Допоможи підроздлам ЗС України, задіяним в обороні Кривого Рогу і Дніпропетровської області!
 <<
>>

вимірювань параметрів телекомунікаційних мереж. НКРЗІ. 2021

Документ актуальний на 07.06.2021
завантажити документ, актуальний на поточний час

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Національної комісії,

що здійснює державне

регулювання у сфері зв’язку

та інформатизації

02 березня 2021 року № 80

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 квітня 2021 р.

за № 582/36204

МЕТОДИКА

вимірювань параметрів телекомунікаційних мереж

I. Призначення методики вимірювань

Методика вимірювань параметрів телекомунікаційних мереж (далі - Методика) розроблена відповідно до Закону України «Про телекомунікації», Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», та на основі Положення про вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж з метою здійснення державного нагляду у сфері телекомунікацій, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 30 липня 2013 року № 487, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2013 року за № 1426/23958 (далі - Положення про вимірювання), інших нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері телекомунікацій.

Методика визначає сукупність процедур та послідовність дій щодо вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж загального користування в частині порядку маршрутизації трафіку голосової телефонії та відповідності параметрів телекомунікаційних мереж вимогам, що визначені нормативно-правовими актами та нормативними документами у сфері телекомунікацій.

1.1. Нормативні посилання

У цьому документі є посилання на такі нормативно-правові акти та нормативні документи у сфері телекомунікацій:

Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність»;

Закон України «Про телекомунікації»;

рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 05 липня 2012 року № 324 «Про затвердження Порядку маршрутизації трафіка в телекомунікаційній мережі загального користування України», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 липня 2012 року за № 1252/21564;

наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 13 грудня 2007 року № 1164 «Про затвердження нормативного документа «Спільноканальна сигналізація № 7.

Національна версія України. Правила використання у телефонній мережі загального користування. Версія 3.0»;

наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 20 серпня 2010 року № 607 «Про затвердження Технічних вимог до маршрутизації трафіку в телефонній мережі загального користування України»;

наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 04 сепня 2010 року № 558 «Про затвердження Технічних вимог до взаємоз’єднання та взаємодії телефонних мереж загального користування з різними технологіями обробки, комутації, перенесення сигналів»;

наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 07 травня 2015 року № 252 «Про затвердження нормативного документа «Телекомунікаційна мережа загального користування. Телефонна мережа. Технічні вимоги».

1.2. Познаки та скорочення

У цьому документі застосовано такі познаки та скорочення:

АВН

автоматичний визначник номеру;

АСТС

аналізатор сигналізації телекомунікаційних систем;

АТС

автоматична телефонна станція;

ЗВТ

засоби вимірювальної техніки;

ЗЛ

з’єднувальна лінія;

ЗЗЛ

замовно-з’єднувальна лінія;

ЗЛМ

з’єднувальна лінія міжміська;

КАЗС

контролер аналізатора ланок сигналізації;

КК

комутація каналів;

КО

кінцеве обладнання;

КП

комутація пакетів;

КПВ

контроль посилки виклику;

МЦК

міжнародний центр комутації;

ОПТ

оператор, провайдер телекомунікацій;

ПЗ

програмне забезпечення;

ПЦТ

первинний цифровий тракт;

СКС-7

спільноканальна сигналізація № 7;

ТМ

телекомунікаційна мережа;

ТМЗК

телекомунікаційна мережа загального користування;

ТфМЗК

телефонна мережа загального користування;

ФТЗ

фіксований телефонний зв’язок;

CAS

сигналізація по асоційованому каналу (Channel Associated Signaling);

CDR

деталізований запис про виклик (Call Detail Recording);

DPC

код пункту призначення сигналізації (destination point code);

ETSI

Європейський інститут стандартів у сфері телекомунікацій

(European Telecommunications Standartization Institute);

IAM

Initial Address Message;

INR

Information Request;

IMEI

міжнародний ідентифікаційний номер обладнання рухомої станції

(International Mobile Station Equipment Identity);

ISDN

цифрова мережа інтегрованого обслуговування (Integrated Service Digital Network);

ISUP

підсистема користувача мережі з інтеграцією служб;

ITU-Т

Сектор стандартизації електрозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку;

LAC

ідентифікаційний номер географічної зони (Location Area Code);

MSC

центр комутації рухомого (мобільного) зв’язку (Mobile Switch Centre);

OPC

код вихідного пункту сигналізації (origination point code).

1.3. Терміни та визначення понять

У цій Методиці використано терміни, визначені у:

Законах України «Про телекомунікації» та «Про метрологію та метрологічну діяльність»;

наказі Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 07 травня 2015 року № 252 «Про затвердження нормативного документа «Телекомунікаційна мережа загального користування Телефонна мережа. Технічні вимоги»;

рішенні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 05 липня 2012 року № 324 «Про затвердження Порядку маршрутизації трафіка в телекомунікаційній мережі загального користування України», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2012 року за № 1252/21564.

1.4. Сфера застосування

Ця Методика застосовується для здійснення вимірювань на телекомунікаційних мережах загального користування.

1.5. Об’єкти вимірювань

Об’єктами вимірювань є телекомунікаційні мережі загального користування (місцева, міжміська, міжнародна) в частині параметрів, технічних характеристик їх функціонування, в тому числі:

протоколи міжстанційного сигнального обміну ТМЗК України;

протоколи сигнального обміну між вузлами мереж передачі даних;

обсяг викликів голосової телефонії на певних напрямках зв’язку;

часові характеристики (параметри) трафіку голосової телефонії, вимоги до яких визначені в нормативно-правових актах та нормативних документах:

рішенні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 05 липня 2012 року № 324 «Про затвердження Порядку маршрутизації трафіка в телекомунікаційній мережі загального користування України», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2012 року за № 1252/21564;

наказі Міністерства транспорту та зв’язку України від 12 грудня 2007 року № 1164 «Про затвердження нормативного документа «Спільноканальна сигналізація № 7. Національна версія України. Правила використання у телефонній мережі загального користування. Версія 3.0»;

наказі Міністерства транспорту та зв’язку України від 20 серпня 2010 року № 607 «Про затвердження Технічних вимог до маршрутизації трафіку в телефонній мережі загального користування України»;

наказі Міністерства транспорту та зв’язку України від 04 сепня 2010 року № 558 «Про затвердження Технічних вимог до взаємоз’єднання та взаємодії телефонних мереж загального користування з різними технологіями обробки, комутації, перенесення сигналів»;

наказі Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 07 травня 2015 року № 252 «Про затвердження нормативного документа «Телекомунікаційна мережа загального користування. Телефонна мережа. Технічні вимоги» (далі - НПА та НД).

1.6. Мета вимірювань

Вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж (ТМ) проводиться з метою визначення їх відповідності вимогам НПА та НД, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій, у тому числі при конвергенції телекомунікаційних мереж щодо питань пропуску і маршрутизації трафіку голосової телефонії на ТМ.

II. Методи вимірювань

2.1. Загальні положення

Вимірювання параметрів ТМ може здійснюватись шляхом проведення:

вимірювання параметрів з використанням тестових викликів (далі - тестовий трафік голосової телефонії);

вимірювання параметрів на реальному трафіку без використання тестового трафіку голосової телефонії;

аналізу інформації (CDR-файлів) оператора, провайдера телекомунікацій (ОПТ) щодо пропуску трафіку голосової телефонії за відповідний період;

комбінація вищенаведених методів.

Вимірювання параметрів ТМ, здійснюють з використанням аналізатора сигналізації телекомунікаційних систем (АСТС) на реальному трафіку та без використання АСТС.

При вимірюваннях параметрів ТМ на реальному трафіку використовуються дані службового міжстанційного сигнального обміну, накопичені та збережені під час сесії моніторингу АСТС. Вимірювання часових характеристик здійснюються автоматично програмним забезпеченням (ПЗ) АСТС.

2.2. Схема під’єднання

Структурна схема під’єднання АСТС до лінії зв’язку при виконанні вимірювання параметрів ТМ на реальному трафіку наведено на малюнку 1 Методики.

АСТС забезпечує під’єднання через зовнішні роз’єми до двосторонніх первинних цифрових трактів (ПЦТ) з спільноканальної сигналізації № 7 (СКС-7) чи DSS-1, відповідно до рекомендації ITU-T G.703, або Ethernet-потоків що забезпечують під’єднання до мережі передачі даних для моніторингу та аналізу. Повинна бути забезпечена підтримка структур циклу ПЦТ відповідно до рекомендації ITU-T G.704.

Малюнок 1 - Схема під’єднання АСТС до ТМ

для вимірювань параметрів ТМ на реальному трафіку

Вимірювання проводять у безперервному режимі збору даних протягом певного періоду часу - терміну проведення вимірювання.

АСТС в автоматичному режимі:

аналізує вхідний та вихідний сигнальний трафік;

збирає інформацію про часові характеристики сигнального трафіку.

III. Похибки вимірювань

3.1. Визначення похибок вимірювання часових характеристик

За результат прямого однократного вимірювання приймають значення, яке отримане під час вимірювання одного параметра. При цьому, відомі систематичні похибки повинні бути виключені.

Враховуючи, що середнє арифметичне значення результатів вимірювання та їх математичне очікування майже рівні між собою, випадковими та систематичними складовими похибки можна знехтувати.

Використовуючи метод прямих вимірювань та автоматичним засобом вимірювальної техніки (ЗВТ), яким є АСТС, систематичними складовими похибки методу можна знехтувати.

Для АСТС відносна похибка реєстрування тривалості інтервалів між подіями в діапазоні інтервалів від 100 мс до 999 с повинна складати не більше ніж 2 х 10-3.

Відносна похибка вимірювання - похибка вимірювання, виражена відношенням абсолютної похибки вимірювання до дійсного xtrue або виміряного xmeas значення вимірюваної величини:

δx = Δxtrue, δx = Δx/xmeas

(1)

У разі, коли виміряне значення часу події складає xmeas = 15с, при максимальній відносній похибці АСТС δx = 2 х 10–3, абсолютна похибка вимірювання буде складати:

Δx = δx × xmeas = 0,002 × 15 с = ± 0,03 с

(2)

IV. Вимоги та умови вимірювань

4.1. Вимоги до ЗВТ та допоміжних пристроїв

Вимірювання параметрів, які включають у себе часові та/або електричні характеристики або інші характеристики одиниць вимірювання, мають здійснюватися з використанням відповідних ЗВТ, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Типовий перелік ЗВТ, допоміжних пристроїв та їх основні метрологічні характеристики наведені у таблиці 1 Методики.

Таблиця 1 - Типовий перелік ЗВТ, допоміжних пристроїв та їх основні метрологічні характеристики

Тип ЗВТ

(пристрою)

Основні метрологічні характеристики

Найменування вимірюваної величини

Аналізатор сигналізації телекомунікаційних

систем

1) відносна похибка реєстрування тривалості інтервалів між подіями в діапазоні інтервалів від 100 мс до 999 с становить не більше ніж 2 х 10-3;

2) імовірність, з якою відносна похибка знаходиться в заданому інтервалі, не менше за 0,95

Час

Гігрометр

Клас точності 2.0

Відносна вологість повітря

Термометр

Клас точності 1.5

Температура повітря

При вимірюваннях можуть бути застосовані ЗВТ вітчизняного та/або іноземного виробництва з характеристиками не гіршими, ніж у ЗВТ, що вказані у таблиці 1 Методики.

4.2. Умови проведення вимірювань

Всі вимірювання повинні виконуватися на технічних майданчиках ОПТ, та в місцях, розміщення засобів телекомунікацій, де забезпечуються наступні умови:

температура: (20 ± 5) °C;

відносна вологість: (60 ± 15) %;

параметри мережі електроживлення мають відповідати вимогам, які наведені в інструкції на експлуатацію ЗВТ.

4.3. Вимоги до техніки безпеки

Спеціальних заходів для забезпечення безпеки вимірювань не передбачено.

4.4. Вимоги до кваліфікації персоналу

Вимірювання проводяться працівниками, які пройшли відповідну підготовку з питань експлуатації ЗВТ, що використовуються при даних вимірюваннях.

V. Проведення вимірювань

5.1. Підготовка до вимірювань

Для вимірювань параметрів ТМ, ОПТ разом з наданням доступу до точок під’єднання АСТС до ТМ ОПТ повинен надати комплект експлуатаційної документації, яка відображає:

структуру ТМ (схема ТМ, тощо);

види технологій, які застосовуються на ТМ (типи АТС оператора телекомунікацій та типи вузлів мережі передачі даних);

точки взаємоз’єднання з телекомунікаційними мережами інших операторів (кількість та тип з’єднувальних ліній (ЗЛ), замовно-з’єднувальних ліній (ЗЗЛ), з’єднувальних ліній міжміських (ЗЛМ) підключення до ТМЗК);

номерний ресурс, що закріплено за оператором телекомунікацій.діючі протоколи сигнального обміну (СКС-7, DSS-1, R2D, SIP, Н225, тощо);

номер абонента «Б» з номерного ресурсу телекомунікаційної мережі, на якій проводяться вимірювання для організації тестового потоку вхідного міжнародного/міжміського трафіку голосової телефонії (при методі з використанням тестових викликів).

За результатами аналізу наданої документації визначають інформацію, що використовується для проведення вимірювання та оформлення результатів вимірювання:

назва ОПТ;

виділений уповноваженим органом номерний ресурс та номерна ємність оператора телекомунікацій, а також фактична кількість абонентів, під’єднаних до його мережі;

тип сигналізації, що використовується при міжстанційному сигнальному обміні;

організаційно-технічна структура мережі;

тип устаткування, що використовують;

сигнальні маршрути трафіку голосової телефонії, що містять дані сигнального обміну необхідні для виконання вимірювання;

перелік центрів, вузлів комутації, в яких здійснюється вимірювання.

Перед виконанням вимірювання необхідно перевірити, що ЗВТ, технічні засоби телекомунікацій та телекомунікаційні лінії справні та готові до роботи.

5.2. Програма вимірювань

Вимірювання параметрів ТМ проводять на діючій мережі ОПТ.

Вимірювання параметрів ТМ проводять:

без використання тестового трафіку голосової телефонії;

з використанням тестового трафіку голосової телефонії;

з використанням станційних засобів оператора телекомунікацій.

У випадку вимірювань параметрів ТМ без використання тестового трафіку голосової телефонії з використанням АСТС (малюнок 2 Методики) програма вимірювань передбачає:

вимірювання відносної вологості повітря, температури повітря, частоти та напруги за допомогою та з урахуванням вимог розділу 5 Методики;

вимірювання параметрів ТМ за допомогою ЗВТ.

Під’єднання АСТС та запуск процесу вимірювання параметрів ТМ складається із наступних етапів:

1) фізичне під’єднання плат модулів контролера аналізатора ланок сигналізації (КАЗС) АСТС до лінії зв’язку ОПТ - виконують відповідно до схеми, наведеної на малюнку 2 Методики;

2) запуск ПЗ АСТС;

3) налаштування параметрів під’єднання до лінії зв’язку для забезпечення нормального стану їх індикації - у іншому випадку вимірювання не проводяться;

4) створення ланок сигналізації та канальних інтервалів - вибір сигнальних маршрутів трафіку голосової телефонії;

5) запуск сесії моніторингу, при цьому задаються дані щодо:

назви ОПТ;

типів сигналізації.

Після запуску процесу вимірювання параметрів ТМ АСТС здійснює накопичення та збереження даних службового міжстанційного сигнального обміну. Вимірювання часових характеристик здійснюється автоматично ПЗ АСТС.

Під час вимірювання параметрів ТМ з використанням тестового трафіку голосової телефонії (малюнок 3 Методики) забезпечується тестовий потік вхідного міжнародного трафіку голосової телефонії на номер абонента «Б» з номерного ресурсу телекомунікаційної мережі, на якій проводяться вимірювання:

за допомогою карток передплачених послуг з використанням технології VoIP;

за допомогою програмних продуктів, що дозволяють робити міжнародні телефонні виклики;

за допомогою автоматизованої системи тестових міжнародних викликів.

Тестові виклики голосової телефонії повинні завершуватися ефективними спробами встановлення з’єднання. У разі відсутності такої можливості необхідно визначити причини роз’єднання, які надаються в сигнальних повідомленнях в залежності від типу сигналізації. Наприклад, в підсистемі ISUP СКС-7 така інформація надається у повідомленні Release (REL) в параметрі Cause indicators.

Під час вимірювання параметрів ТМ з використанням тестового трафіку голосової телефонії може використовуватися АСТС, який здійснює накопичення та збереження даних службового міжстанційного сигнального обміну у тому числі щодо:

сигналів управління, які необхідні під час встановлення або завершення з’єднання тестових вхідних міжнародних викликів голосової телефонії;

напрямку надходження тестових вхідних міжнародних викликів голосової телефонії під час подачі тестового міжнародного трафіку голосової телефонії.

На малюнках 3, 4 та 5 Методики наведено варіанти схем під’єднання АСТС при термінації та оригінації міжнародних викликів голосової телефонії до (з) ТМЗК України з використанням технології VoIP.

Вимірювання параметрів ТМ станційними засобами здійснюється наступними способами:

аналіз та обробка статистичних даних проходження трафіку голосової телефонії;

опитування абонентів «А» або «Б» щодо приналежності вхідних (вихідних) викликів голосової телефонії (національні, міжнародні).

Вимірювання параметрів ТМ способом аналізу та обробки статистичних даних проходження трафіку голосової телефонії на підставі роздрукованої інформації з комутаторних пристроїв виконується в два етапи:

отримання від оператора телекомунікацій станційних роздруківок комутаторних пристроїв (CDR-файлів) щодо обсягу та структури трафіку голосової телефонії;

здійснення аналізу та обробки статистичних даних проходження трафіку голосової телефонії, що характеризують вхідний та вихідний зв’язок даного комутаторного пристрою.

За результатами аналізу та обробки статистичних даних проходження трафіку голосової телефонії здійснюється опитування абонентів «А» або «Б» (які відповіли на виклик) з метою визначення приналежності телефонного виклику (міжнародний, міжміський, міський, тощо).

Малюнок 2 - Схема під’єднання ЗВТ для вимірювань

Малюнок 3 - Схема під’єднання ЗВТ для вимірювань при термінації міжнародних викликів

голосової телефонії до ТМЗК України з використанням технології VoIP

Малюнок 4 - Схема під’єднання ЗВТ для вимірювань при оригінації міжнародних викликів

голосової телефонії з ТМЗК України з використанням технології VoIP

Малюнок 5 - Схема організації тестових міжнародних викликів голосової телефонії

за допомогою карток передплачених послуг або програмних продуктів (ПП)

5.2.1. Вимірювання параметрів на телекомунікаційних мережах рухомого (мобільного) зв’язку стандартів GSM/UMTS, CDMA та LTE

Порядок дій при вимірюваннях параметрів телекомунікаційних мереж рухомого (мобільного) зв’язку стандартів GSM/UMTS, CDMA та LTE аналогічні діям при вимірюванні параметрів телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку. Водночас, виходячи з принципів побудови мережі рухомого (мобільного) зв’язку є особливості, які необхідно враховувати при здійсненні вимірювань.

Після отримання тестового вхідного міжнародного/міжміського трафіку голосової телефонії напрямки викликів та номер абонента «А» визначається за допомогою CDR-файлів оператора телекомунікацій рухомого (мобільного) зв’язку.

Також до параметрів статистичної обробки необхідно додати такі параметри як ІМЕІ, LAC, CELL ID та інші. ІМЕІ характеризує тип обладнання (радіотелефон, радіотермінал, шлюз тощо), в якому знаходиться відповідна SIM/USIM-картка. LAC, CELL ID характеризує місце знаходження (постійне або змінюється з часом) обладнання, в якому знаходиться відповідна SIM/USIM-картка.

Інформація щодо параметрів, які вимірюються, отримується із сигнального обміну між MSC та MSC, між MSC та АТС оператора телекомунікацій або з платформ аналізу трафіку мережі та сигналізації, а також серверів для роботи у реальному часі/режимі, призначених для використання в якості контрольного обладнання на телекомунікаційній мережі рухомого (мобільного) зв’язку.

5.2.2. Вимірювання параметрів на мережі передавання даних із використанням ЗВТ типу АСТС

АСТС використовується в якості аналізатора протоколів трафіку мереж передачі даних.

Під’єднання АСТС до телекомунікаційної мережі може здійснюватися двома способами:

до налаштованого «дзеркального порту» комутаційного обладнання ОПТ через мідний або волоконно-оптичний інтерфейс;

у розрив через концентратор (комутатор).

Після під’єднання АСТС до мережі передавання даних здійснюється запис та декодування сигнальних повідомлень протоколів управління з’єднанням H.248, H.323, H.225, SIP, тощо в залежності від типу протоколів, що використовується на мережі передавання даних.

Під час вимірювань на мережі передавання даних фіксуються такі дані:

час встановлення з’єднання;

IP-адреса обладнання абонента, який викликає;

номер абонента, який викликає (абонент «А»);

IP-адреса обладнання абонента, якого викликають;

номер абонента, якого викликають (абонент «Б»).

5.3. Обробка та аналіз результатів вимірювань

Обробка та аналіз результатів вимірювань параметрів ТМ, що здійснювались без використання тестового трафіку голосової телефонії:

по завершенні вимірювань параметрів ТМ здійснюється обробка та аналіз статистичних даних, що були зафіксовані АСТС в ході вимірювань, а саме: параметрів, технічних характеристик функціонування телекомунікаційних мереж, вимоги до яких визначені в НПА та НД.

Обробка та аналіз результатів вимірювань на сигнальному трафіку СКС-7:

здійснюється обробка і аналіз даних, що були зафіксовані АСТС на сигнальних ланках СКС-7, на відповідність вимогам НПА та НД.

Аналіз результатів вимірювань може здійснюватися як з використанням даних підсистеми передачі повідомлень МТР рівнів 2 та 3, так і з використанням даних підсистеми користувачів мережі з інтеграцією служб ISUP.

Здійснюється аналіз повідомлень, що передавалися в процесі організації з’єднання та його роз’єднання. Особлива увага звертається на аналіз декодованих інформаційних елементів у повідомленнях:

INITIAL ADDRESS (IAM), а саме:

Forward call indicators:

National/international call indicator;

End-to-end method indicator;

Interworking indicator;

End-to-end information indicator;

ISDN user part indicator;

ISDN user part preference indicator;

ISDN access indicator;

SCCP method indicator.

Calling party’s category:

CPC Code;

Called Party Number:

Length;

Nature of address indicator;

Numbering plan indicator;

Internal network number indicator;

Address signals.

Calling party number:

Length;

Nature of address indicator;

Screening indicator;

Address presentation restricted indicator;

Numbering plan indicator;

Number incomplete indicator;

Address signals;

User service information тощо.

INFORMATION REQUEST (INR), а саме:

Message type;

Information request indicators;

Call reference;

Parameter compatibility information;

Network specific facility;

End of optional parameters.

INFORMATION (INF), а саме:

Information indicators;

Calling party’s category response indicator;

Calling party adress response indicator.

CALL PROGRESS (CPG);

ADDRESS COMPLETE (ACM);

ANSWER (ANM);

RELEASE (REL), а саме:

Cause indicators / cause value;

RELEASE COMPLETE (RLC) тощо.

Здійснюється аналіз відповідності форматів номерів «А» вимогам НПА та НД та наявності даних категорії сторони, що викликає.

Відповідно до вимог розділу 2.1.3 Q.764 нормативного документа «Спільноканальна сигналізація № 7. Національна версія України. Правила використання у телефонній мережі загального користування. Версія 3.0» (далі - СКС № 7, Версія 3.0), затвердженого та наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 13 грудня 2007 року № 1164 для національної мережі України номер сторони, що викликає, повинен бути включений у IAM.

Відповідно до розділу 3.11 Q.763 нормативного документа СКС № 7, Версія 3.0, надання інформації щодо категорії сторони, що викликає є обов’язковим для національного використання.

Для визначення належності «Номера сторони, що викликає» до національного, міжнародного, абонентського або іншого виду здійснюється аналіз інформації, яка надається в інформаційному елементі Calling party number / Nature of address indicator (NAI) повідомлення IAM.

Відповідно для визначення належності «Номера сторони, що викликається» до національного, міжнародного, абонентського або іншого виду здійснюється аналіз інформації, яка надається в інформаційному елементі Called party number / Nature of address indicator (NAI) повідомлення IAM.

Також здійснюється аналіз даних в інформаційному елементі Forward call indicators / National/international call indicator повідомлення IAM, який надає інформацію щодо можливості трактування виклику як національного або міжнародного:

Forward call indicators / National / international call indicator / call to be treated as a international call, тобто виклик трактується як міжнародний або

Forward call indicators /National / international call indicator / call to be treated as a national call, тобто виклик трактується як національний.

5.3.1. Перевірка форматів номерів «А»

Перевірка форматів номерів «А» здійснюється на відповідність вимогам пунктів 4.1 та 4.2 Національного плану нумерації України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 23 листопада 2006 року № 1105 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2006 року за № 1284/13158.

Обробка та аналіз результатів вимірювань параметрів ТМ на ланці даних абонентської цифрової системи сигналізації № 1 (АЦСС-1) - здійснюється обробка та аналіз даних, що були зафіксовані АСТС на ланках даних АЦСС-1 на відповідність НПА та НД.

Аналіз даних здійснюється у такому порядку:

аналіз повідомлень, що передавалися в процесі організації з’єднання та його роз’єднання;

аналіз декодованих інформаційних елементів у повідомленнях:

SETUP, а саме:

Bearer Capability:

Coding standard;

Information transfer capability;

Transfer mode;

Information transfer rate;

Layer ID;

User information layer 1 protocol.

Channel identification:

Interface identifier present;

Interface type;

Preferred/Exclusive;

D-channel indicator;

Information channel selection (other interface);

Coding standard;

Number/map;

Channel type/map element type;

Chanel number.

Progress indicator:

Coding standard;

Location;

Progress description.

Calling party number:

Type of number;

Numbering plan identification;

Presentation indicator;

Screening indicator;

Number digits(IA5). Called party number:

Type of number;

Numbering plan identification;

Number digits (IA5).

CALL PROCEEDING, а саме: Channel identification:

Interface identifier present;

Interface type;

Preferred/Exclusive;

D-channel indicator;

Information channel selection (other interface);

Coding standard; Number/map;

Channel type/map element type;

Extension;

Chanel number.

ALERTING, а саме:

Progress indicator.

CONNECT

Date/Time;

Connected number.

CONNECT ACKNOWLEDGE

DISCONNECT

Cause indicators;

Progress indicator.

RELEASE

Cause indicators.

RELEASE COMPLETE, тощо.

__________

Примітка.

Відповідно до розділу 4.5.10 Q.931 нормативного документа «Абонентська цифрова система сигналізації № 1. Національна версія України. Правила використання у телефонній мережі загального користування. Версія 3.0», затвердженого наказом Держкомзв’язку України від 19 червня 2009 року № 724, якщо в базі даних станції, до якої підключена АТС з використанням доступу на первинній швидкості, немає інформації про номери абонентів цієї АТС, то в інформаційному елементі Calling party number у повідомленні SETUP (в напрямку від абонента) повинен передаватися повний національний номер абонента, що викликає. Інакше може передаватися скорочений номер абонента що викликає, який використовується для ідентифікації абонентів в підключеній АТС.

Обробка та аналіз даних вимірювань, що були зафіксовані АСТС на інтерфейсах других типів сигналізації, які використовуються на ТМЗК України, в тому числі при взаємодії систем сигналізації CAS та ISUP СКС-7:

здійснюється обробка та аналіз даних вимірювань, що були зафіксовані приладом АСТС стосовно параметрів, технічних характеристик функціонування телекомунікаційних мереж, вимоги до яких визначені НПА та НД.

5.3.2. Перевірка форматів номерів «А» при взаємодії систем сигналізації CAS та ISUP СКС-7

Згідно з пунктом 6.2.1 тому другого СКС № 7, Версія 3.0 «Підсистема користувача ISDN: Специфікація взаємодії ISUP з іншими національними системами сигналізації в Україні. Версія 3.0», відповідно до національних вимог категорія і номер сторони, що викликає, повинні бути по можливості, включені в повідомлення ІАМ на всіх ділянках телефонної мережі не тільки при виконанні послуг «Подання ідентифікації лінії, що викликає» (CLIR), «Визначення зловмисного виклику» (MCI), але і при встановленні основного телефонного з’єднання.

У тих випадках, коли на станцію надходить повідомлення ІАМ без категорії і номера сторони, що викликає, ця станція повинна включати процедуру запиту номера сторони, що викликає, за допомогою повідомлення INR і одержати потрібну інформацію за допомогою повідомлення INF. Ця процедура можлива тільки до посилання сигналу АСМ.

У свою чергу, транзитна станція, на якій відбувається взаємодія систем сигналізації CAS та ISUP, отримавши запит категорії і номера сторони, що викликає, і не маючи відповідної інформації, запитує номер і категорію сторони, що викликає, за допомогою лінійних сигналів «ЗАПИТ АВН» і «КІНЕЦЬ ЗАПИТУ АВН» сигналізації 2ВСК, одночастотної по ЗЗЛ і ЗЛ або за допомогою А-5 у системі сигналізації R2D по ЗЗЛ, ЗЛ, ЗЛМ.

Оскільки в сигналізації 2ВСК, одночастотної, не існує процедури запиту номера абонента, що викликає, по каналах і ЗЛМ, рекомендується на змішаній мережі CAS - ISUP використовувати там, де це можливо, передачу номера абонента «А» на каналах за допомогою багаточастотного пакета, аналогічного пакету ЗЗЛ.

По ЗЛМ номер абонента, що викликає, у системі сигналізації 2ВСК, одночастотної, не передається ніколи.

Відсутність номера абонента, що викликає, на каналах, ЗЛМ і ЗЛ не впливає на встановлення з’єднання.

Номер сторони, що викликає, при формуванні і передаванні його в мережі сигналізації ISUP повинен бути виду Nнац = ВС + NA, де ВС - дві останні цифри коду зони (АВС) або код мережі, NA - номер абонента, що викликає. Індикатор виду адреси в інформаційному елементі «Calling party number» кодується як 0000011.

Номер абонента, що викликає, сформований для передачі в сигналізації R2D, також повинен мати формат Nнац.

Номер абонента, що викликає, сформований для передачі в системі сигналізації 2ВСК, одночастотна, має формат NA і при переході на систему сигналізації ISUP на станції взаємодії повинен доповнюватися до Nнац.

Якщо номер абонента, що викликає, не передається в системі сигналізації 2ВСК, одночастотної, на станції взаємодії при переході на сигналізацію ISUP індикатор виду адреси кодується як 0000010 (адреса невідома).

5.3.3. Особливості обробки та аналізу даних вимірювань, що зафіксовані АСТС на телекомунікаційних мережах при наданні послуг фіксованого міжнародного телефонного зв’язку

При здійсненні обробки та аналізу даних вимірювань, що були зафіксовані АСТС на телекомунікаційних мережах при наданні послуг фіксованого міжнародного телефонного зв’язку необхідно враховувати наступне.

Згідно з пунктом 3.15 Технічних вимог до маршрутизації трафіку в телефонній мережі загального користування України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 20 серпня 2010 року № 607 (далі - Технічні вимоги до маршрутизації трафіку) обмін міжнародним телефонним трафіком може здійснюватися лише через міжнародний центр комутації (МЦК), що мають міжнародні коди пунктів сигналізації СКС-7 для міжнародного інтерфейсу і національні коди пунктів сигналізації для національного інтерфейсу.

Якщо в міжнародному інтерфейсі з МЦК іншої країни використовується технологія пакетної передачі інформації (транзитна пакетна міжнародна мережа або окремий транзитний тракт), тоді мають виконуватися вимоги та протоколи пункту 3.11 Технічних вимог до маршрутизації трафіку шляхом дообладнання МЦК функціями медіашлюзу або встановленням окремого медіашлюзу.

Згідно з пунктом 3.9 Технічних вимог до маршрутизації трафіку у точці міжнародного інтерфейсу повідомлення IAM, що отримані від мережі міжнародного зв’язку, можуть містити чи не містити параметри (категорії та номера) абонента «А».

5.3.4. Особливості обробки та аналізу даних вимірювань у точках взаємоз’єднання

При здійсненні обробки та аналізу даних вимірювання, що були зафіксовані АСТС у точках взаємоз’єднання необхідно звернути увагу на те, що згідно з пунктом 3.2 Технічних вимог до маршрутизації трафіку, маршрутизація трафіку має здійснюватися відповідно до виклику, сформованого кінцевим обладнанням, з якого ініційовано виклик.

Згідно з пунктом 3.3 Технічних вимог до маршрутизації трафіку єдиною вихідною інформацією для організації маршрутизації фізичних чи віртуальних з’єднань у ТфМЗК є:

а) інформація, яку формує та передає з кінцевого обладнання в мережу абонент (споживач) при здійсненні виклику,- «Номер сторони, яку викликають» («Called party number») - (абонента «Б»);

б) інформація, яку формує та передає в мережу вузол комутації, до якого підключено кінцеве обладнання ініціатора з’єднання,- «Номер сторони, яка викликає» («Calling party number») - (абонента «А») та категорія його кінцевого обладнання.

Згідно з пунктом 3.5 Технічних вимог до маршрутизації трафіку у разі замовлення послуг, надання яких пов’язано з використанням мереж декількох операторів (транзитні, кінцеві мережі), повинні забезпечуватись необхідні взаємоз’єднання та взаємодія кількох мереж у складі ТфМЗК або взаємоз’єднання та взаємодія з іншими за призначенням телекомунікаційними мережами.

Згідно з пунктом 3.7 Технічних вимог до маршрутизації трафіку цифровий вихідний вузол комутації, до якого підключено термінал абонента А, формує сигнальну одиницю з початковим адресним повідомленням ІАМ СКС-7, яке обов’язково має містити таку достовірну інформацію:

а) категорію, вид адреси та номер абонента «А»;

б вид адреси та номер абонента «Б»;

в) ОРС СКС-7;

г) DPC СКС-7.

__________

Примітка.

Якщо вихідним вузлом комутації є аналогова АТС з обмеженою продуктивністю вузла автоматичного визначення номера «А», то для місцевих викликів вона може не формувати номер та категорію кінцевого обладнання абонента «А». Але всі виклики, які використовують префікс «0», мають обов’язково супроводжуватись номером та категорією кінцевого обладнання абонента А.

У разі відсутності інформації про номер та категорію кінцевого обладнання абонента «А» цифровий транзитний вузол, що обробляє префіксну інформацію, повинен запитати таку інформацію командою «Запит номера і категорії А» в обладнання автоматичного визначення номерів (АВН) вихідної АТС. Безпрефіксний вихід викликів у міжзонову, міжнародну, альтернативні телефонні, нетелефонні мережі, до обладнання надання платних послуг не дозволено та має блокуватися вузлом, що зафіксував безпрефіксний вихід.

Відповідно до пункту 3.8 Технічних вимог до маршрутизації трафіку транзитні пункти сигналізації СКС-7 національної частини ТфМЗК відповідно до Рекомендації ITU-T Q.764 не повинні спотворювати, змінювати або блокувати зміст повідомлення ІАМ (підпункти «а», «б», «в», «г» пункту 3.7 цих Технічних вимог).

Відповідно до пункту 4.5 Технічних вимог до взаємоз’єднання та взаємодії телефонних мереж загального користування з різними технологіями обробки, комутації, перенесення сигналів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 04 серпня 2010 року № 558 (далі - Технічні вимоги до взаємоз’єднання) для взаємодії мереж на базі технологій комутації каналів із пакетними мережами в останніх встановлюються шлюзи.

Відповідно до пункту 4.5 Технічних вимог до взаємоз’єднання мережі, що створюються із застосуванням пакетної технології, зі стисненням інформаційних сигналів, повинні забезпечувати виконання таких вимог у точках взаємоз’єднання з мережами інших операторів:

встановити шлюз переходу до стандартної ІКМ технології при взаємоз’єднанні з мережами, що побудовані з використанням технології комутації каналів;

встановити шлюз погодження пакетних технологій та ущільнення/стиснення при взаємоз’єднанні з мережами, в яких використовуються пакетні технології та ущільнення/стиснення, відмінні від технологій, що застосовані в його мережі.

5.3.5. Обробка та аналіз даних вимірювань, що були зафіксовані станційними засобами

Обробка та аналіз даних вихідних напрямків зв’язку:

визначається формат номеру «А»;

визначається загальна кількість викликів з номеру «А» на номери «Б»;

визначається кількість викликів з номеру «А» на різні номери «Б»;

визначається відсоткове співвідношення кількості викликів з номеру «А» на різні номери «Б» до кількості викликів з номеру «А» на номери «Б»;

визначається кількість викликів з номеру «А» з розмовами на номери «Б»;

визначається кількість викликів з номеру «А» на різні номери «Б» з розмовами;

визначається кількість одночасних викликів з номеру «А»;

визначається кількість викликів з номеру «А» на службові номери;

визначається сумарна кількість хвилин вихідного зв’язку;

визначається середня тривалість розмов;

визначається середній час «Відповіді абонента».

Обробка та аналіз даних вхідного напрямків зв’язку:

визначається формат номеру «Б»;

визначається загальна кількість викликів на номер «Б» з номерів «А»;

визначається кількість викликів на номер «Б» з різних номерів «А»;

визначається відсоткове співвідношення кількості викликів на номер «Б» з різних номерів «А» до кількості викликів на номер «Б» з номерів «А»;

визначається кількість викликів на номер «Б» з номерів «А» з розмовами;

визначається кількість викликів на номер «Б» з різних номерів «А» з розмовами;

визначається відсоткове співвідношення кількості викликів на номер «Б» з різних номерів «А» з розмовами до кількості викликів на номер «Б» з номерів «А» з розмовами;

визначається кількість одночасних викликів на номер «Б»;

визначається кількість викликів на номер «Б» зі службових номерів;

визначається сумарна кількість хвилин вхідного зв’язку;

визначається середня тривалість розмов;

визначається середній час «Відповіді абонента»;

визначається відсоткове співвідношення вихідного та вхідного навантаження по кількості викликів;

визначається відсоткове співвідношення вихідного та вхідного навантаження по кількості хвилин.

Аналіз та статистична обробка трафіку голосової телефонії здійснюється для виявлення номерів абонентів «А» або «Б», з якого або на який може надходити телефонний трафік з порушенням вимог законодавства.

На підставі аналізу статистичних даних трафіку голосової телефонії можуть здійснюється опитування абонентів «А» або «Б» (які відповіли на виклик) з метою визначення у абонента «Б» («А») характеру телефонного виклику, а саме: міжнародного, міжміського, міського тощо.

5.3.6. Обробка та аналіз даних вимірювання, що були зафіксовані АСТС на мережі передавання даних

По завершенні вимірювання параметрів мережі передавання даних здійснюється декодування та обробка даних, отриманих під час вимірювань відповідно до стеків протоколів обраних типів сигналізацій. Проводиться аналіз даних, що були зафіксовані АСТС, на відповідність НПА та НД.

В результаті отриманих даних встановлюються адреси обладнання, що надсилають та приймають трафік голосової телефонії, напрямки надходження трафіку. Після цього, робляться висновки щодо легітимності передачі трафіку голосової телефонії в напрямку, що вимірюється.

5.3.7. Обробка та аналіз результатів вимірювання, яке виконувалось з використанням тестового міжнародного трафіку голосової телефонії

У випадку використання АСТС під час вимірювання, що виконується з використанням тестового трафіку голосової телефонії здійснюється обробка та аналіз статистичних даних вимірювання, що були зафіксовані АСТС, в тому числі, щодо маршрутів проходження (відправлення, отримання) тестового трафіку голосової телефонії та пропуску трафіку через точки взаємоз’єднання на відповідність параметрів, технічних характеристик функціонування телекомунікаційних мереж, вимоги до яких визначені НПА та НД.

5.4. Оформлення результатів вимірювань

За результатами вимірювань та їх аналізу складається Акт або Протокол, за формами, що визначені у додатках 2 та 3 до Положення про вимірювання, відповідно (далі - Акт/Протокол).

При здійсненні тестових викликів голосової телефонії в Акті/Протоколі повинна відображатися така інформація:

телефонні номери «А» і «Б», з яких та на які здійснюються тестові виклики голосової телефонії;

результати аналізу даних сесії моніторингу АСТС у випадку його використання під час виконання вимірювання.

Вимірювання параметрів ТМ можуть супроводжуватися:

станційними роздруківками комутаторних пристроїв;

іншими об’єктивними даними про шляхи відправлення (отримання) тестового трафіку голосової телефонії.

Директор Департаменту

державного нагляду

О. Шнайдер


Документи та файли

Сигнальний документ — f506161n355.doc / zip
Сигнальний документ — f506161n356.doc
Сигнальний документ — f506161n357.doc
Сигнальний документ — f506161n358.doc

Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 18.05.2021 — 2021 р., № 37, стор. 404, стаття 2276, код акта 104677/2021

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

НКРЗІ:

  1. РІШЕННЯ від 23.02.2021 № 70 "Про внесення змін до Розрахункових такс за послуги пропуску трафіку до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках послуг пропуску трафіку". НКРЗІ. 2021 рікк
  2. щодо заповнення форми звітності № 1-Т «Сфера телекомунікацій». НКРЗІ. 2021 рікк
  3. РІШЕННЯ від 23.02.2021 № 69 "Про внесення змін до рішення НКРЗІ від 05.04.2016 № 180 «Про затвердження Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації і визнання такими, що втратили чинність, рішень НКРЗ від 04.11.2008 № 1189 та від 25.12.2008 № 1283»". НКРЗІ. 2021 рікк
  4. РІШЕННЯ від 23.03.2021 № 107 "Про затвердження Змін до деяких рішень НКРЗІ з питань надання послуг із перенесення абонентських номерів". НКРЗІ. 2021 рікк
  5. РІШЕННЯ від 30.03.2021 № 126 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги і визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗІ від 26 листопада 2019 року № 564". НКРЗІ. 2021 рікк
  6. РІШЕННЯ від 30.03.2021 № 125 "Про внесення змін до Переліку радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, на експлуатацію яких потрібен дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою". НКРЗІ. 2021 рікк
  7. РІШЕННЯ від 06.04.2021 № 139 "Про затвердження Форми надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформації про видані ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України щодо кожного платника рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 пункту 254.4 статті 254 Податкового кодексу України". НКРЗІ. 2021 рікк
  8. вимірювань параметрів якості послуг передачі даних та доступу до Інтернету. НКРЗІ. 2021 рікк
  9. вимірювань параметрів якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку. НКРЗІ. 2021 рікк
  10. вимірювань параметрів якості послуг фіксованого телефонного зв’язку. НКРЗІ. 2021 рікк
  11. РІШЕННЯ від 02.03.2021 № 80 "Про внесення змін до Положення про вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж з метою здійснення державного нагляду у сфері телекомунікацій". НКРЗІ. 2021 рікк
  12. РІШЕННЯ від 20.07.2021 № 270 "Про внесення змін до Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг". НКРЗІ. 2021 рікк
  13. РІШЕННЯ від 10.08.2021 № 299 "Про затвердження Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв’язку і визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗІ від 03 вересня 2019 року № 403". НКРЗІ. 2021 рікк
  14. РІШЕННЯ від 03.09.2021 № 319 "Про врахування висловлених органом державної реєстрації зауважень до рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, від 10 серпня 2021 року № 296". НКРЗІ. 2021 рікк
  15. РІШЕННЯ від 10.08.2021 № 296 "Про внесення змін до Положення про якість телекомунікаційних послуг". НКРЗІ. 2021 рікк
  16. РІШЕННЯ від 17.08.2021 № 302 "Про затвердження Тарифів на роботи (послуги) державного підприємства «Український державний центр радіочастот»". НКРЗІ. 2021 рікк
  17. РІШЕННЯ від 07.09.2021 № 327 "Про врахування висловлених органом державної реєстрації зауважень до рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, від 17 серпня 2021 року № 302". НКРЗІ. 2021 рікк
  18. РІШЕННЯ від 14.09.2021 № 336 "Про внесення змін до Правил надання виробником радіообладнання інформації для споживачів (користувачів) щодо наявності вимог отримання дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів або випромінювальних пристроїв та інших параметрів використання радіочастотного ресурсу України". НКРЗІ. 2021 рікк
  19. РІШЕННЯ від 02.11.2021 № 413 "Про затвердження Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв’язку і визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗІ від 10 серпня 2021 року № 299". НКРЗІ. 2021 рікк
  20. РІШЕННЯ від 16.11.2021 № 434 "Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації". НКРЗІ. 2021 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -