Конвенция об основах, содействующих безопасности и гигиене труда N 187 "Генеральная конференция Международной организации труда, созванная в Женеве Административным советом Международного бюро труда и собравшаяся 31 мая 2006 года на свою 95-ю сессию,"признавая глобальные масштабы производственного травматизма, профессиональных заболеваний и гибели людей на производстве и необходимость принятия дальнейших мер с целью их сокращения,. Міжнародна організація праці. 2006 рікк
- Статус Конвенции N 170 Международной организации труда "О безопасности при использовании химических веществ на производстве" ( 993_009 ) " (Женева, 6 июня 1990 г.)" (по состоянию на 1 июня 2006 г.). Міжнародна організація праці. 2006 рікк
- "РЕКОМЕНДАЦИЯ № 195 о развитии людских ресурсов: образование, подготовка кадров и непрерывное обучение". Міжнародна організація праці. 2004 рікк
- Список ратификаций Конвенции N 182 Международной организации труда "О запрещении и немедленных мерах по искоренению наихудших форм детского труда" ( 993_166 ) " (Женева, 17 июня 1999 года)" (по состоянию на 30 марта 2003 года). Міжнародна організація праці. 2003 рікк