Рекомендація 
                щодо оплачуваних учбових відпусток 
                              N 148 
 

     Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

     що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро 
праці  та  зібралася  5 червня 1974 року на свою п'ятдесят дев'яту 
сесію,

     беручи до  уваги,  що  стаття  26  Загальної  декларації прав 
людини ( 995_015 )  проголошує,  що  кожна  людина  має  право  на 
освіту,

     беручи також  до  уваги  положення,  що  містяться в існуючих 
міжнародних трудових рекомендаціях щодо професійної  підготовки  і 
захисту   представників   трудящих,   і   стосуються   тимчасового 
звільнення працівників з роботи або надання їм вільного  часу  для 
участі в програмах освіти чи підготовки,

     вважаючи, що  необхідність  постійного   процесу   освіти   й 
підготовки,  обумовлена  науково-технічним  прогресом і структурою 
економічних  і  соціальних  відносин,  яка   змінюється,   вимагає 
відповідного  регулювання учбових відпусток для отримання освіти й 
підготовки,  для того  щоб  вони  відповідали  новим  сподіванням, 
потребам   і   цілям   соціального,   економічного,  технічного  і 
культурного характеру,

     вважаючи, що учбові оплачувані відпустки повинні розглядатися 
як один із заходів задоволення реальних потреб кожного трудящого в 
сучасному суспільстві,

     вважаючи, що учбові оплачувані відпустки повинні розглядатися 
в  межах  політики  постійного  процесу  освіти й підготовки,  яка 
повинна здійснюватися поступово й ефективно,

     ухваливши прийняти  ряд  пропозицій  щодо оплачуваних учбових 
відпусток, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

     вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації,

     ухвалює цього  двадцять  четвертого  дня червня місяця тисяча 
дев'ятсот сімдесят четвертого року нижченаведену Рекомендацію, яка 
називатиметься  Рекомендацією  1974  року щодо оплачуваних учбових 
відпусток: 

                          I.
 Визначення 

     1. В  цій  Рекомендації  термін "оплачувана учбова відпустка" 
означає відпустку,  яка надається працівникові з метою навчання на 
визначений  період  в  робочий час з виплатою відповідної грошової 
допомоги. 

           II. Розробка політики та методи застосування 

     2. Кожний   член   Організації   зобов'язаний   розробити   і 
здійснювати   методами,  що  відповідають  національним  умовам  і 
практиці,  і у випадку необхідності поетапно, політику, спрямовану 
на сприяння наданню оплачуваних учбових відпусток для:

     a) професійної підготовки на будь-якому рівні;

     b) загальної, соціальної або цивільної освіти;

     c) профспілкового навчання.

     3. Ця  політика  має  бути  різноманітною  і  спрямованою  на 
сприяння, в разі необхідності:

     a) придбанню,   покращанню   та   адаптації   професійних   і 
функціональних навичок,  а також розширенню можливостей зайнятості 
та гарантії збереження роботи в умовах науково-технічного прогресу 
та економічних і структурних змін;

     b) компетентній  та  активній  участі  працівників  та  їхніх 
представників у житті підприємства та суспільства;

     c) розвитку  людської  гідності,  соціальному  та культурному 
росту працівників;

     d) розвиткові   відповідного   постійного  процесу  освіти  й 
підготовки, які допомагають працівникам пристосуватися до сучасних 
вимог.

     4. 1) Ця політика  повинна  враховувати  стадії  розвитку  та 
особливі потреби країни та різноманітних секторів діяльності, інші 
соціальні   цілі   та   національні   проблеми,   які   потребують 
першочергового вирішення.

     2) Вона повинна бути скоординована із загальною  політикою  в 
галузі  зайнятості,  освіти  й підготовки,  а також із політикою в 
галузі тривалості робочого  часу  з  певним  урахуванням,  у  разі 
необхідності,  сезонних  коливань  тривалості  робочого  часу  або 
обсягу роботи.

     5.
 Засоби   надання   оплачуваних  учбових  відпусток  можуть 
включати  національне   законодавство   та   правила,   колективні 
договори,   арбітражні   рішення,   а   також   інші  засоби,  які 
відповідають національній практиці.

     6. Необхідно  визнати,  що  оплачувана  учбова відпустка не є 
заміною відповідної освіти й підготовки на ранніх етапах життя,  а 
є  лише  одним  із  багатьох  способів постійного процесу освіти й 
підготовки. 

                   III. Заходи сприяння наданню 
                  оплачуваних учбових відпусток 

     7. Державні   органи   влади,   організації   роботодавців  і 
працівників, установи та органи, які займаються питаннями освіти і 
професійної підготовки, повинні брати участь за допомогою методів, 
що відповідають національним умовам  і  практиці,  в  розробці  та 
застосуванні   політики   сприяння   наданню  оплачуваних  учбових 
відпусток.

     8. На підставі планів,  пристосованих до цілей політики, слід 
вживати заходів:

     a) для  з'ясування  поточних і майбутніх потреб працівників в 
галузі освіти  і  підготовки,  які  можуть  задовольнятися  шляхом 
надання оплачуваних учбових відпусток;

     b) для повного використання всіх  можливостей  для  отримання 
освіти   й  підготовки  і  для  створення  нових  можливостей  для 
здійснення  цілей  оплачуваних  відпусток  у   галузі   освіти   й 
підготовки;

     c) для врахування в методах навчання та  програмах  освіти  й 
підготовки цілей і умов надання оплачуваних учбових відпусток, які 
відображають нові потреби;

     d) для   стимулювання   працівників   до   найбільш   повного 
використання наявних можливостей  і  засобів  у  галузі  освіти  й 
підготовки;

     e) для  заохочення  роботодавців   до   надання   працівникам 
оплачуваних учбових відпусток;

     9. Повинні  існувати   відповідні   системи   інформації   та 
орієнтації   щодо   можливостей   отримання   оплачуваних  учбових 
відпусток.

     10.
 Слід  вживати відповідних заходів для забезпечення певної 
якості освіти й підготовки, що надаються. 

                         IV. Фінансування 

     11. Фінансування заходів  щодо  надання  оплачуваних  учбових 
відпусток   повинно   здійснюватися   на  регулярній  основі,  яка 
відповідає вимогам, і згідно з національною практикою.

     12. Слід визнати, що від:

     a) роботодавців, колективно або індивідуально;

     b) державних   органів   влади,  інститутів  і  органів,  які 
займаються питаннями освіти або підготовки; і

     c) організацій роботодавців і працівників

     можна очікувати  участі,  залежно   від   відповідного   кола 
обов'язків,   у  фінансуванні  заходів  щодо  надання  оплачуваних 
учбових відпусток. 

          V. Умови надання оплачуваних учбових відпусток 

     13. Працівники не повинні  позбавлятися  оплачуваної  учбової 
відпустки   з   причини   раси,  кольору  шкіри,  статі,  релігії, 
політичних  переконань,  національного  походження  чи  соціальної 
належності.

     14. Працівники повинні залишатися вільними при виборі програм 
освіти або підготовки, в яких вони бажають брати участь.

     15. У  відповідних  випадках  повинні  розроблятися  особливі 
положення відносно оплачуваних учбових відпусток:

     a) коли особливим категоріям працівників, таким як працівники 
дрібних підприємств,  сільські або інші працівники, які проживають 
у віддалених  районах,  працівники,  які  працюють  позмінно,  або 
працівники   із   сімейними   обов'язками,  важко  використовувати 
загальні положення;

     b) коли особливим категоріям підприємств,  таким як дрібні чи 
сезонні підприємства,  важко  застосувати  загальні  положення  за 
умови,   що   працівники,   зайняті  на  таких  підприємствах,  не 
позбавляються можливостей отримувати оплачувані учбові відпустки.

     16. Умови  надання  оплачуваних учбових відпусток можуть бути 
різноманітними залежно від того, чи надається оплачувана відпустка 
для:

     a) професійної підготовки на будь-якому рівні;

     b) загальної соціальної або цивільної освіти; або

     c) профспілкового навчання.

     17. 1)  При  визначенні  умов  отримання  права на оплачувану 
учбову  відпустку  необхідно  враховувати  існуючі  види   програм 
підготовки  та  освіти і потреби працівників та їхніх організацій, 
потреби підприємств, а також інтереси суспільства.

     2) Щодо   оплачуваних  відпусток  для  професійного  навчання 
відповідальність  за  добір  кандидатів  повинна  покладатися   на 
зацікавлені організації працівників.

     3) Для того  щоб  забезпечити  ефективну  безперервну  роботу 
відповідних   підприємств,   форма   надання  оплачуваних  учбових 
відпусток  працівникам,  які   мають   на   них   право,   повинна 
узгоджуватися  між  підприємствами  чи  відповідними організаціями 
роботодавців і відповідними організаціями працівників.

     18. 1) У тих випадках,  коли програми профспілкового навчання 
здійснюються самими профспілковими організаціями,  останні повинні 
нести  відповідальність  за планування,  затвердження та виконання 
програм.

     2) У тих випадках,  коли програми виконуються іншими учбовими 
закладами чи органами,  вони повинні розроблятися  за  угодою  між 
цими органами і зацікавленими профспілковими організаціями.

     19. Якщо цього вимагають національні  та  місцеві  умови  або 
умови  на  підприємстві,  пріоритет  у  галузі надання оплачуваних 
учбових   відпусток   повинен   надавати   особливим    категоріям 
працівників  або  особливим професіям чи функціям,  потреби яких в 
освіті чи підготовці мають особливо терміновий характер.

     20. Фінансові  виплати,  які  надаються  працівникам протягом 
оплачуваної відпустки, повинні:

     a) підтримувати  рівень  їхнього заробітку шляхом продовження 
виплати їхньої заробітної  плати  та  іншої  допомоги  або  шляхом 
виплати відповідної компенсації за них,  на підставі національного 
законодавства,  договорів,  арбітражних рішень чи будь-яким  іншим 
способом, який відповідає національній практиці;

     b) враховувати будь-які значні додаткові витрати, пов'язані з 
освітою або підготовкою.

     21. Період оплачуваної учбової відпустки повинен  дорівнювати 
періоду  фактичної  роботи  з метою встановлення прав на соціальну 
допомогу та інших прав,  які випливають  з  трудових  відносин  на 
підставі   національного  законодавства  або  правил,  колективних 
договорів,  арбітражних  рішень  або  таких  інших  положень,  які 
відповідають національній практиці. 

 Конвенції та рекомендації, ухвалені 
 Міжнародною організацією праці 
 1965-1999, Том II 
 Міжнародне бюро праці, Женева