Закон 
                    про Виділ Української Ради 
                         4 січня 1919 р. 
 

             Українська Національна Рада постановила: 

                            Параграф 1 

     Українська Національна Рада вибирає з-посеред себе Виділ з  9 
членів, якому  проводить,  як десятий член,  Президент Української 
Національної Ради,  а на случай його  перешкоди  найстарший  віком 
його заступник. 

                            Параграф 2 

     До компетенції Виділу Української Національної Ради належить:

     а) іменувати членів правительства;

     б) приймати й уділяти їм димісії;

     в) виконувати право амнестії й аболіції,  а  то  на  внесеннє 
Державного   Секретаріяту   судівництва.   В  справах  військового 
судівництва може Виділ  Української  Національної  Ради  перенести 
право виконування амнестії на Раду Державних секретарів;

     г) іменувати начальників верховних державних урядів цивільних 
і військових;

     д) удостовіряти й оповіщувати закони. 

                            Параграф 3 

     Виділ Української Національної Ради скликує  в  міру  потреби 
Президент Української Національної Ради, а в случаю його перешкоди 
найстарший віком його заступник.  Він репрезентує Виділ і підписує 
його письма. 

                            Параграф 4 

     Виділ Української  Національної  Ради  вибирається  на час її 
каденції,  а влада його гасне з хвилею вибору нового Виділу  новою 
Радою. 

                            Параграф 5 

     Рішення Виділу   западають  більшістю  голосів,  а  в  случаю 
рівности голосів стає рішеннєм те внесеннє,  за  котрим  голосував 
президент.

     До важности рішень треба присутности що-найменше шести членів 
Виділу. 

                            Параграф 6 

     Отсей закон входить в силу з днем ухвалення. 

__________________ 
     Лозинський М. Галичина в рр. 1918 - 1920. - С. 62 - 63. 

 Конституційні акти України. 1917 - 1920. 
 Невідомі конституції України. 
 Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.