Рекомендація 
               щодо проблем зайнятості, пов'язаних 
               з технічними змінами на борту суден 
                              N 139 
 

     Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

     що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро 
праці та зібралася 14 жовтня 1970 року  на  свою  п'ятдесят  п'яту 
сесію,

     вважаючи, що в період швидких змін у галузі  як  технічних  і 
організаційних  методів,  так  і економічних аспектів експлуатації 
торговельних суден необхідно приділяти  особливу  увагу  проблемам 
зайнятості,  які  можуть виникати у зв'язку з такими змінами,  для 
охорони і покращання умов  життя  і  праці  моряків,  забезпечення 
судноплавства   достатньою   і   необхідною   робочою   силою,   і 
забезпечення  всім  зацікавленим  особам  найбільших   вигод   від 
технічного прогресу,

     вважаючи далі,  що при розробці та здійсненні національних  і 
регіональних  планів  згідно  з  Всесвітньою  програмою зайнятості 
Міжнародної організації  праці  відповідну  увагу  слід  приділяти 
потребам судноплавства в людських ресурсах, що змінюються,

     беручи до  уваги,  що  Міжнародна  організація   праці   може 
надавати  технічну  допомогу  для  планування  й розвитку людських 
ресурсів у  судноплавстві,  включаючи  введення  та  пристосування 
програм навчання моряків з метою задоволення потреб,  що виникають 
на сучасних торговельних суднах,

     беручи до  уваги  положення  існуючих міжнародних конвенцій і 
рекомендацій,  які  можуть  стосуватися  проблем  зайнятості,   що 
виникли в результаті технічних змін,  і,  зокрема,  Конвенції 1920 
року про працевлаштування моряків ( 993_316 ), Конвенції 1946 року 
про пенсії   морякам   (  993_220  ),  Конвенції  (  993_224  )  і 
Рекомендації  1948   року   про   організацію  служби   зайнятості 
( 993_225  ),  Рекомендації  1963  року  щодо  припинення трудових 
відносин і Конвенції і  Рекомендації  1963  року  про  політику  в 
галузі зайнятості,

     вважаючи, що  слід  прийняти програму діяльності,  спрямовану 
конкретно на задоволення потреб морського транспорту,

     ухваливши прийняти  ряд  пропозицій,  які  стосуються проблем 
зайнятості,  пов'язаних із технічними змінами і  модернізацією  на 
борту суден, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

     вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації,

     ухвалює цього  двадцять  дев'ятого  дня  жовтня місяця тисяча 
дев'ятсот сімдесятого року нижченаведену  Рекомендацію,  яка  може 
іменуватися   Рекомендацією  1970  року  щодо  зайнятості  моряків 
(технічні зміни): 

                    I.
 Планування робочої сили 

     1. Кожний член Організації,  який має  торговельний  флот,  в 
рамках   національної   політики  зайнятості  повинен  забезпечити 
розробку  національних   планів   робочої   сили   для   морського 
транспорту.

     2. При підготовці таких планів робочої  сили  слід  брати  до 
уваги:

     a) висновки періодичних досліджень  про  чисельність  робочої 
сили,  характер  і  масштаби зайнятості,  розподіл робочої сили за 
віковими і професійними групами і можливі тенденції в цих галузях;

     b) вивчення  тенденцій еволюції нової техніки в судноплавстві 
як у країні, так і за кордоном у зв'язку, зокрема, із структурними 
змінами в цій галузі промисловості у формі: 
        i) змін технічних і  організаційних  методів  експлуатації 
суден; 
        ii) змін у штатному розкладі та  змісті  робіт  на  різних 
типах суден;

     c) прогнози в  світлі  вищезазначених  досліджень  вірогідних 
потреб  на  різноманітних  етапах  у  майбутньому у моряках різних 
категорій та рангів.

     3. Такі  плани  робочої  сили  повинні мати на меті отримання 
найбільшої вигоди від технічного  прогресу  для  судновласників  і 
моряків,  а  також для суспільства в цілому,  і захист моряків від 
втрат, на зайнятість яких впливає технічних прогрес.

     4. 1)  При  розробці  планів  робочої  сили  і  їх здійсненні 
необхідно  проводити  консультації  з  представниками  організацій 
судновласників   і   моряків,   якщо   вони  самі  не  розробляють 
аналогічних планів,  і їх слід залучити до співпраці та  участі  в 
практичному здійсненні цих планів.

     2) Необхідно    проводити    регулярні    консультації    між 
судновласниками  і  моряками  та  різними  їхніми  організаціями з 
проблем зайнятості, пов'язаних із технічними змінами. 

                 II. Наймання і працевлаштування 

     5.
 При найманні моряків у судноплавство слід брати  до  уваги 
існуючі плани робочої сили та прогнози, що містяться в них.

     6. 1)   Рухливість   робочої   сили   повинна   полегшуватися 
ефективною службою працевлаштування.

     2) Якщо працевлаштуванням моряків  займаються  спеціалізовані 
установи   з   працевлаштування  і  ці  установи  відповідають  за 
працевлаштування   на   підприємствах   на   березі,    то    таке 
працевлаштування  повинно полегшуватися тісною співпрацею між цими 
установами і загальнодержавною службою працевлаштування.

     7. 1)  Відповідальні  органи  повинні  здійснювати  позитивні 
кроки щодо запобігання або  зведення  до  мінімуму,  наскільки  це 
можливо,  наслідків  будь-якого  скорочення  чисельності  зайнятих 
моряків,  наприклад, шляхом забезпечення можливостей зайнятості на 
якомога більшому числі різних суден і, у разі необхідності, шляхом 
організації перенавчання з урахуванням також  природного  відпливу 
робочої сили із судноплавства.

     2) Відбір моряків для звільнення  у  разі  скорочення  штатів 
повинен  проводитись  з  урахуванням  узгоджених  критеріїв  і  на 
підставі, яка відповідає особливим умовам, що є в судноплавстві.

     8. Необхідно  надавати  морякам  і  тим,  хто має намір стати 
моряком, найновішу інформацію про характер технічних змін на борту 
суден. 

                  III. Навчання та перенавчання 

     9. Коли  технічні  зміни вимагають вивчення потреб у навчанні 
моряків і в наданні їм допомоги,  щоб пристосуватися до цих  змін, 
слід   враховувати   положення   Рекомендації   1970   року   щодо 
професійного навчання моряків ( 993_254 ).

     10. Коли зміни функцій і необхідних навичок,  що відбуваються 
внаслідок технічних нововведень,  можуть вплинути на моряків, слід 
переглядати   основні   програми  навчання  відповідних  категорій 
моряків,  включаючи тих,  хто має свідоцтво щодо кваліфікації, для 
того щоб урахувати ці зміни та забезпечити морякам підготовку, яка 
відповідає функціям, що їм належить виконувати.

     11.
 Коли   цього   потребує  характер  технічних  змін,  слід 
передбачати можливість перенавчання моряків,  для  того  щоб  вони 
могли  повністю  використати  всі  переваги,  які  відкривають  ці 
технічні зміни.

     12. Необхідно   проводити   консультації   з   представниками 
організацій судновласників і моряків  і  між  цими  організаціями, 
коли технічні зміни можуть викликати зміни в штатному розкладі або 
у вимогах до  свідоцтв  щодо  кваліфікації  чи  серйозні  зміни  в 
обов'язках і функціях різних категорій моряків.

     13. Зміни в обов'язках і функціях  різних  категорій  моряків 
слід  достатньо  завчасно  і чітко пояснити тим,  кого вони можуть 
торкнутись. 

              IV. Регулярність зайнятості й прибутку 

     14. 1)   Слід   передбачати   програми,   які    забезпечують 
регулярність  зайнятості  й  прибутку  моряків,  а  також  належне 
комплектування екіпажів суден.

     2) Такі   програми   можуть  включати,  наприклад,  укладання 
трудових угод  моряками,  які  мають  відповідну  кваліфікацію,  з 
компанією чи із судноплавством у цілому.

     15. Слід також  передбачати  заходи  для  надання  морякам  у 
рамках  національної  системи  соціального захисту чи іншим шляхом 
певної допомоги в період безробіття.

     16. 1)  Слід  докладати  зусиль  до  того,  щоб  задовольнити 
потреби  моряків,  зокрема  моряків  похилого  віку,  які   можуть 
зіткнутися  з особливими труднощами при пристосуванні до технічних 
змін.

     2) Серед можливих заходів слід приділяти увагу:

     a) перенавчанню таких осіб  за  допомогою  урядових  і  інших 
систем для роботи в інших галузях господарства;

     b) наданню відповідної допомоги в рамках  систем  соціального 
захисту  чи інших систем тим,  хто змушений покинути судноплавство 
до досягнення звичайного граничного віку. 

                     V. Міжнародна співпраця 

     17. Для того щоб уникнути труднощів для моряків, які працюють 
на  іноземних  суднах,  на становище яких можуть вплинути технічні 
зміни на борту суден, уряди, відповідні організації судновласників 
і  моряків  повинні  своєчасно  проводити необхідні консультації і 
співпрацювати з метою:

     a) поступового   пристосування  пропозиції  робочої  сили  до 
потреб,  що змінюються,  тих країн,  на суднах яких працюють  такі 
моряки;

     b) зведення до мінімуму наслідків появи надлишку робочої сили 
шляхом   і  погодженого  застосування  відповідних  положень  цієї 
Рекомендації. 

 Конвенції та рекомендації, ухвалені 
 Міжнародною організацією праці 
 1965-1999, Том II 
 Міжнародне бюро праці, Женева