Допоможи підроздлам ЗС України, задіяним в обороні Кривого Рогу і Дніпропетровської області!
 <<
>>

Універсал Української Центральної Ради (IV) від 09.01.1918. . 1918

Документ актуальний на 10.10.2018
завантажити документ, актуальний на поточний час

                            Універсал 

Української Центральної Ради

(IV)

Народе України.

Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна

Народня Республіка. Справдилась колишня давня мрія батьків твоїх,

- борців за вольности і права трудящих. Але в тяжку годину відродилась воля України. Чотири роки

лютої війни знесилили наш край і людність. Фабрики товарів не

виробляють. Заводи спиняються. Залізниці розхитані. Гроші в ціні

падають. Хліба зменьшується. Насуває голод.

По краю розплодились

юрми грабіжників і злодіїв, особливо, коли з фронту посунуло

військо, счинивши кріваву різню, заколот і руїну на нашій землі. Через усе це не могли відбутися вибори в Українські Установчі

Збори в приписаний нашим попереднім Універсалом ( n0005300-17 )

час. Ці Збори, призначені на нинішній день, не змогли зібратись,

щоб приняти з наших рук нашу тимчасову найвищу революційну владу

над Україною, уставити лад в Народній Республіці нашій,

організувати нове Правительство. А тим часом петроградське правительство народніх комісарів,

щоб привернути під свою владу вільну Українську Республіку,

оповістило війну Україні і насилає на наші землі своє військо,

красногвардійців-большевиків, які грабують хліб у наших селян і

без всякої плати вивозять його в Росію, не жаліючи навіть зерна,

наготовленого на засів, вбивають неповинних людей і сіють скрізь

безладдя, злодіяцтво, безчинство. Ми, Українська Центральна Рада, зробили всі заходи, щоб не

допустити цеї братовбивчої війни двох сусідніх народів, але

петроградське правительство не пішло нам назустріч і веде далі

кріваву боротьбу з нашим народом і Республікою. Крім того те саме петроградське правительство народніх

комісарів починає затягати мир і кличе на нову війну, називаючи її

до того ще "священною". Знов поллється кров, знов нещасний

трудовий народ повинен класти своє життя. Ми, Українська Центральна Рада, обрана з'їздами селян,

робітників і салдатів України, на те пристати ніяк не можемо,

ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ хоче миру

і мир демократичний повинен бути як найшвидче. Але для того, щоб ні руське правительство, ні яке инше не

ставили Україні на перешкоді установити той бажаний мир, для того,

щоб вести свій край до ладу, творчої роботи, до кріплення

революції та волі нашої, ми, Українська Центральна Рада,

оповіщаємо всіх громадян України: Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від

нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського

народу. Зо всіма сусідніми державами, як то: Россія, Польща, Австрія,

Румунія, Туреччина та инші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але

ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української

Республіки. Власть в ній буде належати тільки народові України, іменем

якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити

ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу,

селян, робітників і салдатів, та наш виконуючий орган, який однині

матиме назву Ради Народніх Міністрів. Отож, - насамперед приписуємо Правительству Республіки нашої,

- Раді Народніх Міністрів, - під цього дня нести розпочаті вже нею

переговори про мир з центральними державами цілком самостійно й

довести їх до кінця, не зважаючи ні на які перешкоди з боку

яких-небудь инших частей бувшої Російської Імперії, і установити

мир, щоб наш край розпочав своє господарське життя в спокою й

згоді. Що ж до так званих "большевиків" та инших напастників, що

нищать та руйнують наш край, то приписуємо Правительству

Української Народньої Республіки твердо й рішуче взятися за

боротьбу з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо: не

жаліючи життя боронити добробут і свободу нашого народу.

Народня

Українська Держава повинна бути вичищена від насланих з Петрограду

найманих насильників, які топчуть права Української Республіки. Незмірно тяжка війна, розпочата буржуазними правительствами,

тяжко мучила наш народ, знищила наш край, розбили господарство.

Тепер тому мусить бути кінець! З тим, як армія буде демобілізуватись, приписуємо відпускати

вояків, після підтвердження мирних переговорів - розпустити армію

зовсім, а потім замісць постійної армії завести народню міліцію,

щоб військо наше служило охороні робочого народу, а не бажанням

пануючих верств. Поруйновані війною й демобілізацією місцевості мають бути

відновлені за поміччю державного нашого скарбу. Коли вояки наші повернуться додому, народні ради - волосні й

повітові та й мійські думи мають бути переобрані в час, який буде

приписано, щоб і вояки наші мали в них голос. А тим часом, щоб

встановити на місцях таку власть, до якої мали-б довірря й яка б

спіралась на всі революційно-демократичні верстви народу,

правительство повинно закликати до співробітництва з місцевими

самоврядуваннями ради селянських, робітничих і салдатських

депутатів, вибраних із місцевої людности. В справі земельній комісія, вибрана на останній сесії нашій,

вже зробила закон про передачу землі трудовому народові без

викупу, принявши за основу скасування власности й соціялізацію

землі, згідно з нашою постановою на сьомій сесії. Закон сей буде

розглянено за кілька день в повній Центральній Раді, й Рада

Народніх Міністрів вживе всіх заходів, щоб передача землі в руки

трудящих уже до початку весняних робот через земельні комітети

неодмінно відбулась. Ліси ж, води й всі багацтва підземні, яко

добро українського трудящого народу, переходять в порядкування

Української Народньої Республіки. Війна також відібрала на себе всі трудові заробницькі сили

нашої країни. Більшість заводів, фабрик і майстерень виробляли

тільки те, що було потрібно для війни, і народ зостався зовсім без

товарів. Тепер війні кінець! Отож приписуємо Раді Народніх

Міністрів негайно приступити до переведення всіх заводів і фабрик

на мирний стан, до вироблення продуктів, потрібних насамперед

трудящим масам. Та сама війна наплодила сотні тисяч безробітних, а также

інвалідів. У самостійній Народній Республіці України не повинен

терпіти ні один трудящий чоловік. Правительство Республіки має

підняти промисловість держави, має розпочати творчу роботу у всіх

галузях, де всі безробітні могли-б знайти працю й прикласти свої

сили, та вжити всіх заходів до забезпечення скалічених та

потерпілих од війни. За старого ладу торговці та різні посередники наживали на

бідних пригноблених клясах величезні капітали. Однині Народня

Українська Республіка бере в свої руки найважніші галузі торговлі

і всі доходи з неї повертатиме на користь народу. Торг товарами, які будуть привозитись з за кордону і

вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша, щоб не було

такої дорожнечі, яку терплять найбідніші кляси через спекулянтів. Правительству Республіки на виконання сього приписуємо

розробити і представити на затвердження Закон про це, а також про

монополію заліза, угля, шкури, тютюну і инших продуктів і товарів,

з яких найбільш бралося прибутків з робочих клясів, на користь

нетрудящихся. Так само приписуємо встановити державно-народній контроль над

всіми банками, які кредітами (позиками) нетрудовим масам

допомагали визискувати кляси трудові. Однині позичкова поміч

банків має даватися головним чином на піддержку трудовому

населенню та на розвиток народнього господарства Української

Народньої Республіки, а не спекуляції та ріжну банкову

експльоатацію (визиск). На грунті безладдя, неспокою в життю та недостачі продуктів

росте невдоволення серед де-якої частини людності. Тим

невдоволенням користуються ріжні темні сили і підбивають

несвідомих людей до старих порядків. Сі темні сили хочуть знов

підвернути всі вільні народи під єдине ярмо Росії. Рада Народніх

Міністрів повинна рішуче боротися зо всіма контр-революційними

силами, а всякого, хто кликатиме до повстання проти самостійної

Української Народньої Республіки - до повороту старого ладу, того

карати як за державну зраду. Всі ж демократичні свободи, проголошені 3-м Універсалом

( n0005300-17 ), Українська Центральна Рада підтверджує і зокрема

проголошує: в самостійній Українській Народній Республіці нації

користуватимуться правом національно-персональної автономії,

признаним за ними законом 9-го січня. Все, що, вичислене в сім Універсалі, не встигнемо зробити Ми,

Центральна Рада, в найближчих тижнях певно довершать, справлять і

до останнього порядку приведуть Українські Установчі Збори. Ми наказуємо всім громадянам нашим проводити вибори до них як

найпильніше, вжити всіх заходів, щоб підрахунок голосів закінчити

як найскоріше, щоб за кілька тижнів зібрались наші Установчі

Збори, найвищий господар і впорядник землі нашої, і закріпили

свободу, лад і добробут Конституцією ( n0002300-18 ) нашої

незалежної Української Народньої Республіки на добробут всього

трудящого народу її, тепер і на будуче. Сьому ж найвищому нашому

органові належатиме рішити про федеративний зв'язок з народніми

республіками бувшої Російської держави. До того ж часу всіх громадян самостійної Української

Народньої Республіки кличемо непохитно стояти на сторожі добутої

волі та прав нашого народу і всіма силами боронити свою долю від

усіх ворогів селянсько-робітничої самостійної Республіки.

Українська Центральна Рада.

У Київі. 9 січня 1918 р.

___________________

Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої

Республіки. - 1917, 13 січня, - N 3.

Конституційні акти України. 1917 - 1920.

Невідомі конституції України.

Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Державні утворення на території України (1917-1920):

  1. Закон про Державну Народню Раду Української Народньої Республіки від "12"падолиста 1920 року. . 1920 рікк
  2. Закон про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці від 12 листопада 1920 року. . 1920 рікк
  3. Універсал Трудового Конгресу України від 28.01.1919. . 1919 рікк
  4. До Світлої Директорії Української Народньої Республіки у Києві від 16.01.1919. . 1919 рікк
  5. Універсал Директорії Української Народньої Республіки від 22.01.1919. . 1919 рікк
  6. Ухвала Всенародних Зборів угорських українців 21 січня 1919 року. . 1919 рікк
  7. Закон про Виділ Української Ради 4 січня 1919 р.. . 1919 рікк
  8. Декларація Української Директорії, що зробила Директорія 26.12.1918. . 1918 рікк
  9. Передвступний договір, заключений дня 1 грудня 1918 року в м. Фастові між Українською Народньою Республікою й Західно-Українською Народньою Республікою про маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю 01.12.1918. . 1918 рікк
  10. Ухвалений Радою Міністрів Закон про заснування Української Академії наук в м. Києві 14.11.1918. . 1918 рікк
  11. Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії, ухвалений Українською Національною Радою на засіданню 13 падолиста 1918. . 1918 рікк
  12. Відозва Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року. . 1918 рікк
  13. Проклямація Української Національної Ради від 19 жовтня 1918 року. . 1918 рікк
  14. Статут Української Національної Ради, прийнятий у Львові 18 жовтня 1918 року. . 1918 рікк
  15. Тимчасовий Закон про Верховне Управління Державою на випадок смерти, тяжкої хороби і перебування по-за межами держави Ясновельможного Пана Гетьмана всієї України 01.08.1918. . 1918 рікк
  16. Конституція Української Народньої Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) 29.04.1918. . 1918 рікк
  17. Закони про тимчасовий державний устрій України від 29.04.1918. . 1918 рікк
  18. Грамота до всього українського народу від 29.04.1918. . 1918 рікк
  19. Універсал Української Центральної Ради (III) від 07.11.1917. . 1917 рікк
  20. Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні від 04.08.1917. . 1917 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -