Рекомендація 
                     щодо запобігання великим 
                    промисловим аваріям N 181 
 

     Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

     що скликана  в  Женеві  Адміністративною  радою  Міжнародного 
бюро праці зібралася 2 червня 1993 року на свою 80-ту сесію,

     постановивши ухвалити  ряд   пропозицій,   котрі   стосуються 
запобігання великим  промисловим  аваріям,  що є четвертим пунктом 
порядку денного сесії,

     вирішивши надати  цим  пропозиціям  форму  рекомендації,  яка 
доповнює Конвенцію  1993  року про запобігання великим промисловим 
аваріям ( 993_107 ),

     ухвалює цього  двадцять  другого  дня  червня  місяця  тисяча 
дев'ятсот дев'яносто третього року нижченаведену рекомендацію, яка 
може називатися Рекомендацією 1993 року щодо  запобігання  великим 
промисловим аваріям: 

     1. Положення   цієї   Рекомендації  мають  застосовуватись  у 
поєднанні з положенням Конвенції 1993 року про запобігання великим 
промисловим   аваріям   (   993_107  )  (яка  далі  називатиметься 
Конвенція).

     2.1) Міжнародна організація праці у співробітництві з  іншими 
відповідними міжнародними міжурядовими і неурядовими організаціями 
має організувати міжнародний обмін інформацією:

     а) про  правильну  практику  безпечної  експлуатації об'єктів 
підвищеної небезпеки,  включаючи управління  безпекою  та  безпеку 
виробничих процесів;

     b) про великі аварії;

     c) про висновки, зроблені з аварійних ситуацій;

     d) про технології та процеси,  заборонені через  загрозу  для 
безпеки та здоров'я;

     e) про організацію  і  методи  надання  медичної  допомоги  в 
умовах подолання наслідків великої аварії;

     f) про використовувані компетентними  органами  механізми  та 
процедури, які    забезпечують    застосування    Конвенції і цієї 
Рекомендації.

     2) Держави-члени   повинні,  в  міру  можливості,  передавати 
Міжнародному бюро праці інформацію із  зазначених  у  підпункті  1 
питань.

     3.
 Національна політика,  передбачувана в Конвенції,  а також 
національне  законодавство чи  інші  заходи  щодо їх застосування 
повинні,  в міру необхідності,  грунтуватися на Кодексі практичних 
правил   МБП   щодо   запобігання   великим  промисловим  аваріям, 
опублікованому 1991 року.

     4. Держави-члени  повинні  розробляти політику,  метою якої є 
вирішення питань,  пов'язаних  з  небезпеками  виникнення  великих 
аварій, ризиками  та  їхніми  наслідками  в  тих  секторах і видах 
діяльності, які  виключені  зі  сфери  застосування  Конвенції  на 
підставі пункту 3 її статті 1.

     5. Визнавши, що велика аварія може мати серйозні наслідки для 
життя людей  та  навколишнього  середовища,  держави-члени повинні 
сприяти створенню систем,  котрі дозволяють надавати працівникам в 
якнайстисліші після  аварії  строки  компенсацію  і належним чином 
вирішувати питання,  що стосуються її наслідків для  населення  та 
навколишнього середовища.

     6. Відповідно  до  Тристоронньої  декларації  принципів,  які 
стосуються багатонаціональних  корпорацій  і  соціальної політики, 
ухваленої Адміністративною   радою   Міжнародного   бюро    праці, 
національна чи  багатонаціональна  корпорація,  що  складається  з 
більш ніж одного підприємства,  повинна  вживати  заходів  безпеки 
щодо запобігання   великим   аваріям   та  контролю  за  факторами 
підвищеної небезпеки,  здатними  призвести  до   великої   аварії, 
відносно всіх  без  винятку  працівників на рівноправній основі на 
всіх підприємствах,  незалежно  від  місця  їх  розташування   або 
країни, в якій вони знаходяться. 

 "Міжнародне законодавство 
 про охорону праці", 
 Київ, 1997 р.