<<
>>

Резолюція 1364 (2004) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Політична криза в Україні"" Переклад з англійської"1. Асамблея глибоко стурбована останніми подіями у Верховній Раді України, пов'язаними з розглядом законопроекту щодо внесення змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ), і в цьому зв'язку посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1239 (2001) ( 994_601 ), 1244 (2001) ( 994_603 ), 1346 (2003) ( 994_608 ) та, зокрема, на Рекомендацію 1451 (2000) ( 994_053 ) щодо інституційної реформи в Україні. Вона зазначає, що нещодавно було ініційовано процедуру, яка не відповідає Регламенту Верховної Ради ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ) та Статті 19 Конституції України.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2004

Документ актуальний на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

                      Резолюція 1364 (2004) 

Парламентської Асамблеї Ради Європи

"Політична криза в Україні"

Переклад з англійської

1. Асамблея глибоко стурбована останніми подіями у Верховній

Раді України, пов'язаними з розглядом законопроекту щодо внесення

змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ), і в цьому зв'язку

посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1239

(2001) ( 994_601 ), 1244 (2001) ( 994_603 ), 1346 (2003)

( 994_608 ) та, зокрема, на Рекомендацію 1451 (2000) ( 994_053 )

щодо інституційної реформи в Україні. Вона зазначає, що нещодавно

було ініційовано процедуру, яка не відповідає Регламенту Верховної

Ради ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ) та Статті 19 Конституції України.

2. Асамблея висловлює глибокий жаль, що органи державної

влади України, включно з Президентом України та Міністерством

закордонних справ, розглядають діяльність Ради Європи, а саме

процедуру моніторингу Асамблеї, візити співдоповідачів

Моніторингового комітету та їхні заяви як "втручання у внутрішні

справи України". У цьому зв'язку вона нагадує, що Україна

добровільно взяла на себе зобов'язання, що випливають з її

членства відповідно до Статуту Ради Європи ( 994_001 ). Відтак,

Асамблея вважає таку позицію органів державної влади України

безпідставною та невиправданою.

3. Асамблея підтримує будь-які щирі прагнення як виконавчої,

так і законодавчої влади України здійснювати демократичні реформи,

що були б спрямовані на істотне зміцнення законодавчої влади та

посилення незалежності влади судової, в такий спосіб роблячи

внесок до більшого розподілу влад та до удосконалення системи

стримувань і противаг відповідно до стандартів Ради Європи.

4. Характер реформ, а також вибір системи правління є

внутрішньою справою будь-якої суверенної держави, але допоки вони

здійснюються з належним дотриманням основоположного закону

(конституції) країни.

5. У цьому зв'язку Асамблея підтверджує, що теперішня

Конституція ( 254к/96-ВР ), яка є чинною з 1996 року, становить

головний національний юридичний інструмент, на основі якого країна

може розвивати справжню демократію; вона наполягає на суворому

дотриманні положень Конституції, зокрема стосовно внесення змін до

неї, якою б не була їхня необхідність та доцільність.

6. У цьому контексті Асамблея переконана, що будь-яке

рішення, що змінює конституційні положення стосовно виборів,

ухвалене напередодні виборів президентських, наражається на ризик

бути необ'єктивним і спричинити розкол, і відтак вважає, що вибір

часу для теперішньої дискусії довкола конституційної реформи є

надзвичайно недоречним.

7. Асамблея висловлює глибокий жаль з приводу того факту, що

поштовхом до кризи у Верховній Раді була відсутність обговорення

офіційно зареєстрованих проектів змін до Конституції

( 254к/96-ВР ) та пропозицій, внесених опозицією. Асамблея вважає,

що така практика є неприйнятною в демократичній державі, керованою

принципами верховенства права.

8. Водночас, вона висловлює жаль з приводу засобів, до яких у

відповідь вдалася опозиція з метою блокування звичайного режиму

роботи парламенту.

9. Асамблея посилається на Висновок Європейської комісії "За

демократію через право" ("Венеціанської комісії"), ухвалений 13

грудня 2003 року, в якому вона вітає зусилля задля реформування

української системи правління з метою її наближення до

європейських демократичних стандартів, однак робить висновок, що

"конкретні пропозиції, які містяться у різних законопроектах, все

ж таки не видаються такими, що досягли цієї мети, та несуть у собі

інші зміни до Конституції ( 254к/96-ВР ), які можуть виглядати як

крок назад".

10. Асамблея висловлює жаль з приводу того факту, що жодна з

рекомендацій Венеціанської комісії не була врахована під час

розгляду трьох законопроектів (N N 3207-1, 4105 та 4180) ані

Конституційним судом України, ані парламентською Тимчасовою

спеціальною конституційною комісією перед внесенням законопроекту

N 4105 для його обговорення у Верховній Раді. Відтак, Асамблея

настійливо закликає відповідні органи державної влади України

врахувати всі рекомендації, сформульовані дотепер Венеціанською

комісією, та продовжувати відкритий та дієвий діалог з Комісією

для подальшого удосконалення законопроектів, які нині

обговорюються.

11. Асамблея закликає партії та блоки, парламентські фракції

та групи, представлені у Верховній Раді, негайно вирішити свої

проблеми у мирний спосіб засобами відкритого діалогу, з повним

дотриманням парламентських правил процедури, шляхом:

i. забезпечення легітимності будь-якої конституційної

реформи, визнаючи, що у цьому випадку Регламента Верховної Ради

( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ) не було дотримано всіма причетними

сторонами, беручи до уваги, що "голосування шляхом підняття рук" у

парламенті не передбачено нормами права, включно з Регламентом;

ii. запровадження відкритого обговорення всіх трьох

законопроектів (N N 3207-1, 4105 та 4180) щодо внесення

конституційних змін, яке включало б належне інформування

громадськості, а також всенародне обговорення цих питань,

насамперед проведення плюралістичних політичних дебатів на

національних теле- та радіоканалах;

iii. повного врахування рекомендацій Венеціанської комісії

при внесенні змін до Конституції ( 254к/96-ВР ), і, зокрема,

перегляду своєї позиції щодо імперативного мандата народного

депутата, щодо обмеження десятьма роками терміну перебування

суддів на посадах та щодо розширення повноважень Генерального

прокурора, що все разом не відповідає принципам демократії та

верховенства права;

iv. забезпечення того, щоб наступні вибори Президента

відбулися у строки та на термін, передбачені чинною Конституцією

( 254к/96-ВР ), з огляду на те, що зміна способу обрання

безпосередньо перед очікуваними виборами може лише заплутати

виборців;

v. досягнення згоди, що будь-які конституційні зміни стосовно

терміну та способу обрання Президента будуть винесені на

всенародний референдум, як це передбачено Статтею 156 чинної

Конституції ( 254к/96-ВР ).

12. Нещодавні рішення Конституційного суду ще раз показали,

що незалежність судової влади в Україні є вразливою. Будучи

глибоко переконаною, що лише цілковито незалежна судова влада може

забезпечити стабільність, яка є необхідною для встановлення

верховенства права. Асамблея стурбована рішенням Конституційного

суду України від 25 грудня 2003 року (N 22-рп) (v022p710-03 ),

оскільки воно не відповідає ані теперішній, ані попередній

Конституції України ( 888-09 ), яка була чинною, коли Президента

Кучму було вперше обрано у 1994 році. Асамблея все ж таки

сподівається, що Президент України поведеться як відповідальний

демократ, склавши повноваження по закінченні другого терміну

перебування на посаді, як це передбачено Конституцією України

( 254к/96-ВР ).

13. Відносно наступних президентських виборів у жовтні 2004

року, Асамблея поділяє стурбованість багатьох українських

громадян, що ці вибори можуть не бути по-справжньому вільними,

справедливими, відкритими і прозорими. Вона вважає, що будь-яка

форма авторитарних дій, таких як залякування виборців, тиск на

членів виборчих комісій, обмеження свободи вираження поглядів і

переконань або заангажованість ЗМІ на користь окремих кандидатів

від правлячих політичних сил, є однозначно неприйнятною. Якщо ж

всіх цих складників буде повністю витримано, то мають бути й

сприйняті результати виборів.

14. Асамблея закликає Президента України найближчим часом

внести запропоновані ним кандидатури на посади у Центральній

виборчій комісії, які є вакантними з моменту закінчення

повноважень колишніх членів комісії.

15. У світлі викладеного вище Асамблея закликає Генерального

секретаря Ради Європи невідкладно призначити Спеціального

представника в Україні, уповноваженого відстежувати поточні

політичні процеси в Україні, надавати консультативні поради та

експертні висновки Ради Європи, якщо і коли це буде необхідно, та

в цілому зміцнювати і координувати існуюче співробітництво з

органами державної влади України.

16. Вона також вважає, що діяльність, спрямована на виконання

погодженого з Україною Плану дій Ради Європи щодо ЗМІ, має бути

посилена з метою досягнення помітного покращання загальних умов

функціонування засобів масової інформації та сприяння істотним

змінам у царині культури професійної діяльності ЗМІ з урахуванням

наступної передвиборчої кампанії.

17. Асамблея також занепокоєна нещодавніми подіями у місті

Мукачеві, пов'язаними з виборами мера, і закликає вирішити цю

проблему відповідно до законодавства України. Асамблея рекомендує,

щоб Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи взяв на себе

моніторинг за наступними виборами мера міста Мукачева з метою

забезпечення проведення цих виборів вільно та неупереджено.

18. Асамблея вважає, що нещодавні порушення процедури

голосування у Верховній Раді є порушенням зобов'язань України за

Статтею 3 Статуту Ради Європи ( 994_001 ). Якщо буде здійснено

будь-які подальші спроби проштовхнути політичну реформу шляхом

внесення змін до Конституції ( 254к/96-ВР ) у спосіб, який не є

передбаченим законом, та неконституційними засобами, або якщо

Україна не забезпечить вільні та справедливі вибори 31 жовтня 2004

року, то Асамблея може прийняти рішення поставити під питання

повноваження української делегації відповідно до Правила 9 Правил

процедури Асамблеї і, як наслідок цього, може вирішити звернутися

до Комітету міністрів з вимогою зупинити членство України в Раді

Європи відповідно до Статті 8 Статуту Ради Європи.

19. Асамблея продовжуватиме уважно стежити за розвитком подій

в Україні і заявляє про свою готовність сприяти ефективному

діалогові між політичними силами, представленими у Верховній Раді.

Дебати Асамблеї 29 січня 2004 року ( 7-е засідання) (див.

Док. 10058, Доповідь Комітету з питань дотримання обов'язків та

зобов'язань державами-членами Ради Європи (Моніторингового

комітету), співдоповідачі: пані Северінсен та пані Вольвенд).

Текст ухвалено Асамблеєю 29 січня 2004 року (7-е засідання).

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Парламентська Асамблея Ради Європи:

  1. Резолюция 1862 (2012) Парламентской Ассамблеи Совета Европы "Функционирование демократических институтов в Украине"" 26 января 2012 года" Неофициальный перевод. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2012 рікк
  2. Резолюція 1755 (2010) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Функціонування демократичних інституцій в Україні"" Ухвалена у Страсбурзі (Французька Республіка)" 4 жовтня 2010 року. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2010 рікк
  3. Резолюція 1549 (2007) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Функціонування демократичних інституцій в Україні"" Ухвалена у Страсбурзі (Французька Республіка) 19 квітня 2007 року"1. Парламентська Асамблея занепокоєна політичними подіями в Україні в останні місяці, кульмінацією яких став Указ Президента В. Ющенка від 2 квітня 2007 року ( 264/2007 ) про оголошення дострокового припинення повноважень Верховної Ради України. Триваюча політична нестабільність є результатом того, що численні українські уряди не мали узгодженої політики, підкріпленої змістовними юридичними, адміністративними та економічними реформами. Політичні реформи, що закріпили б "правила гри"та створили передумови для гарантування демократичних прав і свобод законними інституціями та сприяли б політичній конкуренції, не було завершено дотепер.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2007 рікк
  4. Резолюція 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною" 5 жовтня 2005 року " Неофіційний переклад"1. Україна приєдналась до Ради Європи 9 листопада 1995 року. При вступі вона зобов'язалась дотримуватись своїх загальних обов'язків згідно зі Статутом Ради Європи ( 994_001 ), а саме плюралістичної демократії, верховенства права та захисту прав людини і основних свобод усіх осіб під її юрисдикцією. Тоді Україна також погодилась виконати, у визначені терміни, ряд спеціальних зобов'язань, перелічених у Висновку Парламентської Асамблеї N 190 (1995) ( 994_590 ).. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  5. Резолюция 1455 (2005) Парламентской Ассамблеи Совета Европы ""О выполнении Российской Федерацией своих обязательств"" (Страсбург, 22 июня 2005 года). Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  6. Рекомендація 1722 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною""1. Парламентська Асамблея посилається на свою Резолюцію 1466 (2005) про виконання обов'язків та зобов'язань Україною ( 994_611 )."2. Парламентська Асамблея рекомендує Комітетові Міністрів:. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  7. Резолюция 1461 (2005) Парламентской Ассамблеи Совета Европы "Куршская коса, нефть и окружающая среда"" Предварительное издание" (Монако, 1 сентября 2005 года). Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  8. Резолюция 1459 (2005) Парламентской Ассамблеи Совета Европы "Об устранении ограничений на право голоса"" (Страсбург, 24 июня 2005 года)" Неофициальный перевод. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  9. Рекомендація 1622 (2003) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків та зобов'язань Україною"" Неофіційний переклад"1. Парламентська асамблея посилається на свою резолюцію 1346 (2003) щодо виконання обов'язків та зобов'язань Україною ( 994_608 ).. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2003 рікк
  10. Резолюція 1346 (2003) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків та зобов'язань Україною"" Неофіційний переклад"1. Парламентська асамблея посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (1999) ( 994_597 ), 1239 (2001) ( 994_601 ), 1244 (2001) ( 994_603 ) і, зокрема, на резолюцію 1262 (2001) щодо виконання Україною обов'язків та зобов'язань, яка була затверджена Асамблеєю 27 вересня 2001 року ( 994_607 ).. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2003 рікк
  11. Резолюція 1262 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків та зобов'язань Україною""1. Парламентська асамблея посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (2001) ( 994_597 ) і, зокрема, на резолюцію 1244 (2001) з виконання обов'язків та зобов'язань Україною, прийнятою Асамблеєю 26 квітня 2001 року ( 994_603 )."2. Стосовно резолюції 1244 (2001) ( 994_603 ) Асамблея нагадує про тверде зобов'язання української делегації та керівників партій і фракцій Верховної Ради виконати обов'язки і зобов'язання України, включаючи, зокрема:. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  12. Остаточний текст резолюції ПАРЄ щодо дотримання обов'язків та зобов'язань Україною від 27.09.01 "1. Асамблея посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (1999) ( 994_597 ), 1239 (2001)( 994_601 ) і особливо на резолюцію 1244 (2001) ( 994_603 ) про дотримання обов'язків та зобов'язань Україною, прийняту Асамблеєю 26 квітня 2001 року."2. Стосовно резолюції 1244 (2001)( 994_603 ) Асамблея нагадує чітке зобов'язання української делегації, керівників партій та фракцій Верховної Ради виконати обов'язки та зобов'язання України,зокрема:. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  13. Рекомендація 1497 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Свобода вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні""1. Асамблея посилається на свою Резолюцію 1239 (2001) щодо свободи вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні ( 994_601 ) та рекомендує Комітетові Міністрів:"i. закликати органи влади України, аби вони якомога швидше поінформували його про результати розслідування щодо зникнення чи смерті журналіста Георгія Гонгадзе;. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  14. Резолюція 1244 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною при вступі до Організації""1. Розглядаючи питання виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною, Асамблея приймає до уваги Резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (1999) ( 994_597 ) і 1239 (2001) ( 994_601 ) та Рекомендації 1335 (1999) ( 994_598 ), 1416 (1999) ( 994_599 ), 1451 (2000) ( 994_053 ) і 1497 (2001) ( 994_602 )."2. Незважаючи на декілька позитивних заходів, здійснених українськими органами влади, особливо ратифікацію Протоколу N 6 Європейської Конвенції з прав людини ( 994_802 ) від 4 квітня 2000 року, постанову Конституційного Суду України про неконституційність смертної кари ( v011p710-99 ), Асамблея вважає, що Президент, Уряд та Парламент (Верховна Рада) не змогли виконати обов'язки і зобов'язання України, як країни-члена Ради Європи.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  15. Рекомендація 1513 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною при вступі до Організації""1. Розглядаючи питання виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною, Асамблея приймає до уваги Резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (1999) ( 994_597 ), 1239 (2001) ( 994_601 ) і 1244 (2001) ( 994_603 ) та Рекомендації 1395 (1999) ( 994_598 ), 1416 (1999) ( 994_599 ), 1451 (2000) ( 994_053 ) і 1497 (2001) ( 994_602 )."2. Незважаючи на декілька позитивних заходів, здійснених українськими органами влади, особливо ратифікацію Протоколу N 6 Європейської Конвенції з прав людини ( 994_802 ) від 4 квітня 2000 року, постанову Конституційного Суду України про неконституційність смертної кари ( v011p710-99 ), Асамблея вважає, що Президент, Уряд та Парламент (Верховна Рада) не змогли виконати обов'язки і зобов'язання України, як країни-члена Ради Європи.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  16. Рекомендація 1506 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Свобода слова та інформації в засобах масової інформації в Європі"" Попереднє видання"1. Асамблея вважає вільні і незалежні засоби масової інформації суттєвою ознакою демократичної зрілості суспільства. Право на свободу слова та інформації в суті своїй пов'язане з правом громадян знати, що є основою для прийняття вмотивованих рішень. Можливість вільно висловлювати ідеї і думки посилює суспільний діалог і тим самим стимулює розвиток демократичних процесів у суспільстві.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  17. Резолюція 1246 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "П'ятнадцять років після Чорнобиля: фінансування вирішення проблеми""1. Асамблея, нагадуючи, зокрема, про Резолюцію 1087 (1996 року) про наслідки Чорнобильської катастрофи. Резолюцію 1127 (1997 року) стосовно впливу аварії, що сталася на Чорнобильській атомній станції на здоров'я та Рекомендацію 1311 (1997 року) щодо безпеки ядерних установок в країнах Центральної та Східної Європи, вітає закриття Чорнобильської атомної станції у грудні 2000 року, через 15 років після того, як вибух четвертого реактора станції став причиною смерті та захворювань по всій Україні, в сусідніх країнах Європи та за її межами."2. Асамблея схвалює рішення України щодо її згоди закрити Чорнобильську станцію, і рішення міжнародного співтовариства, яке діяло через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Євроатом, щодо основної фінансової допомоги у цьому процесі у відповідності з Меморандумом про взаєморозуміння, укладеним в 1995 році між Урядом України, Урядами країн "Великої сімки"та Європейською Комісією.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  18. Резолюція 1239 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Свобода вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні""1. Хоча Асамблея віддає належне різним заходам, яких упродовж останніх десяти років вживає Україна для забезпечення основних прав людини і свобод, у тому числі в галузі свободи вираження поглядів та переконань, вона стурбована залякуванням, неодноразовими проявами нападів та вбивствами журналістів в Україні та постійним зловживанням владою з боку компетентних органів влади в Україні стосовно свободи вираження поглядів та переконань."2. Заходи, що вживаються українськими органами влади та Верховною Радою (парламентом) щодо розслідування зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, та їхні зусилля з метою належним чином оцінити дії всіх, хто причетний до цього, слід вважати своєрідною перевіркою свободи вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні. Асамблея висловлює занепокоєння з приводу затягування розгляду цієї справи Генеральною прокуратурою України. Різні результати розслідування, що проводилося Генеральною прокуратурою та Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради, спричинили кризу довіри між виконавчою владою та парламентом.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  19. Рекомендація 1455 (2000) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Репатріація та інтеграція кримських татар""1. Усе кримськотатарське населення (приблизно 200 тис.) було депортоване із своєї історичної Батьківщини в 1944 році за колабораціонізм з фашистами (як стверджувалося) в роки другої світової війни. Під час цього примусового переселення, перш за все до Узбекистану та інших центральноазіатських республік, протягом 2 років 46% кримських татар померло від голоду та захворювань. Відповідно до радянського указу від 1967 року кримськотатарський народ був повністю реабілітований. Проте не було зроблено жодного кроку для їх повернення або компенсації кримським татарам за завдані тяжкі втрати. До останніх днів існування СРСР кримським татарам не дозволяли повертатися до Криму."2. Асамблея нагадує загальні принципи та рекомендації, викладені в Рекомендації 1334 (1997) "Про біженців, шукачів притулку та переміщених осіб в Співдружності Незалежних Держав (СНД)"та висловлює жаль з приводу невиконання більшості пропозицій, зазначених в них.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2000 рікк
  20. Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи " Страсбург, 4 квітня 2000 року"1. Асамблея посилається на свої Резолюції 1179 (1999 року) ( 994_595 ), 1194 (1999 року) ( 994_597 ) та Рекомендації 1395 (1999 року) і 1416 (1999року) ( 994_599 ) про додержання Україною своїх обов'язків і зобов'язань.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2000 рікк