Універсал 
           Директорії Української Народньої Республіки 
 

     Іменем Української  Народньої  Республіки Директорія оповіщає 
народ Український     про  велику  подію  в  історії  землі  нашої 
української.

     3-го січня 1919 року в м. Станиславові Українська Національна 
Рада  Західної Української Народньої Республіки,  як виразник волі 
всіх українців бувшої Австро-Угорської імперії і  як  найвищий  їх 
законодавчий   чинник,  торжественно  проголосила  злуку  Західної 
Української  Народньої  Республіки  з  Наддніпрянською   Народньою 
Республікою - в одноцільну, суверенну Народню Республіку.

     Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів 
наших,  Директорія  Української  Народньої Республіки ухвалила тую 
злуку прийняти і здійснити на умовах,  які зазначені  в  постанові 
Західної  Української  Народньої  Республіки  від  3-го січня 1919 
року.

     Од нині во-єдино зливаються століттям одірвані одна від одної 
частини єдиної України  -  Західно-Українська  Народня  Республіка 
(Галичина,   Буковина;  Угорська  Русь)  і  Наддніпрянська  Велика 
Україна.

     Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі 
сини України.

     Од нині є єдина незалежна Українська Народня Республіка.

     Од нині народ Український,  визволений могутнім поривом своїх 
власних  сил,  має змогу об'єднаними дружніми зусиллями всіх своїх 
синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо 
і щастя всього її трудового люду. 

                                    22 січня 1919 року, у м.Київі. 

 Голова Директорії:                           Володимир Винниченко 

 Члени:                                              Симон Петлюра 
                                                Панас Андрієвський 
                                                  Андрій Макаренко 
                                                       Федір Швець 

___________________ 
     Нова Рада - 1919, 11 (24) січня. - N 16. 

 Конституційні акти України. 1917 - 1920. 
 Невідомі конституції України. 
 Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.