ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 12.07.2007                                         Справа N 39/72 

         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 13.09.2007 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     головуючого - Добролюбової Т.В.

     суддів: Гоголь Т.Г., Швець В.О.

     за участю представників сторін

     позивача - Ткаченко В.В. дов. від 08.02.07 року N 2

     відповідача - Шишкін В.М. дов. від 01.09.05 року N 3976-П

     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу 
Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс"

     на постанову  Дніпропетровського  апеляційного господарського 
суду

     від 15.03.2007 року

     у справі N 39/72

     за позовом   Закритого  акціонерного  товариства  "Петриківка 
Агротехсервіс"

     до Закритого   акціонерного   товариства   Комерційний   банк 
"ПриватБанк"

     про визнання недійсним договору 

     Закрите акціонерне   товариство   "Петриківка  Агротехсервіс" 
звернулося до  господарського  суду  Дніпропетровської  області  з 
позовною  заявою та доповненням до позовної заяви,  в яких просило 
суд визнати недійсним договір застави автотранспорту N 00FP/2  від 
21.04.2004  року,  укладений  між Закритим акціонерним товариством 
"Петриківка Агротехсервіс"  та  Закритим  акціонерним  товариством 
Комерційний   банк  "ПриватБанк"  та  скасувати  виконавчий  напис 
нотаріуса від 27.04.2005 року,  зареєстрований в реєстрі  N  2667, 
вчинений   на  підставі  оскаржуваного  договору.
  Позовні  вимоги 
обґрунтовані тим,  що  вищим   органом   позивача,   яким   згідно 
пункту 8.2.  Статуту є загальні збори,  не приймалося рішення щодо 
передачі в заставу майна за спірним договором. 

     Господарський суд  Дніпропетровської  області  рішенням   від 
20.11.2006   року   (суддя   Ліпинський   О.В.)   позов  Закритого 
акціонерного товариства  "Петриківка  Агротехсервіс"  задовольнив, 
визнав недійсним     договір     застави     автотранспорту    від 
21.04.2004 року N  00FP/2,  скасував  виконавчий  напис,  вчинений 
приватним  нотаріусом  Дніпродзержинського  міського нотаріального 
округу 27.04.2005 року реєстраційний N 2667.  Рішення  вмотивоване 
тим,  що  спірний договір було укладено без належних повноважень і 
необхідного обсягу цивільної дієздатності.  В  частині  скасування 
виконавчого   напису  нотаріуса  рішення  суду,  з  посиланням  на 
положення статті  216  Цивільного  кодексу  України  (  435-15  ), 
мотивовано   недійсністю   правочину,   який  не  може  створювати 
будь-яких юридичних наслідків. 

     Дніпропетровський апеляційний  господарський  суд  постановою 
від 15.03.2007   року   (судді   Голяшкін   О.В.,  Білецька  Л.М., 
Науменко І.М.)  рішення  господарського   суду   Дніпропетровської 
області   від  20.11.2006  року  скасував,  в  позові  відмовив  з 
посиланням на відсутність підстав  визнання  правочину  недійсним, 
передбачених статтею 215 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), та 
відповідність  спірного  договору   застави   автотранспорту   від 
21.04.2004  року  N  00FP/2  вимогам статті 203 Цивільного кодексу 
України.  В частині  позовних  вимог  про  скасування  виконавчого 
напису нотаріуса провадження у справі припинив з посиланням на те, 
що спір в цій частині не підлягає розгляду в  господарських  судах 
України.
 

     Закрите акціонерне   товариство   "Петриківка  Агротехсервіс" 
звернулось з касаційною  скаргою  до  Вищого  господарського  суду 
України  в  якій,  просить  скасувати постанову Дніпропетровського 
апеляційного господарського  суду  від  16.04.2007  року  у  даній 
справі,  справу  скерувати  на новий розгляд до Дніпропетровського 
апеляційного господарського суду  іншому  складу  колегії  суддів, 
посилаючись   на   те,  що  зазначений  судовий  акт  прийнятий  з 
порушенням норм матеріального  та  процесуального  права,  а  саме 
статті  30  Закону України "Про власність" ( 697-12 ),  статей 92, 
203,  215,  576 Цивільного кодексу України ( 435-15 ),  статей 34, 
36, 38,  43,  77, 79 Господарського процесуального кодексу України 
( 1798-12 ).  Скаржник зазначає,  що апеляційний господарський суд 
неповно  з'ясував  фактичні  обставини  справи,  які мають суттєве 
значення для розгляду справи, що призвело до прийняття незаконного 
та необґрунтованого рішення. 

     Закрите акціонерне  товариство  Комерційний банк "ПриватБанк" 
не скористалося своїм  правом  на  надання  відзиву  на  касаційну 
скаргу. 

     Заслухавши доповідь  судді Гоголь Т.Г.,  присутніх в судовому 
засіданні  представників  сторін,  перевіривши  наявні   матеріали 
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та 
повноти   їх   встановлення   в    постанові    Дніпропетровського 
апеляційного  господарського  суду  від  15.03.2007 року,  колегія 
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких 
підстав. 

     В процесі   розгляду   справи  Дніпропетровський  апеляційний 
господарський суд встановив наступне.
 

     21.04.2004 року  між   сторонами   -   Закритим   акціонерним 
товариством  "Петриківка  Агротехсервіс"  та  Закритим акціонерним 
товариством  Комерційним  банком  "ПриватБанк"  укладений  договір 
застави  автотранспорту  N  00FP/2 (а.с.9-11),  відповідно до умов 
якого позивач,  в забезпечення виконання зобов'язань за  кредитним 
договором  від  21.04.2004  року N 1/0400FPГ (а.с.25-26),  передав 
відповідачу у заставу майно - автотранспортні засоби  у  кількості 
17  одиниць  загальною  вартістю 89640 грн.,  яке належить йому на 
праві власності.  Зазначений договір підписаний  з  боку  позивача 
директором    Закритого    акціонерного   товариства   "Петриківка 
Агротехсервіс" Лісним П.Г. 

     Згідно з   пунктом   8.1   Статуту   Закритого   акціонерного 
товариства   "Петриківка   Агротехсервіс"   (а.с.13-23)   органами 
управління є загальні  збори  акціонерів  товариства,  спостережна 
рада, дирекція. Контролюючим органом є ревізійна комісія. 

     Відповідно до   підпунктів   8.14-8.15   Статуту  дирекція  є 
виконавчим органом  товариства,  який  здійснює  керівництво  його 
поточною  діяльністю  у  складі  3-х чоловік на чолі з директором. 
Дирекція вирішує усі питання діяльності  товариства,  за  винятком 
тих,  що віднесені до виключної компетенції зборів та спостережної 
ради.  Дирекція  керує  роботою  товариства,  поточними   справами 
товариства,  організовує виконання рішень вищого органу управління 
та спостережної ради товариства. 

     При цьому,  у відповідності з підпунктами "а",  "б", "г", "д" 
частини 4 пункту 8.15 Статуту,  директор має право без довіреності 
представляти  інтереси  товариства  та  чинити   дії   від   імені 
товариства;  здійснювати  дії  щодо  управління  та  розпорядження 
коштами  та  майном  товариства  згідно  з  чинним  законодавством 
України  та  в  інтересах  товариства;  представляти  товариство у 
відносинах його з іншими юридичними особами,  органами  державного 
управління та місцевого самоврядування; від імені товариства вести 
переговори та укладати угоди. 

     Крім того,  відповідно до підпункту 8.10 Статуту, спостережна 
рада  представляє  інтереси  акціонерів  в перерві між проведенням 
загальних зборів і в межах своєї компетенції контролює  і  регулює 
діяльність правління. 

     До компетенції   спостережної   ради  (пункт  8.11  Статуту), 
зокрема,  належить затвердження  договорів  (угод),  укладених  на 
суму, що перевищує 10% (відсотків) статутного фонду товариства. 

     Згідно з протоколом N 1 засідання спостережної ради Закритого 
акціонерного товариства     "Петриківка     Агротехсервіс"     від 
24.03.2004 року  спостережною  радою  товариства  прийнято рішення 
укласти з КБ "ПриватБанк" кредитний договір в  сумі  200000  грн., 
провести  всі  необхідні  заходи для оформлення кредиту,  надати в 
заставу ПриватБанку для забезпечення затребуваного кредиту основні 
засоби підприємства (список додається),  майнові права по договору 
N 8 від 20.01.2004 року;  підписання кредитного договору  доручено 
директору Лісному П.Г. (а.с.45, 48). 

     Апеляційний суд,   встановив,   що   кредитний   договір  від 
21.04.2004 року N  1/0400FPГ  (а.с.25-26),  а  також,  відповідно, 
спірний договір   застави   автотранспорту   від  21.04.2004  року 
N 00FP/2 підписаний з боку  позивача  директором  ЗАТ  "Петриківка 
Агротехсервіс" Лісним П.Г. 

     Згідно зі  статтею  239 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) 
правочин,  вчинений  представником,  створює,   змінює,   припиняє 
цивільні права   та   обов'язки   особи,   яку   він  представляє. 
Статтею 241 Цивільного кодексу України передбачено,  що  правочин, 
вчинений   представником   з  перевищенням  повноважень,  створює, 
змінює,  припиняє цивільні  права  та  обов'язки  особи,  яку  він 
представляє,  лише  у  разі  наступного  схвалення  правочину цією 
особою.  Правочин вважається  схваленим,  зокрема,  у  разі,  якщо 
особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття 
його  до  виконання.  Наступне  схвалення  правочину  особою,  яку 
представляють,  створює,  змінює  і  припиняє  цивільні  права  та 
обов'язки з моменту вчинення цього правочину. 

     Апеляційним господарським судом досліджено рішення,  прийняте 
спостережною  радою  Закритого акціонерного товариства "Петриківка 
Агротехсервіс" згідно  (протокол  засідання  від  24.03.2004  року 
N 1),   та   встановлено   факт  схвалення  товариством  укладених 
директором  угод  (кредитного   договору   та   договору   застави 
автотранспорту), що відповідає пункту 8.11 Статуту товариства. 

     Дніпропетровський апеляційний   господарський   суд,   також, 
встановив, що   Лісний   П.Г.,   відповідно    до    наказу    від 
21.10.2002 року  N  К1  підписав  спірний договір,  перебуваючи на 
посаді директора. 

     Статтею 203 Цивільного кодексу України ( 435-15  ),  зокрема, 
передбачено,  що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, 
іншим актам цивільного законодавства,  а також  моральним  засадам 
суспільства.  Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний 
обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має 
бути  вільним  і  відповідати  його внутрішній волі.  Правочин має 
вчинятися  у  формі,  встановленій  законом.  Правочин  має   бути 
спрямований на реальне настання правових наслідків,  що обумовлені 
ним. 

     За приписами статті 215 цього ж Кодексу ( 435-15 )  підставою 
недійсності  правочину  є недодержання в момент вчинення правочину 
стороною (сторонами) вимог,  які встановлені  частинами  першою  - 
третьою,  п'ятою  та шостою статті 203 цього Кодексу.  Недійсним є 
правочин,  якщо його недійсність  встановлена  законом  (нікчемний 
правочин).  У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом 
не вимагається.  У випадках,  встановлених цим Кодексом, нікчемний 
правочин  може  бути  визнаний  судом  дійсним.  Якщо  недійсність 
правочину прямо не встановлена законом,  але одна  із  сторін  або 
інша  заінтересована  особа заперечує його дійсність на підставах, 
встановлених законом,  такий правочин  може  бути  визнаний  судом 
недійсним (оспорюваний правочин). 

     Дніпропетровський апеляційний  господарський  суд  всебічно і 
повно дослідив всі обставини справи встановив,  що договір застави 
від  21.04.2004 року N 00FP/2 підписаний особою,  яка мала належні 
повноваження.  Цей договір затверджений рішенням Спостережної Ради 
Закритого   акціонерного   товариства  "Петриківка  Агротехсервіс" 
відповідно до  вимог  Статуту  та  дійшов  вірного  висновку  щодо 
відсутності підстав для визнання правочину недійсним. 

     Розглянувши вимогу    Закритого    акціонерного    товариства 
"Петриківка  Агротехсервіс"  про  скасування  виконавчого   напису 
нотаріуса   від  27.04.2005  року  апеляційний  господарський  суд 
правомірно припинив провадження у  справі  на  підставі  пункту  1 
статті 80    Господарського    процесуального    кодексу   України 
( 1798-12  ),  оскільки  даний  спір  не  підлягає   вирішенню   в 
господарських судах. 

     Як передбачено    частиною   1   статті   12   Господарського 
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) в редакції,  чинній  на 
момент  розгляду  справи господарським судом,  господарським судам 
підвідомчі:  справи у спорах,  що виникають при укладанні,  зміні, 
розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, 
а  також  у  спорах  про  визнання  недійсними  актів  з  підстав, 
зазначених   у  законодавстві,  крім:  спорів,  що  виникають  при 
погодженні стандартів та технічних умов;  спорів про  встановлення 
цін  на продукцію (товари),  а також тарифів на послуги (виконання 
робіт),  якщо ці ціни і  тарифи  відповідно  до  законодавства  не 
можуть бути встановлені за угодою сторін;  інших спорів, вирішення 
яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод 
віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи 
за заявами органів Антимонопольного комітету  України,  Рахункової 
палати   з   питань,   віднесених   законодавчими   актами  до  їх 
компетенції. 

     Приписами наведеної    норми    не    передбачено     розгляд 
господарськими  судами  спорів  про  скасування виконавчих написів 
приватних нотаріусів,  а вимога про визнання вчиненого  нотаріусом 
виконавчого напису таким,  що не підлягає виконанню,  позивачем не 
заявлялась. 

     Довід скаржника про визнання недійсним протоколу Спостережної 
Ради  Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс" 
від 24.03.2004 року N 1 за рішенням Петриківського районного  суду 
Дніпропетровської  від  21.06.2007  року  не приймається до уваги, 
оскільки вказане рішення було відсутнє на момент ухвалення  рішень 
у справі. 

     З огляду   на  викладене,  Вищий  господарський  суд  України 
вважає, що фактичні обставини справи встановлено Дніпропетровським 
апеляційним  господарським  судом на основі повного і об'єктивного 
дослідження поданих доказів,  висновки відповідають цим обставинам 
і  їм  надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням 
норм матеріального і процесуального  права,  а  доводи  касаційної 
скарги   визнаються   непереконливими,   оскільки   зводяться   до 
необхідності додаткової перевірки касаційною інстанцією доказів  у 
справі,   що   суперечить   вимогам  статті  111-7  Господарського 
процесуального кодексу України ( 1798-12 ). 

     Враховуючи викладене,  керуючись   статтями   111-5,   111-7, 
пунктом  1  частини 1 статті 111-9,  статтею 111-11 Господарського 
процесуального кодексу ( 1798-12 ) Вищий господарський суд України 
П О С Т А Н О В И В: 

     Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду 
від 15.03.2007 року у справі N 39/72 залишити без змін. 

     Касаційну скаргу    Закритого     акціонерного     товариства 
"Петриківка Агротехсервіс" без задоволення. 

 Головуючий суддя                                    Т.Добролюбова 

 Судді                                                    Т.Гоголь 
                                                           В.Швець