Рекомендація 
         щодо боротьби з шкідливими шумами в приміщеннях 
         для екіпажу та на робочих місцях на борту суден 
                              N 141 
 

     Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

     що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро 
праці і зібралася 14 жовтня 1970 року на свою 55-у сесію,

     відзначаючи, що  Конвенція  (переглянута)   1949   року   про 
приміщення  для  екіпажу ( 993_029 ) запроваджує  мінімальні норми 
відносно приміщень для екіпажу на борту суден,

     враховуючи, що в світлі швидких змін як у конструкції,  так і 
у використанні сучасних суден можуть бути  забезпечені  можливості 
для подальшого поліпшення приміщень для екіпажів,

     постановивши ухвалити ряд пропозицій з питання щодо приміщень 
для екіпажу, що є другим пунктом порядку денного сесії,

     вирішивши надати цим пропозиціям форму рекомендації,

     ухвалює  цього  тридцятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот 
сімдесятого  року  нижченаведену  рекомендацію, яка називатиметься 
Рекомендацією  1970  року  щодо  приміщень для екіпажу (боротьба з 
шумами):

     1. 1) Компетентні органи влади в кожній морській країні разом 
із   компетентними   міжнародними   органами   і    представниками 
організацій судновласників та моряків мають аналізувати результати 
досліджень проблеми шумів на  борту  суден  з  метою  одержання  і 
узагальнення даних,  на підставі яких у короткий строк можуть бути 
опрацьовані   авторитетні   критерії   та   норми   для   розробки 
національних   правил,  спрямованих  на  захист  моряків,  у  разі 
необхідності, від шкідливого впливу шуму.

     2) Такі дослідження мають стосуватися:

     a) наслідків  впливу  надмірного  шуму  для  органів   слуху, 
здоров'я і вигід моряків;

     b) заходів,  яких має бути передбачено для зменшення шуму  на 
борту суден або для захисту органів слуху моряків.

     2.
 Компетентні органи влади в кожній морській країні  повинні 
у   світлі  цих  досліджень  розробити  положення,  спрямовані  на 
зменшення надмірного і шкідливого шуму на борту суден і на  захист 
моряків від цього шуму, як тільки це буде практично можливо.

     3. До заходів у світлі таких досліджень можна було б віднести 
такі:

     a) інструктаж моряків,  який стосується  небезпеки  тривалого 
впливу  шумів  високого  рівня  для  органів  слуху і для здоров'я 
взагалі,  а  також  який   стосується   правильного   використання 
шумозахисних пристроїв та обладнання;

     b) надання  при  необхідності  морякам,  які  знаходяться   у 
машинному відділенні, шумозахисних пробок чи навушників, схвалених 
компетентними органами влади;

     c) зменшення шуму в каютах,  їдальнях, кімнатах відпочинку та 
інших приміщеннях для екіпажу шляхом:

     i) розташування  цих  приміщень  як  можна  далі  від  машин, 
приміщень для рульових механізмів, палубних лебідок, установок для 
вентиляції,  опалення і кондиціювання повітря та від інших машин і 
механізмів, які учиняють шум;

     ii) використання   звукоізоляційних   та   інших  відповідних 
звукопоглинаючих матеріалів у конструкції та обшивці  перегородок, 
стель і палуб у приміщеннях,  які є джерелами шуму, і застосування 
звуконепроникних дверей,  що самі зачиняються,  у приміщеннях,  де 
розташовані машини та механізми;

     d) зменшення рівня  шуму  та  боротьба  з  шумом  у  машинних 
відділеннях та інших приміщеннях, де розміщено механізми, шляхом:

     i) улаштування,  коли  це  можливо,  звукоізоляційних  постів 
централізованого управління для членів машинної команди;

     ii) ізоляції,  наскільки це можливо, таких робочих приміщень, 
як,  наприклад, механічні майстерні, від загального шуму машинного 
відділення;

     iii) заходів до зменшення шуму працюючих механізмів. 

 "Міжнародне законодавство 
 про охорону праці", 
 Конвенції та рекомендації МОП, 
 Київ, 1997 р.