ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 11.07.2007                                      Справа N 9/643-05 

         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 13.09.2007 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 

     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів: 
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.

     розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Києві 
касаційну   скаргу   Відкритого   акціонерного    товариства    по 
газопостачанню та газифікації "Сумигаз"

     на рішення господарського суду Сумської області

     у справі від 11.04.2007 року

     за позовом Відкритого акціонерного  товариства  "Укрнафта"  в 
особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз"

     до Відкритого акціонерного товариства  по  газопостачанню  та 
газифікації "Сумигаз"

     про стягнення заборгованості,

     У С Т А Н О В И В: 

     У листопаді  2005  року  позивач  звернувся до господарського 
суду  Сумської  області  з  позовною  заявою  до  відповідача  про 
стягнення заборгованості в сумі 4 182 712,88 грн., інфляційних сум 
1 196 096,04 грн.  та 3%  річних у сумі 356 160 грн.,  у зв'язку з 
неналежним  виконанням  зобов'язання  за  договорами N 73/1170 від 
24.07.2001 року,  N 4/18-Г/398 від 19.03.2002 року і N 13/07/523-р 
від  16.04.2002  року з оплати за надані послуги з транспортування 
природного газу. 

     Під час розгляду  справи  в  суді  першої  інстанції  позивач 
уточнив   заявлені   вимоги   та  просив  стягнути  з  відповідача 
заборгованість в  сумі  4  182  712,88   грн.,   інфляційні   суми 
1 777 493,09 грн.
 і 3% річних у сумі 503 644,47 грн. 

     Рішенням господарського    суду    Сумської    області    від 
11.04.2007 року позов задоволено. 

     В апеляційному  порядку   зазначене   рішення   суду   першої 
інстанції не переглядалось. 

     У касаційній  скарзі  відповідач вважає,  що судом порушено і 
неправильно  застосовано  норми  матеріального  та  процесуального 
права,  і  тому просить прийняте ним рішення скасувати та в позові 
відмовити. 

     У відзиві на касаційну скаргу позивач  вважає,  що  оскаржене 
судове   рішення   прийнято   у   відповідності  до  норм  чинного 
законодавства,  і тому просить залишити його без змін, а касаційну 
скаргу - без задоволення. 

     Заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши доводи 
касаційної скарги та відзиву на неї,  перевіривши матеріали справи 
і,  прийняте в ній судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга 
не підлягає задоволенню з наступних підстав. 

     Як вбачається  із  матеріалів  справи,  відповідно  до   умов 
договорів   по  транспортуванню  природного  газу  N  73/1170  від 
24.07.2001 року,  N 4/18-Г/398 від 19.03.2002 року і N 13/07/523-р 
від  16.04.2002  року  позивач  зобов'язався  надавати відповідачу 
послуги  з   транспортування   природного   газу,   а   відповідач 
зобов'язався оплатити ці послуги. 

     П.п. 5.2   договорів   N   73/1170  від  24.07.2001  року  та 
N 13/07/523-р  від  16.04.2002  року  передбачено,  що  оплата  за 
транспортування     газу    здійснюється    відповідачем    шляхом 
перерахування грошових  коштів  платіжним  дорученням  на  рахунок 
позивача  у  строк  до 10 банківських днів з дати підписання актів 
приймання-передачі  послуг  з  транспортування  газу,  а  п.   5.2 
договору N 4/18-Г/398 від 19.03.2002 року - до 10 числа наступного 
за звітним місяця,  в якому надавались послуги  з  транспортування 
газу.
 

     Відповідно до  ст.ст.  161,  162  ЦК  УРСР  (  1540-06  )  та 
ст.ст. 525,  526  ЦК  України  (  435-15  )  зобов'язання  повинні 
виконуватись   належним   чином   і  в  установлений  строк  та  у 
відповідності до вказівок закону,  договору.  Одностороння відмова 
від виконання зобов'язання не допускається. 

     Судом першої  інстанції встановлено,  що позивач виконав свої 
зобов'язання за зазначеними договорами,  надавши послуги  на  суму 
8 569  893,67  грн.,  а  відповідач  взяті  на себе зобов'язання з 
оплати  отриманих  послуг   виконав   неналежним   чином   і   має 
заборгованість  перед  позивачем  у  сумі  4  182 712,88 грн.,  що 
підтверджується матеріалами справи. 

     Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, 
з  яким  погодився  і  суд  апеляційної  інстанції,  про наявність 
правових підстав   для    стягнення    заборгованості    в    сумі 
4 182 712,88 грн., інфляційних сум 1 777 493,09 грн. і 3% річних у 
сумі 503  644,47  грн.  з  урахуванням  вимог  ст.  214  ЦК   УРСР 
( 1540-06  )  та  ст.  625  ЦК  України  (  435-15  )  у зв'язку з 
порушенням  відповідачем  взятих  на  себе  зобов'язань  з  оплати 
отриманих послуг за спірними договорами й обґрунтовано задовольнив 
позов. 

     Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду. 

     За таких обставин,  оскаржене рішення суду  першої  інстанції 
відповідає  матеріалам  справи та вимогам закону,  і тому підлягає 
залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення. 

     З огляду наведеного та керуючись ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9, 
111-11  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), 
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В: 

     Касаційну скаргу  Відкритого   акціонерного   товариства   по 
газопостачанню та       газифікації       "Сумигаз"       залишити 
без задоволення,  а рішення господарського суду  Сумської  області 
від 11.04.2007 року - без змін. 

 Головуючий суддя                                      В.Перепічай 

 Судді                                                      І.Вовк 
                                                        П.Гончарук