<<
>>

Резолюція 1755 (2010) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Функціонування демократичних інституцій в Україні"" Ухвалена у Страсбурзі (Французька Республіка)" 4 жовтня 2010 року. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2010

Документ актуальний на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

                      Резолюція 1755 (2010) 
Парламентської Асамблеї Ради Європи
"Функціонування демократичних інституцій в Україні"
Ухвалена у Страсбурзі (Французька Республіка)
4 жовтня 2010 року

1. Парламентська Асамблея вітає збільшення законодавчої
активності в Україні після президентських виборів 2010 року та
створення нової правлячої коаліції, що може привести до політичної
стабільності. На її думку, політична стабільність є важливою
умовою консолідації демократії в Україні.
Однак, вона занепокоєна
тим, що ця відносна стабільність є крихкою, оскільки системні
проблеми, що лежали в основі нестабільності, яка панувала в країні
в останні роки, так і не були вирішені.
2. Асамблея ще раз наголошує, що єдиний шлях, яким можна
забезпечити довготривалу політичну стабільність, є конституційні
зміни, які встановлять чіткий розподіл влад, а також запровадять
належну систему стримувань і противаг між та всередині виконавчої,
законодавчої та судової гілок влади.
3. Беручи до уваги занепокоєння, висловлене щодо концентрації
влади новою владою в Україні, Асамблея вважає, що консолідація
влади новоствореною адміністрацією, якщо вона досягається за
допомогою демократичних процедур, є зрозумілою, та у багатьох
випадках навіть бажаною, проте застерігає, що така консолідація не
повинна призвести до монополізації влади однією політичною силою,
оскільки це підірвало б демократичний розвиток країни.
4. Асамблея тепло вітає наданий пріоритет та продемонстровану
політичну волю влади щодо виконання Україною решти зобов'язань
перед Радою Європи, взятих при вступі. Асамблея пропонує
українській владі свою повну підтримку в її зусиллях щодо
запровадження амбіційного та далекосяжного пакету реформ,
необхідних для виконання Україною взятих при вступі до Ради Європи
зобов'язань та обов'язків, що випливають з членства.
5. Асамблея занепокоєна тим, що поспішність, з якою влада
запроваджує ці реформи, може негативно вплинути на дотримання
належних демократичних принципів та, зрештою, на якість самих
реформ. Виконання решти зобов'язань, взятих при вступі, тягне за
собою запровадження низки далекосяжних та комплексних реформ, які
матимуть значні наслідки для українського суспільства. Тому
успішне запровадження цих реформ можливе тільки якщо вони
ґрунтуються на широкому політичному консенсусі та суспільній
підтримці. Це, у свою чергу, є можливим лише за умови неухильного
додержання парламентських процедур і демократичних принципів.

6. Тісна співпраця з Європейською комісією за демократію
через право (Венеціанською Комісією) має вирішальне значення для
гарантування того, що пакети реформ, який наразі розробляються,
повністю відповідають європейським стандартам та цінностям. Тому
Асамблея закликає органи влади та керівництво Верховної Ради
України забезпечити те, щоб остаточні варіанти проектів законів
подавалися для отримання висновків Венеціанської Комісії перед їх
ухваленням в останньому читанні.
7. Різні сфери, яких стосуються останні ініціативи щодо
реформ, вже детально розглядалися Асамблеєю у її попередніх
резолюціях щодо України. Підтверджуючи свою позицію стосовно цих
реформ, Асамблея, зокрема:
7.1 Виборча реформа:
7.1.1 підтверджує свою рекомендацію щодо необхідності
ухвалення в Україні єдиного Виборчого кодексу, а також вітає той
факт, що проект такого єдиного кодексу було подано на розгляд
Верховної Ради;
7.1.2 вважає, що виборча реформа повинна передбачати не
тільки ухвалення нового виборчого кодексу, але й запровадження
нової виборчої системи; підтверджує свою рекомендацію щодо
прийняття виборчої системи, яка передбачає пропорційну систему та
ґрунтується на відкритих виборчих списках і регіональних виборчих
округах;
7.1.3 підтверджує своє переконання, що імперативний мандат,
запроваджений конституційними змінами 2004 року ( 2222-15 ),
суперечить європейським демократичним стандартам;
7.1.4 закликає всі політичні сили дотриматися своїх обіцянок
щодо реформування законодавства про вибори та продемонструвати
відповідну політичну волю щодо ухвалення єдиного виборчого кодексу
та нової виборчої системи у відповідності з рекомендаціями
Венеціанської Комісії та Асамблеї заздалегідь до наступних
парламентських виборів;
7.1.5 закликає органи влади внести положення про фінансування
партій до закону про політичні партії ( 2365-14 ), які були б у
повній відповідності з європейськими стандартами, зокрема щодо
прозорості фінансування партій, а також розглянути додаткові
заходи, які б зменшили залежність політичних партій від
економічних та комерційних інтересів.
7.2 Реформа прокуратури:
7.2.1 нагадує, що Україна при вступі до Ради Європи взяла на
себе таке зобов'язання: "роль та функції прокуратури будуть
змінені (зокрема, щодо здійснення загального нагляду за
законністю), що трансформує цю інституцію на орган, який
відповідає стандартам Ради Європи"; та висловлює свій жаль з
приводу того, що це зобов'язання так і не було виконано;
7.2.2 підтверджує, що функція прокуратури України щодо
загального нагляду суперечить європейським стандартам, і що,
зокрема через наявність цієї функції, вона має повноваження, які
значно перевищують ті, що необхідні в демократичній державі;
7.2.3 закликає органи влади та Верховну Раду якнайшвидше
ухвалити в тісних консультаціях з Венеціанською Комісією закон про
прокуратуру, який повністю відповідатиме європейським стандартам і
цінностям;
7.2.4 вважає, що зміни до конституції ( 254к/96-ВР ) є
необхідними для позбавлення прокуратури функції загального нагляду
та реформування цього органу у відповідності із зобов'язаннями,
які в'язала на себе Україна при вступі;
7.2.5 рекомендує, щоб у якості альтернативи функції нагляду
було зміцнено роль омбудсмена та запроваджено систему безоплатної
правової допомоги.
7.3 Реформування системи правосуддя:
7.3.1 вважає, що реформа судової влади та системи правосуддя
є украй важливими для консолідації верховенства права в Україні,
та підтверджує свою позицію, що ця реформа повинна бути
спрямована, серед іншого, на усунення всіх форм корупції в судовій
владі при забезпеченні незалежності судів;
7.3.2 вважає, що Закон про судоустрій та статус суддів
України ( 2453-17 ) є наріжним каменем реформи системи правосуддя
та ключем до забезпечення незалежності судової гілки влади. Тому
Асамблея висловлює глибокий жаль щодо того, що цей закон було
ухвалено в липні 2010 року з великим поспіхом, не очікуючи
висновку Венеціанської Комісії, за яким до неї звернулося
Міністерство юстиції України;
7.3.3 просить органи влади привести систему підготовки суддів
та навчальних установ у відповідність з європейськими стандартами.
Для цього, підготовка суддів повинна бути частиною судової гілки
влади під контролем і наглядом незалежного органу суддівського
самоуправління, як це було рекомендовано Венеціанською Комісією;
7.3.4 просить органи влади забезпечити те, щоб у Законі про
судоустрій та статус суддів ( 2453-17 ), а також у Законі про
внесення змін до деяких законодавчих актів щодо попередження
зловживання правом на оскарження ( 2181-17 ) було враховано
рекомендації або зауваження, викладені у висновках Венеціанської
Комісії, шляхом внесення відповідних змін до цих законів;
7.3.5 вважає, що без внесення змін до Конституції України
( 254к/96-ВР ) буде неможливо реформувати судову владу відповідно
до європейських стандартів і цінностей;
7.3.6 закликає органи влади реформувати адвокатуру та
створити професійну асоціацію адвокатури відповідно до
зобов'язання України, взятого при вступі до Ради Європи;
7.3.7 просить органи влади якнайшвидше ухвалити новий
Кримінально-процесуальний кодекс та звернутися за експертизою
проекту цього кодексу до Венеціанської Комісії, а також врахувати
будь-які можливі зауваження до його остаточного ухвалення;
7.3.8 закликає органи влади забезпечити те, щоб судова
система фінансувалася належним чином з державного бюджету,
оскільки поточна ситуація хронічного недофінансування збільшує
можливості для корупції та підриває верховенство права.
7.4 Боротьба проти корупції:
7.4.1 висловлює жаль щодо рішення Верховної Ради відкласти до
2011 року введення в дію пакету антикорупційних законів,
розроблених за допомогою Ради Європи, а також ветування попереднім
президентом закону проти відмивання грошей. Асамблея вітає
ухвалення Верховною Радою закону про запобігання та протидію
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом
( 2258-17, 249-15 ), який вступив у дію 20 серпня 2010 року;
7.4.2 вітає пріоритет, який надає новий президент боротьбі
проти корупції, та закликає його забезпечити те, щоб вищезгаданий
пакет антикорупційних законів було введено в дію без подальших
затримок, а всі рекомендації Групи держав проти корупції (ГРЕКО),
викладені в її спільній доповіді першого та другого раундів
оцінювання, були швидко виконані;
7.4.3 закликає Верховну Раду, після отримання висновків
Венеціанської Комісії, ухвалити закони, які знаходяться на
розгляді в парламенті, про конфлікт інтересів та етику на
публічній службі, про декларування майна державними посадовими
особами та про доступ до публічної інформації.
7.5 Громадянське суспільство:
7.5.1 наголошує на важливості громадянського суспільства для
демократичного розвитку України, і тому просить органи влади
прискорити ухвалення нового закону про громадські організації для
усунення недоліків існуючого законодавства про недержавні
організації;
7.5.2 просить Верховну Раду ухвалити закон про мирні збори на
основі коментарів та рекомендацій Венеціанської Комісії.
8. Асамблея висловлює занепокоєння щодо все більшої кількості
достовірних повідомлень про неналежну участь Служби безпеки
України (СБУ) у внутрішніх політичних справах, у тому числі тиск
на журналістів, партійних та громадських активістів і їхніх
родичів. Асамблея вважає такі дії неприйнятними для демократичного
суспільства і тому закликає органи влади реформувати службу
безпеки та її функції відповідно до європейських стандартів.
9. Асамблея звертає увагу на те, що реформи у багатьох сферах
стримуються існуючими конституційними положеннями. Тому буде
неможливо запровадити реформи, необхідні для виконання Україною
своїх зобов'язань перед Радою Європи, без реформування Конституції
( 254к/96-ВР ). Отже, Асамблея закликає органи влади та опозицію у
відповідності з її попередніми рекомендаціями спільно запровадити
пакет конституційних реформ, який усуне існуючі недоліки, а також
вирішить проблеми, що лежать в основі системної політичної
нестабільності. У цьому зв'язку Асамблея повторює свої попередні
рекомендації щодо необхідності внесення змін до чинної Конституції
замість ухвалення повністю нового тексту Конституції.
10. Асамблея бере до уваги рішення Конституційного Суду
України ( v020p710-10 ) від 1 жовтня 2010 року, яким було
проголошено неконституційним закон N 2222 ( 2222-15 ) про зміни до
Конституції від 2004 року. Асамблея вважає, що це рішення повинно
тепер спонукати Верховну Раду ініціювати всеохоплюючий процес
конституційної реформи з метою приведення Конституції України
( 254к/96-ВР ) у повну відповідність з європейськими стандартами.
11. Збільшення поваги до демократичних свобод і прав було
одним з головних досягнень демократичного розвитку України
впродовж останніх років. Будь-який регрес у додержанні або захисті
цих прав буде неприйнятним для Асамблеї.
12. Асамблея висловлює занепокоєння щодо все більшої
кількості заяв та достовірних повідомлень про утиски в останні
місяці демократичних прав та свобод, таких як свобода зборів,
свобода вираження поглядів та свобода засобів масової інформації.
Асамблея вважає, що втручання державних органів, зокрема
правоохоронних органів та служби безпеки, в роботу журналістів та
медіа-організацій є несумісним з демократичним суспільством.
Асамблея закликає органи влади провести вичерпне розслідування
всіх повідомлень про порушення прав і свобод та виправити
виявленні порушення. Крім того, вона закликає органи влади
забезпечити, щоб юридичні процедури не призводили до вибіркового
скасування частот на мовлення, а також переглянути будь-які
рішення або призначення, які можуть викликати конфлікт інтересів,
особливо в правоохоронній та судовій сферах.
13. Свобода і плюралізм засобів масової інформації є
наріжними каменями демократії. Тому Асамблея глибоко стурбована
останніми подіями, які можуть підірвати ці принципи. Вона закликає
владу вжити всі необхідні заходи для захисту свободи та плюралізму
засобів масової інформації в Україні, а також утриматися від
будь-яких спроб контролювати, прямо чи опосередковано, зміст новин
загальнонаціональних засобів масової інформації.
14. Асамблея стурбована тим, що заяви про можливі
фальсифікації виборів можуть свідчити про недовіру учасників
виборів до чесності проведення та організації (місцевих) виборів,
що наближаються. Зважаючи на те, що довіра до процесу організації
виборів є вкрай важливою для їх демократичної природи, Асамблея
закликає органи влади забезпечити збалансований склад виборчих
комісій на всіх рівнях, включаючи керівні посади. Вона рекомендує
владі розглянути можливість вжиття додаткових заходів для сприяння
збільшенню довіри учасників виборів та виборців до виборчого
процесу.
15. Асамблея підтверджує свою готовність допомагати Україні у
зміцненні її демократичних інституцій та утвердженні суспільства,
що ґрунтується на принципах демократії, поваги до прав людини та
верховенства права.

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Парламентська Асамблея Ради Європи:

  1. Резолюция 1862 (2012) Парламентской Ассамблеи Совета Европы "Функционирование демократических институтов в Украине"" 26 января 2012 года" Неофициальный перевод. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2012 рікк
  2. Резолюція 1549 (2007) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Функціонування демократичних інституцій в Україні"" Ухвалена у Страсбурзі (Французька Республіка) 19 квітня 2007 року"1. Парламентська Асамблея занепокоєна політичними подіями в Україні в останні місяці, кульмінацією яких став Указ Президента В. Ющенка від 2 квітня 2007 року ( 264/2007 ) про оголошення дострокового припинення повноважень Верховної Ради України. Триваюча політична нестабільність є результатом того, що численні українські уряди не мали узгодженої політики, підкріпленої змістовними юридичними, адміністративними та економічними реформами. Політичні реформи, що закріпили б "правила гри"та створили передумови для гарантування демократичних прав і свобод законними інституціями та сприяли б політичній конкуренції, не було завершено дотепер.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2007 рікк
  3. Резолюція 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною" 5 жовтня 2005 року " Неофіційний переклад"1. Україна приєдналась до Ради Європи 9 листопада 1995 року. При вступі вона зобов'язалась дотримуватись своїх загальних обов'язків згідно зі Статутом Ради Європи ( 994_001 ), а саме плюралістичної демократії, верховенства права та захисту прав людини і основних свобод усіх осіб під її юрисдикцією. Тоді Україна також погодилась виконати, у визначені терміни, ряд спеціальних зобов'язань, перелічених у Висновку Парламентської Асамблеї N 190 (1995) ( 994_590 ).. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  4. Резолюция 1455 (2005) Парламентской Ассамблеи Совета Европы ""О выполнении Российской Федерацией своих обязательств"" (Страсбург, 22 июня 2005 года). Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  5. Рекомендація 1722 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною""1. Парламентська Асамблея посилається на свою Резолюцію 1466 (2005) про виконання обов'язків та зобов'язань Україною ( 994_611 )."2. Парламентська Асамблея рекомендує Комітетові Міністрів:. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  6. Резолюция 1461 (2005) Парламентской Ассамблеи Совета Европы "Куршская коса, нефть и окружающая среда"" Предварительное издание" (Монако, 1 сентября 2005 года). Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  7. Резолюция 1459 (2005) Парламентской Ассамблеи Совета Европы "Об устранении ограничений на право голоса"" (Страсбург, 24 июня 2005 года)" Неофициальный перевод. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2005 рікк
  8. Резолюція 1364 (2004) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Політична криза в Україні"" Переклад з англійської"1. Асамблея глибоко стурбована останніми подіями у Верховній Раді України, пов'язаними з розглядом законопроекту щодо внесення змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ), і в цьому зв'язку посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1239 (2001) ( 994_601 ), 1244 (2001) ( 994_603 ), 1346 (2003) ( 994_608 ) та, зокрема, на Рекомендацію 1451 (2000) ( 994_053 ) щодо інституційної реформи в Україні. Вона зазначає, що нещодавно було ініційовано процедуру, яка не відповідає Регламенту Верховної Ради ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ) та Статті 19 Конституції України.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2004 рікк
  9. Рекомендація 1622 (2003) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків та зобов'язань Україною"" Неофіційний переклад"1. Парламентська асамблея посилається на свою резолюцію 1346 (2003) щодо виконання обов'язків та зобов'язань Україною ( 994_608 ).. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2003 рікк
  10. Резолюція 1346 (2003) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків та зобов'язань Україною"" Неофіційний переклад"1. Парламентська асамблея посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (1999) ( 994_597 ), 1239 (2001) ( 994_601 ), 1244 (2001) ( 994_603 ) і, зокрема, на резолюцію 1262 (2001) щодо виконання Україною обов'язків та зобов'язань, яка була затверджена Асамблеєю 27 вересня 2001 року ( 994_607 ).. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2003 рікк
  11. Резолюція 1262 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків та зобов'язань Україною""1. Парламентська асамблея посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (2001) ( 994_597 ) і, зокрема, на резолюцію 1244 (2001) з виконання обов'язків та зобов'язань Україною, прийнятою Асамблеєю 26 квітня 2001 року ( 994_603 )."2. Стосовно резолюції 1244 (2001) ( 994_603 ) Асамблея нагадує про тверде зобов'язання української делегації та керівників партій і фракцій Верховної Ради виконати обов'язки і зобов'язання України, включаючи, зокрема:. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  12. Остаточний текст резолюції ПАРЄ щодо дотримання обов'язків та зобов'язань Україною від 27.09.01 "1. Асамблея посилається на свої резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (1999) ( 994_597 ), 1239 (2001)( 994_601 ) і особливо на резолюцію 1244 (2001) ( 994_603 ) про дотримання обов'язків та зобов'язань Україною, прийняту Асамблеєю 26 квітня 2001 року."2. Стосовно резолюції 1244 (2001)( 994_603 ) Асамблея нагадує чітке зобов'язання української делегації, керівників партій та фракцій Верховної Ради виконати обов'язки та зобов'язання України,зокрема:. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  13. Рекомендація 1497 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Свобода вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні""1. Асамблея посилається на свою Резолюцію 1239 (2001) щодо свободи вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні ( 994_601 ) та рекомендує Комітетові Міністрів:"i. закликати органи влади України, аби вони якомога швидше поінформували його про результати розслідування щодо зникнення чи смерті журналіста Георгія Гонгадзе;. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  14. Резолюція 1244 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною при вступі до Організації""1. Розглядаючи питання виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною, Асамблея приймає до уваги Резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (1999) ( 994_597 ) і 1239 (2001) ( 994_601 ) та Рекомендації 1335 (1999) ( 994_598 ), 1416 (1999) ( 994_599 ), 1451 (2000) ( 994_053 ) і 1497 (2001) ( 994_602 )."2. Незважаючи на декілька позитивних заходів, здійснених українськими органами влади, особливо ратифікацію Протоколу N 6 Європейської Конвенції з прав людини ( 994_802 ) від 4 квітня 2000 року, постанову Конституційного Суду України про неконституційність смертної кари ( v011p710-99 ), Асамблея вважає, що Президент, Уряд та Парламент (Верховна Рада) не змогли виконати обов'язки і зобов'язання України, як країни-члена Ради Європи.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  15. Рекомендація 1513 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною при вступі до Організації""1. Розглядаючи питання виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною, Асамблея приймає до уваги Резолюції 1179 (1999) ( 994_595 ), 1194 (1999) ( 994_597 ), 1239 (2001) ( 994_601 ) і 1244 (2001) ( 994_603 ) та Рекомендації 1395 (1999) ( 994_598 ), 1416 (1999) ( 994_599 ), 1451 (2000) ( 994_053 ) і 1497 (2001) ( 994_602 )."2. Незважаючи на декілька позитивних заходів, здійснених українськими органами влади, особливо ратифікацію Протоколу N 6 Європейської Конвенції з прав людини ( 994_802 ) від 4 квітня 2000 року, постанову Конституційного Суду України про неконституційність смертної кари ( v011p710-99 ), Асамблея вважає, що Президент, Уряд та Парламент (Верховна Рада) не змогли виконати обов'язки і зобов'язання України, як країни-члена Ради Європи.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  16. Рекомендація 1506 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Свобода слова та інформації в засобах масової інформації в Європі"" Попереднє видання"1. Асамблея вважає вільні і незалежні засоби масової інформації суттєвою ознакою демократичної зрілості суспільства. Право на свободу слова та інформації в суті своїй пов'язане з правом громадян знати, що є основою для прийняття вмотивованих рішень. Можливість вільно висловлювати ідеї і думки посилює суспільний діалог і тим самим стимулює розвиток демократичних процесів у суспільстві.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  17. Резолюція 1246 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "П'ятнадцять років після Чорнобиля: фінансування вирішення проблеми""1. Асамблея, нагадуючи, зокрема, про Резолюцію 1087 (1996 року) про наслідки Чорнобильської катастрофи. Резолюцію 1127 (1997 року) стосовно впливу аварії, що сталася на Чорнобильській атомній станції на здоров'я та Рекомендацію 1311 (1997 року) щодо безпеки ядерних установок в країнах Центральної та Східної Європи, вітає закриття Чорнобильської атомної станції у грудні 2000 року, через 15 років після того, як вибух четвертого реактора станції став причиною смерті та захворювань по всій Україні, в сусідніх країнах Європи та за її межами."2. Асамблея схвалює рішення України щодо її згоди закрити Чорнобильську станцію, і рішення міжнародного співтовариства, яке діяло через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Євроатом, щодо основної фінансової допомоги у цьому процесі у відповідності з Меморандумом про взаєморозуміння, укладеним в 1995 році між Урядом України, Урядами країн "Великої сімки"та Європейською Комісією.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  18. Резолюція 1239 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Свобода вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні""1. Хоча Асамблея віддає належне різним заходам, яких упродовж останніх десяти років вживає Україна для забезпечення основних прав людини і свобод, у тому числі в галузі свободи вираження поглядів та переконань, вона стурбована залякуванням, неодноразовими проявами нападів та вбивствами журналістів в Україні та постійним зловживанням владою з боку компетентних органів влади в Україні стосовно свободи вираження поглядів та переконань."2. Заходи, що вживаються українськими органами влади та Верховною Радою (парламентом) щодо розслідування зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, та їхні зусилля з метою належним чином оцінити дії всіх, хто причетний до цього, слід вважати своєрідною перевіркою свободи вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні. Асамблея висловлює занепокоєння з приводу затягування розгляду цієї справи Генеральною прокуратурою України. Різні результати розслідування, що проводилося Генеральною прокуратурою та Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради, спричинили кризу довіри між виконавчою владою та парламентом.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2001 рікк
  19. Рекомендація 1455 (2000) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Репатріація та інтеграція кримських татар""1. Усе кримськотатарське населення (приблизно 200 тис.) було депортоване із своєї історичної Батьківщини в 1944 році за колабораціонізм з фашистами (як стверджувалося) в роки другої світової війни. Під час цього примусового переселення, перш за все до Узбекистану та інших центральноазіатських республік, протягом 2 років 46% кримських татар померло від голоду та захворювань. Відповідно до радянського указу від 1967 року кримськотатарський народ був повністю реабілітований. Проте не було зроблено жодного кроку для їх повернення або компенсації кримським татарам за завдані тяжкі втрати. До останніх днів існування СРСР кримським татарам не дозволяли повертатися до Криму."2. Асамблея нагадує загальні принципи та рекомендації, викладені в Рекомендації 1334 (1997) "Про біженців, шукачів притулку та переміщених осіб в Співдружності Незалежних Держав (СНД)"та висловлює жаль з приводу невиконання більшості пропозицій, зазначених в них.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2000 рікк
  20. Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи " Страсбург, 4 квітня 2000 року"1. Асамблея посилається на свої Резолюції 1179 (1999 року) ( 994_595 ), 1194 (1999 року) ( 994_597 ) та Рекомендації 1395 (1999 року) і 1416 (1999року) ( 994_599 ) про додержання Україною своїх обов'язків і зобов'язань.. Парламентська Асамблея Ради Європи. 2000 рікк