<<
>>

Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи " Страсбург, 4 квітня 2000 року"1. Асамблея посилається на свої Резолюції 1179 (1999 року) ( 994_595 ), 1194 (1999 року) ( 994_597 ) та Рекомендації 1395 (1999 року) і 1416 (1999року) ( 994_599 ) про додержання Україною своїх обов'язків і зобов'язань.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2000

Документ актуальний на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

                           Рекомендація 

Парламентської Асамблеї Ради Європи

Страсбург, 4 квітня 2000 року

1. Асамблея посилається на свої Резолюції 1179 (1999 року)

( 994_595 ), 1194 (1999 року) ( 994_597 ) та Рекомендації

1395 (1999 року) і 1416 (1999року) ( 994_599 ) про додержання

Україною своїх обов'язків і зобов'язань. 2.

Асамблея вітає низку позитивних кроків, нещодавно

зроблених українською владою, а саме - ратифікацію Верховною Радою

Протоколу N 6 до Європейської конвенції з прав людини ( 995_004 )

після винесення Конституційним Судом рішення стосовно

неконституційності смертної кари, а також ратифікацію Європейської

хартії регіональних мов, або мов меншин ( 994_014 ). 3. Проте Асамблея висловлює глибоке занепокоєння з приводу

так званого "референдуму" щодо реформи інститутів влади,

призначеного на 16 квітня 2000 року, методи проведення та система

організації якого залишаються невизначеними. 4. Асамблея зазначає, що чинна Конституція 1996 року

( 254к/96-ВР ) є основним внутрішнім правовим документом, на

основі якою держава може розвивати істинну демократію, і вимагає

неухильного додержання її положень, зокрема, щодо внесення

поправок до Конституції, незалежно від їх необхідності і

доцільності. 5. Вона також бере до уваги рішення Конституційного Суду від

27 березня 2000 року ( v003p710-00 ), в якому говориться, що:

1. запитання 1 (довіра Парламентові) та 6 (прийняття

Конституції шляхом референдуму) є неконституційними; 2. у разі позитивної відповіді на запитання 2, 3, 4 та 5

зміни до Конституції ( 254к/96-ВР ) мають бути розглянуті

Верховною Радою. 3. Президент України і Центральна виборча комісія повинні

вжити заходів щодо виконання рішення Конституційного Суду. 6. Асамблея нагадує, що у статтях 155 і 156 Конституція

передбачає спеціальний порядок внесення змін до Конституції, і цей

порядок має бути витриманий. 7. Далі Асамблея наголошує, що проведення референдуму не може

бути правомірним доти, доки Верховна Рада не прийме нового закону

про порядок проведення референдуму. 8. Асамблея занепокоєна можливими для принципу поділу влади

наслідками - різким зруйнуванням системи стримувань і противаг між

інститутами влади, що має на меті суттєве зміцнення ролі

Президента і суттєве послаблення ролі Парламенту. 9.

Асамблея бере до уваги Висновок Європейської комісії "За

демократію через право" (Венеціанська комісія), схвалений 31

березня 2000 року, в якому висловлено думку, що: - даний референдум не може безпосередньо вносити зміни в

Конституцію; - видається надзвичайно проблематичним питання, чи

консультативний референдум за народною ініціативою взагалі може

мати місце; - саме Конституційний Суд України має вирішити, чи в Україні

взагалі існують правові підстави для проведення референдумів на

цьому стані імплементації Конституції; - одне з питань, винесених на референдум, є однозначно

неконституційним, а інші питання є надзвичайно проблематичними

та/або неясними; - загалом схвалення пропозицій, винесених на референдум,

порушить баланс повноважень між Президентом і Парламентом, і те, що усі ці елементи разом викликають серйозні сумніви як

щодо конституційності референдуму, так і щодо можливості його

проведення взагалі, тому наполягає, щоб Моніторинговий комітет

підготував доповідь, а Комітет з правових питань та прав людини

висловив свою думку, які допомогли б ретельно проаналізувати

перебіг конституційного процесу, що відбувається в Україні. 10. Отже, Асамблея звертається до Президента України з

настійним проханням відкласти проведення референдуму доти, доки

буде ухвалено новий закон про порядок проведення референдумів. 11. Отже, Асамблея рекомендує Комітетові Міністрів домагатися

забезпечення цілковитого дотримання всіх положень чинної

Конституції України при імплементації результатів референдуму і,

зокрема, при здійсненні будь-якої процедури, спрямованої на зміну

Конституції. Якщо результати референдуму буде імплементовано в

неконституційному порядку або в разі зміни Конституції

( 254к/96-ВР ) неконституційними засобами, Асамблея рекомендує

зупинити членство України в Раді Європи.

"Юридичний вісник України",

N 15, 13 - 19 квітня 2000 р.

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Парламентська Асамблея Ради Європи:

  1. Резолюция 1862 (2012) Парламентской Ассамблеи Совета Европы "Функционирование демократических институтов в Украине"" 26 января 2012 года" Неофициальный перевод. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2012 рікк
  2. Резолюція 1755 (2010) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Функціонування демократичних інституцій в Україні"" Ухвалена у Страсбурзі (Французька Республіка)" 4 жовтня 2010 року. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2010 рікк
  3. Резолюція 1549 (2007) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Функціонування демократичних інституцій в Україні"" Ухвалена у Страсбурзі (Французька Республіка) 19 квітня 2007 року"1. Парламентська Асамблея занепокоєна політичними подіями в Україні в останні місяці, кульмінацією яких став Указ Президента В. Ющенка від 2 квітня 2007 року ( 264/2007 ) про оголошення дострокового припинення повноважень Верховної Ради України. Триваюча політична нестабільність є результатом того, що численні українські уряди не мали узгодженої політики, підкріпленої змістовними юридичними, адміністративними та економічними реформами. Політичні реформи, що закріпили б "правила гри"та створили передумови для гарантування демократичних прав і свобод законними інституціями та сприяли б політичній конкуренції, не було завершено дотепер.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2007 рікк
  4. Резолюція 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною" 5 жовтня 2005 року " Неофіційний переклад"1. Україна приєдналась до Ради Європи 9 листопада 1995 року. При вступі вона зобов'язалась дотримуватись своїх загальних обов'язків згідно зі Статутом Ради Європи ( 994_001 ), а саме плюралістичної демократії, верховенства права та захисту прав людини і основних свобод усіх осіб під її юрисдикцією. Тоді Україна також погодилась виконати, у визначені терміни, ряд спеціальних зобов'язань, перелічених у Висновку Парламентської Асамблеї N 190 (1995) ( 994_590 ).. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  5. Резолюция 1455 (2005) Парламентской Ассамблеи Совета Европы ""О выполнении Российской Федерацией своих обязательств"" (Страсбург, 22 июня 2005 года). Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  6. Рекомендація 1722 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною""1. Парламентська Асамблея посилається на свою Резолюцію 1466 (2005) про виконання обов'язків та зобов'язань Україною ( 994_611 )."2. Парламентська Асамблея рекомендує Комітетові Міністрів:. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  7. Резолюция 1461 (2005) Парламентской Ассамблеи Совета Европы "Куршская коса, нефть и окружающая среда"" Предварительное издание" (Монако, 1 сентября 2005 года). Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  8. Резолюция 1459 (2005) Парламентской Ассамблеи Совета Европы "Об устранении ограничений на право голоса"" (Страсбург, 24 июня 2005 года)" Неофициальный перевод. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  9. Резолюція 1364 (2004) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Політична криза в Україні"" Переклад з англійської"1. Асамблея глибоко стурбована останніми подіями у Верховній Раді України, пов'язаними з розглядом законопроекту щодо внесення змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ), і в цьому зв'язку посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1239 (2001) ( 994_601 ), 1244 (2001) ( 994_603 ), 1346 (2003) ( 994_608 ) та, зокрема, на Рекомендацію 1451 (2000) ( 994_053 ) щодо інституційної реформи в Україні. Вона зазначає, що нещодавно було ініційовано процедуру, яка не відповідає Регламенту Верховної Ради ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ) та Статті 19 Конституції України.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2004 рікк
  10. Рекомендація 1622 (2003) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків та зобов'язань Україною"" Неофіційний переклад"1. Парламентська асамблея посилається на свою резолюцію 1346 (2003) щодо виконання обов'язків та зобов'язань Україною ( 994_608 ).. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2003 рікк
  11. Резолюція 1346 (2003) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків та зобов'язань Україною"" Неофіційний переклад"1. Парламентська асамблея посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (1999) ( 994_597 ), 1239 (2001) ( 994_601 ), 1244 (2001) ( 994_603 ) і, зокрема, на резолюцію 1262 (2001) щодо виконання Україною обов'язків та зобов'язань, яка була затверджена Асамблеєю 27 вересня 2001 року ( 994_607 ).. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2003 рікк
  12. Резолюція 1262 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків та зобов'язань Україною""1. Парламентська асамблея посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (2001) ( 994_597 ) і, зокрема, на резолюцію 1244 (2001) з виконання обов'язків та зобов'язань Україною, прийнятою Асамблеєю 26 квітня 2001 року ( 994_603 )."2. Стосовно резолюції 1244 (2001) ( 994_603 ) Асамблея нагадує про тверде зобов'язання української делегації та керівників партій і фракцій Верховної Ради виконати обов'язки і зобов'язання України, включаючи, зокрема:. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  13. Остаточний текст резолюції ПАРЄ щодо дотримання обов'язків та зобов'язань Україною від 27.09.01 "1. Асамблея посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (1999) ( 994_597 ), 1239 (2001)( 994_601 ) і особливо на резолюцію 1244 (2001) ( 994_603 ) про дотримання обов'язків та зобов'язань Україною, прийняту Асамблеєю 26 квітня 2001 року."2. Стосовно резолюції 1244 (2001)( 994_603 ) Асамблея нагадує чітке зобов'язання української делегації, керівників партій та фракцій Верховної Ради виконати обов'язки та зобов'язання України,зокрема:. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  14. Рекомендація 1497 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Свобода вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні""1. Асамблея посилається на свою Резолюцію 1239 (2001) щодо свободи вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні ( 994_601 ) та рекомендує Комітетові Міністрів:"i. закликати органи влади України, аби вони якомога швидше поінформували його про результати розслідування щодо зникнення чи смерті журналіста Георгія Гонгадзе;. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  15. Резолюція 1244 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною при вступі до Організації""1. Розглядаючи питання виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною, Асамблея приймає до уваги Резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (1999) ( 994_597 ) і 1239 (2001) ( 994_601 ) та Рекомендації 1335 (1999) ( 994_598 ), 1416 (1999) ( 994_599 ), 1451 (2000) ( 994_053 ) і 1497 (2001) ( 994_602 )."2. Незважаючи на декілька позитивних заходів, здійснених українськими органами влади, особливо ратифікацію Протоколу N 6 Європейської Конвенції з прав людини ( 994_802 ) від 4 квітня 2000 року, постанову Конституційного Суду України про неконституційність смертної кари ( v011p710-99 ), Асамблея вважає, що Президент, Уряд та Парламент (Верховна Рада) не змогли виконати обов'язки і зобов'язання України, як країни-члена Ради Європи.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  16. Рекомендація 1513 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною при вступі до Організації""1. Розглядаючи питання виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною, Асамблея приймає до уваги Резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (1999) ( 994_597 ), 1239 (2001) ( 994_601 ) і 1244 (2001) ( 994_603 ) та Рекомендації 1395 (1999) ( 994_598 ), 1416 (1999) ( 994_599 ), 1451 (2000) ( 994_053 ) і 1497 (2001) ( 994_602 )."2. Незважаючи на декілька позитивних заходів, здійснених українськими органами влади, особливо ратифікацію Протоколу N 6 Європейської Конвенції з прав людини ( 994_802 ) від 4 квітня 2000 року, постанову Конституційного Суду України про неконституційність смертної кари ( v011p710-99 ), Асамблея вважає, що Президент, Уряд та Парламент (Верховна Рада) не змогли виконати обов'язки і зобов'язання України, як країни-члена Ради Європи.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  17. Рекомендація 1506 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Свобода слова та інформації в засобах масової інформації в Європі"" Попереднє видання"1. Асамблея вважає вільні і незалежні засоби масової інформації суттєвою ознакою демократичної зрілості суспільства. Право на свободу слова та інформації в суті своїй пов'язане з правом громадян знати, що є основою для прийняття вмотивованих рішень. Можливість вільно висловлювати ідеї і думки посилює суспільний діалог і тим самим стимулює розвиток демократичних процесів у суспільстві.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  18. Резолюція 1246 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "П'ятнадцять років після Чорнобиля: фінансування вирішення проблеми""1. Асамблея, нагадуючи, зокрема, про Резолюцію 1087 (1996 року) про наслідки Чорнобильської катастрофи. Резолюцію 1127 (1997 року) стосовно впливу аварії, що сталася на Чорнобильській атомній станції на здоров'я та Рекомендацію 1311 (1997 року) щодо безпеки ядерних установок в країнах Центральної та Східної Європи, вітає закриття Чорнобильської атомної станції у грудні 2000 року, через 15 років після того, як вибух четвертого реактора станції став причиною смерті та захворювань по всій Україні, в сусідніх країнах Європи та за її межами."2. Асамблея схвалює рішення України щодо її згоди закрити Чорнобильську станцію, і рішення міжнародного співтовариства, яке діяло через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Євроатом, щодо основної фінансової допомоги у цьому процесі у відповідності з Меморандумом про взаєморозуміння, укладеним в 1995 році між Урядом України, Урядами країн "Великої сімки"та Європейською Комісією.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  19. Резолюція 1239 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Свобода вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні""1. Хоча Асамблея віддає належне різним заходам, яких упродовж останніх десяти років вживає Україна для забезпечення основних прав людини і свобод, у тому числі в галузі свободи вираження поглядів та переконань, вона стурбована залякуванням, неодноразовими проявами нападів та вбивствами журналістів в Україні та постійним зловживанням владою з боку компетентних органів влади в Україні стосовно свободи вираження поглядів та переконань."2. Заходи, що вживаються українськими органами влади та Верховною Радою (парламентом) щодо розслідування зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, та їхні зусилля з метою належним чином оцінити дії всіх, хто причетний до цього, слід вважати своєрідною перевіркою свободи вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні. Асамблея висловлює занепокоєння з приводу затягування розгляду цієї справи Генеральною прокуратурою України. Різні результати розслідування, що проводилося Генеральною прокуратурою та Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради, спричинили кризу довіри між виконавчою владою та парламентом.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  20. Рекомендація 1455 (2000) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Репатріація та інтеграція кримських татар""1. Усе кримськотатарське населення (приблизно 200 тис.) було депортоване із своєї історичної Батьківщини в 1944 році за колабораціонізм з фашистами (як стверджувалося) в роки другої світової війни. Під час цього примусового переселення, перш за все до Узбекистану та інших центральноазіатських республік, протягом 2 років 46% кримських татар померло від голоду та захворювань. Відповідно до радянського указу від 1967 року кримськотатарський народ був повністю реабілітований. Проте не було зроблено жодного кроку для їх повернення або компенсації кримським татарам за завдані тяжкі втрати. До останніх днів існування СРСР кримським татарам не дозволяли повертатися до Криму."2. Асамблея нагадує загальні принципи та рекомендації, викладені в Рекомендації 1334 (1997) "Про біженців, шукачів притулку та переміщених осіб в Співдружності Незалежних Держав (СНД)"та висловлює жаль з приводу невиконання більшості пропозицій, зазначених в них.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2000 рікк