Рекомендація 
               щодо покращання  умов життя та праці 
               орендарів, здольників та аналогічних 
                 категорій сільськогосподарських 
                           працівників 
                              N 132 
 

     Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

     що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро 
праці та зібралася 5 червня 1968  року  на  свою  п'ятдесят  другу 
сесію,

     ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо покращання умов  життя 
та   праці   орендарів,   здольників   та   аналогічних  категорій 
сільськогосподарських працівників,  що є четвертим пунктом порядку 
денного сесії,

     вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації,

     зазначаючи, що  ці  пропозиції є лише одним аспектом проблеми 
аграрної реформи і що вони повинні бути розміщені в  більш  широкі 
рамки,

     вважаючи, що Організація Об'єднаних Націй  та  спеціалізовані 
установи,  зокрема  Міжнародна  організація праці та Продовольча і 
сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй,  були закликані 
резолюціями  Економічної та соціальної ради Організації Об'єднаних 
Націй приділяти більш уваги всім аспектам земельної реформи,

     зазначаючи далі,  що  для  успіху дій,  пов'язаних із різними 
аспектами аграрної реформи,  суттєво важливою є підтримання тісної 
співпраці   у  відповідних  галузях  діяльності  між  Організацією 
Об'єднаних  Націй  та  спеціалізованими  установами   і   особливо 
Продовольчою   та  сільськогосподарською  організацією  Об'єднаних 
Націй,  провідна роль якої  щодо  питань  земельної  реформи  була 
визнана  Економічною  та  соціальною  радою Організації Об'єднаних 
Націй,

     зазначаючи, що    нижченаведені    норми    були   відповідно 
сформульовані у  співпраці  з  Організацією  Об'єднаних  Націй  та 
Продовольчою   та  сільськогосподарською  організацією  Об'єднаних 
Націй і що з метою уникнення дублювання та  забезпечення  належної 
координації   буде   проводитись   постійна   співпраця  з  питань 
заохочення та забезпечення застосування цих норм,

     зазначаючи, зокрема,  що  будь-які  доповіді,  які  подаються 
членами Організації на виконання  статті  19  Статуту  Міжнародної 
організації праці  (993_154  ),  будуть надаватися в розпорядження 
Організації     Об'єднаних     Націй     та     Продовольчої     і 
сільськогосподарської  організацій  Об'єднаних Націй,  щоб дати їм 
можливість враховувати такі доповіді у своїй власній  роботі,  яка 
стосується  земельної  реформи,  та  в інших доповідях про прогрес 
земельної реформи, які запитуються Економічною та соціальною радою 
Організації Об'єднаних Націй,

     ухвалює цього  двадцять  п'ятого  дня  червня  місяця  тисяча 
дев'ятсот шістдесят восьмого року нижченаведену Рекомендацію,  яка 
може  називатися  Рекомендацією  1968  року  щодо   орендарів   та 
здольників: 

                      I.
 Сфера застосування 

     1. 1) Ця Рекомендація застосовується до сільськогосподарських 
працівників:

     a) які сплачують встановлену орендну плату грошима,  натурою, 
працею або у вигляді їх поєднання;

     b) які  сплачують орендну плату натурою,  що дорівнює частині 
врожаю, обумовленій угодою;

     c) праця  яких сплачується частиною врожаю,  оскільки вони не 
охоплені  законодавством,  яке  застосовується  до  осіб  найманої 
праці,

     коли вони оброблюють землю самі чи за допомогою своєї  сім'ї, 
або   коли   вони   використовують   сторонню  допомогу  в  межах, 
встановлених національним законодавством.

     2) Ці працівники далі будуть називатися "орендарі,  здольники 
та аналогічні категорії сільськогосподарських працівників".

     2. Ця  Рекомендація  не  застосовується до трудових відносин, 
коли праця оплачується на підставі встановленої заробітної плати.

     3. Положення     цієї     Рекомендації,     які    стосуються 
"землевласників",  застосовуються  до  будь-якої  особи,  з   якою 
працівник,  на  якого  поширюється ця Рекомендація,  укладає угоду 
щодо оренди,  здольщини або аналогічну угоду,  незалежно від того, 
чи  є  така  особа  власником  землі,  її  представником  або  має 
повноваження укладати договори з цього питання. 

                             II. Цілі 

     4. Однією із  цілей  соціально-економічної  політики  повинно 
бути   сприяння  невпинному  та  постійному  підвищенню  добробуту 
орендарів,      здольників      та      аналогічних      категорій 
сільськогосподарських   працівників  та  гарантування  їм  якомога 
більшою мірою стабільності та  забезпечення  роботою  та  засобами 
існування  з урахуванням необхідності застосування хороших методів 
ведення господарства  та  ефективного  використання  природних  та 
економічних ресурсів, беручи до уваги фінансові можливості країни.

     5.
 Не завдаючи шкоди основним  правам  землевласників,  члени 
Організації  повинні  вживати  відповідних заходів,  щоб орендарі, 
здольники   та    аналогічні    категорії    сільськогосподарських 
працівників   могли   самі   нести   основну  відповідальність  за 
управління своїми земельними ділянками;  вони повинні надавати  їм 
необхідну   допомогу   у   цьому,  забезпечуючи  найбільш  вигідне 
використання  наявних  на  земельній  ділянці  ресурсів  та   їхнє 
збереження.

     6. Відповідно до загального принципу, згідно з яким доступ до 
землі мають всі категорії сільськогосподарських працівників,  слід 
вживати   заходів,    коли    це    доцільно    з    точки    зору 
соціально-економічного  розвитку,  щоб полегшити доступ орендарів, 
здольників   та   аналогічних   категорій    сільськогосподарських 
працівників до землі.

     7. Слід заохочувати створення  та  розвиток  на  добровільних 
засадах  організацій,  які представляють орендарів,  здольників та 
аналогічних категорій сільськогосподарських працівників,  а  також 
організацій,  які  представляють  інтереси  землевласників,  і для 
цього слід забезпечувати всі можливі умови.

     8. Слід   визнати,   що   всі   заходи,   передбачені  в  цій 
Рекомендації для досягнення мети,  визначеної  в  параграфах  4-7, 
були б ефективнішими,  коли б вони були включені до всеохоплюючого 
національного плану аграрної реформи. 

                      III. Методи здійснення 

     9. Там,  де зазначені вище цілі політики, зокрема викладені в 
параграфі  4,  не  можуть  бути  досягнуті  певним  чином  на базі 
існуючого законодавства щодо оренди землі  або  щодо  праці,  таке 
законодавство   слід   змінити   або   слід   прийняти  спеціальне 
законодавство після консультацій із зацікавленими організаціями, а 
там, де таких не існує, - з представниками зацікавлених осіб.

     10. Слід вжити заходів та встановити порядок, який відповідає 
національним умовам, з метою:

     a) забезпечення того, щоб орендна плата була на такому рівні, 
який: 
        i) дозволяє  орендарю  мати  такий  рівень   життя,   який 
відповідає людській гідності; 
        ii) дає  кожній  із  зацікавлених  сторін  заслужений   та 
справедливий прибуток; 
        iii) сприяє подальшому покращанню ведення господарства;

     b) визначення  мінімальної  частки  продукції,  на  яку мають 
право особи, зазначені в c) пункту 1) параграфа 1;

     c) проведення  перегляду  орендної  плати за певних обставин, 
наприклад, значних змін врожайності, цін та вартості землі;

     d) відстрочка   орендної   плати  і,  коли  цього  потребують 
обставини,  її зниження у випадку неврожаю  чи  іншого  стихійного 
лиха,  які  впливають  на  ведення  сільського  господарства через 
природні причини,  які орендар, здольник або сільськогосподарський 
працівник  аналогічної  категорії  не  міг  передбачити або які не 
залежали від нього.

     11.
 Слід  вжити  відповідних  заходів  для захисту орендарів, 
здольників  або  сільськогосподарських   працівників   аналогічних 
категорій від вимог землевласників, надавати їм особисті послуги у 
будь-якій формі за плату чи безплатно; будь-які спроби примушувати 
до  таких послуг повинні тягнути за собою відповідні санкції,  які 
встановлює компетентний орган влади.

     12. Слід   мати   відповідний   механізм,   який   відповідає 
національним умовам для:

     a) обов'язкового  проведення  в життя законодавства,  правил, 
договорів або заходів,  які відповідають звичаям,  спрямованих  на 
підвищення   благоустрою   та   сприяння  духу  ініціативи  та  на 
забезпечення      захисту      орендарів,      здольників      або 
сільськогосподарських працівників аналогічних категорій;

     b) швидкого вирішення при  мінімальних  витратах  спорів  між 
землевласниками,  з  одного боку,  та орендарями,  здольниками або 
сільськогосподарськими  працівниками  аналогічних  категорій  -  з 
іншого.

     13. Організації,  які   представляють   інтереси   орендарів, 
здольників   або   сільськогосподарських  працівників  аналогічних 
категорій,  а  також  організації,  які   представляють   інтереси 
землевласників,  або, де таких не існує, представники зацікавлених 
сторін,  повинні брати участь у забезпеченні порядку та  в  роботі 
механізму,  про  який  йде  мова в параграфах 10 та 12,  а також у 
розгляді договорів,  зазначених в a) пункту 1) параграфа 14  та  в 
парафафі 15.

     14. 1) Договори, які регулюють відносини між землевласниками, 
з одного боку,  орендарями, здольниками або сільськогосподарськими 
працівниками аналогічних категорій, з іншого боку:

     a) повинні  переважно  мати  письмову  форму  або відповідати 
типовому договору, установленому компетентним органом влади;

     b) повинні  укладатися  в установленому порядку і - для того, 
щоб  забезпечити  повне   розуміння   орендарем,   здольником   та 
аналогічним  сільськогосподарським працівником прав та обов'язків, 
які випливають  з  цього  договору,  -  в  умовах,  що  гарантують 
належний контроль з боку компетентного органу влади;

     c) повинні бути такої тривалості і мати такі  положення  щодо 
їхнього  автоматичного  поновлення,  які  б  забезпечили  орендарю 
гарантію   землекористування   і   заохочували   належне   ведення 
сільськогосподарських робіт.

     2) Вимагання землевласником будь-якої особливої  виплати  або 
подарунків  у  грошовій  чи  натуральній  формі  за  укладання  чи 
поновлення договору повинно заборонятися і  будь-яка  така  спроба 
повинна   каратися   відповідними   санкціями,   які  визначаються 
компетентним органом влади.

     15. 1)  В кожному договорі повинні вміщуватися всі відомості, 
які  можуть  бути  необхідними,  на  доповнення  до   відповідного 
законодавства, для визначення прав та обов'язків сторін.

     2) Договір у всіх випадках повинен містити такі відомості:

     a) імена договірних сторін і будь-які інші деталі,  необхідні 
для встановлення їхньої особистості;

     b) опис земельної ділянки та інвентарний опис майна;

     c) розмір орендної плати за земельну ділянку або  винагороди, 
яка  належить  за  працю  землероба,  та  форму  виплат  у кожному 
випадку;

     3) Договір  повинен  також  містити такі відомості і в такому 
обсязі,  в  якому  вони  недостатньо  передбачаються  національним 
законодавством;

     a) строк дії договору та метод обрахування цього строку;

     b) положення,   які   стосуються   поновлення  та  розірвання 
договору,  і,  у відповідних випадках,  передачі прав за договором 
або можливості укладання субдоговору;

     c) визначення видів ремонту, за які буде відповідати кожна із 
сторін;

     d) відповідні  права  та  обов'язки  сторін  відносно  витрат 
виробництва,  врожаю,  зібраного  із  земельної  ділянки,  та його 
збуту;

     e) право  на  покриття  збитків  за  покращання  на земельній 
ділянці, які здійснюються землекористувачем у період дії договору, 
як це передбачено в параграфі 17;

     f) право на покриття збитків у разі  дострокового  розірвання 
договору   землевласником,   як  це  передбачається  в  пункті  4) 
параграфа 16;

     g) відповідні  права  та  обов'язки  сторін відносно збитків, 
заподіяних будівлям та обладнанню;

     h) порядок вирішення спорів;

     i) заходи, яких слід вжити у випадку смерті землекористувача;

     j) заходи   з   охорони   відповідних  прав  сторін  відносно 
мінеральних, водних та інших ресурсів земельної ділянки.

     4) Договори  у  відповідних  випадках  повинні  також містити 
вказівки, які стосуються:

     a) методів,  які забезпечують належне ведення господарства та 
правильне використання ресурсів;

     b) будівель,   які   повинні   бути   надані  землевласникам, 
наприклад, оселі та інші зручності;

     c) страхування від сільськогосподарського та іншого ризику та 
відповідальності за покриття витрат за таким страхуванням.

     16. 1)   Слід  обмежити  право  землевласника  припиняти  дію 
договору достроково  після  відповідного  попередження  випадками, 
визначеними   в  законодавстві,  наприклад,  незадовільне  ведення 
господарства  орендарем   або   бажання   землевласника   особисто 
користуватися  ділянкою  для  цілей,  які компетентний орган влади 
вважає виправданими.

     2) У   разі   дострокового   розірвання  договору  орендарям, 
здольникам  або   аналогічним   категоріям   сільськогосподарських 
працівників  слід  за  їхнім  вибором  надавати  достатньо часу на 
збирання свого врожаю або відповідну компенсацію за нього.

     3) У  випадку  продажу  земельної ділянки,  що вони займають, 
орендарі, здольники або аналогічні категорії сільськогосподарських 
працівників  повинні  завчасно  отримати  повідомлення  про це від 
землевласника в письмовій формі.  Ті,  хто задовільним  чином  вів 
господарство на земельній ділянці, що їм належала, протягом певної 
кількості  років,  повинні  мати  переважне  право  на   придбання 
земельної ділянки.

     4) Орендарі,    здольники    або     аналогічні     категорії 
сільськогосподарських    працівників   повинні   мати   право   на 
компенсацію  за  збиток,  заподіяний  їм  у  випадку  дострокового 
припинення дії трудового договору землевласником з причин,  які не 
пов'язані з невиконанням ними договірних обов'язків.

     17. Орендарі,     здольники    або    аналогічні    категорії 
сільськогосподарських працівників повинні мати право на здійснення 
таких поліпшень, які можуть бути необхідними на земельній ділянці, 
яку вони займають,  і,  якщо є попередня згода  землевласника  або 
компетентного  органа  влади на здійснення таких поліпшень,  або у 
випадках,  коли це дозволено законом,  вони повинні мати право  на 
компенсацію  неамортизованої  вартості таких поліпшень,  коли вони 
покидають ділянку.

     18. Коли це прийнятно або коли це є необхідним для того,  щоб 
орендарі, здольники або аналогічні категорії сільськогосподарських 
працівників  проживали  на земельній ділянці,  землевласників слід 
заохочувати до  забезпечення  їх  житлом,  яке  відповідає  нормам 
людської  гідності  відносно  таких  питань,  як  захист  від  сил 
природи,  забезпечення питною водою,  санітарними  установками  та 
окремим  приміщенням  для худоби.  Компетентному органу влади слід 
вживати всіх можливих відповідних  заходів  для  надання  допомоги 
землевласникам у виконанні цієї вимоги.

     19. Коли  це  не  випливає  з  характеру  договірної   угоди, 
орендарям,      здольникам      або     аналогічним     категоріям 
сільськогосподарських працівників слід, коли це можливо, дозволяти 
використовувати  землю  для  виробництва  продуктів харчування для 
себе та своїх сімей.

     20. В межах систем державної реєстрації слід вживати заходів, 
щоб  права  орендарів,  здольників   або   аналогічних   категорій 
сільськогосподарських  працівників  безплатно  та  належним  чином 
реєструвались і щоб записи, що стосуються справи, включали останні 
відомості. 

                       IV. Додаткові заходи 

     21. Слід,  щоб компетентні органи,  по можливості у співпраці 
із  зацікавленими  організаціями,  у  всіх  відповідних   випадках 
заохочували та спрямовували створення орендарями,  здольниками або 
аналогічними   категоріями    сільськогосподарських    працівників 
виробничих,    з    переробки   сільськогосподарської   продукції, 
кредитних,  збутових,  постачальницьких  кооперативів  та  сприяли 
зміцненню вже існуючих аналогічних організацій.

     22. 1) Із урахуванням наявних національних ресурсів та  умов, 
що  існують  у країні,  слід вживати заходів із надання орендарям, 
здольникам  або   аналогічним   категоріям   сільськогосподарських 
працівників достатніх за своїм розміром низьковідсоткових кредитів 
у грошовій формі або натурою, зокрема для:

     a) сприяння   підвищенню   рівня   виробництва  продукції  та 
споживання;

     b) полегшення доступу до землі;

     c) підвищення  ефективності   аграрних   реформ   та   планів 
заселення земель.

     2) Надання кредитів повинно,  наскільки це практично можливо, 
проводитися  у  межах  певним  чином  узгоджених та контрольованих 
програм сільськогосподарського розвитку та управління.

     3) Із  урахуванням  національних  умов особлива увага повинна 
бути звернена на системи:

     a) низьковідсоткового кооперативного кредиту;

     b) кредиту з відповідним наглядом;

     c) низьковідсоткового банківського кредиту;

     d) безвідсоткових державних кредитів.

     4) Орендарі,     здольники     або    аналогічні    категорії 
сільськогосподарських працівників не  повинні  бути  зобов'язаними 
отримувати дозвіл землевласників на отримання кредитів, які будуть 
використані на покращання господарства.

     23. 1)   Компетентні  органи  влади  та  організації  повинні 
вживати відповідних заходів з метою забезпечення дійсного  доступу 
до   загальної  освіти,  а  також  програм  сільськогосподарського 
навчання та професійної підготовки  сільським  спеціальностям  для 
орендарів,      здольників      або      аналогічних     категорій 
сільськогосподарських працівників та їхніх утриманців.

     2) Коли  на  таких осіб поширюється аграрна реформа або плани 
заселення земель,  слід виробляти спеціальні  програми  освіти  та 
навчання,  щоб  дати  їм  змогу  користуватися  цими  реформами та 
планами в повному обсязі.

     3) Представники       зацікавлених      сільськогосподарських 
організацій повинні залучатися до участі  у  діяльності  державних 
органів,   які   відповідають   за   застосування  положень  цього 
параграфа.

     24. Компетентним  органам  влади слід звертати особливу увагу 
на комплексні програми розширення зайнятості в сільських районах з 
метою:

     a) надання орендарям,  здольникам або аналогічним  категоріям 
сільськогосподарських  працівників,  а  також  їхнім  сім'ям всіх, 
можливостей для більш повного  використання  своїх  здібностей  до 
праці;

     b) забезпечення постійної зайнятості поза  межами  сільського 
господарства  для  тих працівників,  які не можуть знайти роботу в 
сільському господарстві.

     25. Компетентним   органам   влади   слід   забезпечити  таке 
становище,  за якого орендарі,  здольники або аналогічні категорії 
сільськогосподарських працівників:

     a) охоплювалися   б,   наскільки   це   практично    можливо, 
відповідними та адекватними системами соціального забезпечення;

     b) користувалися б перевагами програм сільського розвитку, що 
стосуються таких питань,  як освіта, охорона здоров'я, будівництво 
житла та соціальне обслуговування,  включаючи культурні заходи  та 
організацію  відпочинку,  зокрема  в  результаті  поширення на них 
програм общинного розвитку.

     26. 1)   Орендарі,   здольники   або   аналогічні   категорії 
сільськогосподарських   працівників   повинні   бути   захищеними, 
наскільки  це  можливо та практично здійсненно,  від ризику втрати 
прибутку внаслідок такого  стихійного  лиха,  як  посуха,  повінь, 
град, пожежа, захворювання тварин та хвороби рослин.

     2) Коли це можливо і можна практично  здійснити,  компетентні 
органи  влади  повинні  з  урахуванням становища в країні створити 
систему страхування,  метою якої буде захист цих  працівників  від 
такого ризику,  або заохочувати її створення,  а також відігравати 
провідну роль у її фінансуванні. 

 Конвенції та рекомендації, ухвалені 
 Міжнародною організацією праці 
 1965-1999, Том II 
 Міжнародне бюро праці, Женева