ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 17.07.2007                                     Справа N 05/314-07 

         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 20.09.2007 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 

     Вищий господарський    суд    України    у    складі:   суддя 
Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

     розглянув касаційну    скаргу    товариства    з    обмеженою 
відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Хортиця",  м. Запоріжжя 
(далі - ТОВ "ЛГЗ "Хортиця")

     на ухвалу  господарського  суду   Харківської   області   від 
15.05.2007

     зі справи N 05/314-07

     за позовом ТОВ "ЛГЗ "Хортиця"

     до товариства   з   обмеженою   відповідальністю    "Рекламне 
агентство "D  &  Co",  м.  Харків  (далі - ТОВ "Рекламне агентство 
"D & Co"),

     товариства з  обмеженою  відповідальністю  "Лікеро-горілчаний 
завод "ЛІК", смт Малинівка Чугуївського району Харківської області 
(далі - ТОВ "ЛГЗ "ЛІК"), та

     товариства з  обмеженою   відповідальністю   "Олімп-Консалт", 
м. Київ (далі - ТОВ "Олімп-Консалт")

     про захист прав інтелектуальної власності.

     Судове засідання проведено за участю представників:

     - ТОВ "ЛГЗ "Хортиця" - не з'яв.,

     - ТОВ "Рекламне агентство "D & Co" - не з'яв.,

     - ТОВ "ЛГЗ "ЛІК" - не з'яв.,

     - ТОВ "Олімп-Консалт" - Горбань О.В., Кенія В.А.

     За результатами    розгляду    касаційної    скарги     Вищий 
господарський суд України В С Т А Н О В И В: 

     ТОВ "ЛГЗ   "Хортиця"   звернулося   до   господарського  суду 
Харківської області з позовом про: 
     - зобов'язання  ТОВ  "Рекламне  агентство "D & Co",  ТОВ "ЛГЗ 
"ЛІК" та ТОВ "Олімп-Консалт":

     припинити порушення  його  прав  на  об'єкти  інтелектуальної 
власності,  які отримали правову  охорону  згідно  зі  свідоцтвами 
України  на знаки для товарів і послуг NN 53714,  70566,  70715 та 
патентами України на промислові зразки NN  7821,  12804,  12626  у 
рекламі горілки торговельної марки "Біленька";

     знищити рекламу  горілки  торговельної  марки  "Біленька"  із 
зображенням  позначень,  схожих  зі  знаками для товарів і послуг, 
захищеними свідоцтвами України  на  знаки  для  товарів  і  послуг 
NN 53714, 70566, 70715;

     - стягнення з ТОВ "ЛГЗ "ЛІК" на  користь  позивача  моральної 
шкоди у сумі 1 грн.

     ТОВ "ЛГЗ  "Хортиця"   звернулося   до   господарського   суду 
Харківської  області  із заявою про вжиття заходів до забезпечення 
позову і просило:

     - до   розгляду  справи  по  суті  заборонити  виготовляти  і 
розповсюджувати у будь-який  спосіб  рекламний  сюжет  алкогольної 
продукції  торговельної  марки  "Біленька" та зобов'язати зупинити 
розповсюдження цього рекламного сюжету на  всіх  носіях  рекламної 
інформації таким суб'єктам господарювання:

     ТОВ "Рекламне агентство "D & Co";

     ТОВ "ЛГЗ "ЛІК";

     товариству з обмеженою відповідальністю "РТМ-Україна";

     товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа-Стандарт";

     ТОВ "Олімп-Консалт";

     товариству з  обмеженою  відповідальністю "Рекламне агентство 
"Зірка ЛТД";

     комунальному підприємству   "Запорізьке  міське  інвестиційне 
агентство";

     товариству з    обмеженою   відповідальністю   "Гранд   Принт 
Україна";

     представництву "Теленор Холдингз Лімітед";

     суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі Н.В.В.;

     - накласти  арешт  на  рекламний  сюжет  горілки торговельної 
марки   "Біленька",   що   знаходяться   у   наведених   суб'єктів 
господарювання.
 

     Ухвалою названого  господарського  суду від 15.05.2007 (суддя 
Ольшанченко В.І.) заяву ТОВ "ЛГЗ "Хортиця" про вжиття  заходів  до 
забезпечення позову задоволено частково:

     - до  розгляду  справи  по  суті  заборонено  виготовляти  та 
розповсюджувати рекламний сюжет алкогольної продукції торговельної 
марки "Біленька" таким суб'єктам господарювання:

     ТОВ "Рекламне агентство "D & Co";

     ТОВ "ЛГЗ "ЛІК";

     товариству з обмеженою відповідальністю "РТМ-Україна";

     товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа-Стандарт";

     ТОВ "Олімп-Консалт";

     товариству з обмеженою відповідальністю  "Рекламне  агентство 
"Зірка ЛТД";

     комунальному підприємству  "Запорізьке  міське   інвестиційне 
агентство";

     товариству з   обмеженою   відповідальністю   "Гранд    Принт 
Україна";

     представництву "Теленор Холдингз Лімітед";

     суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі Н.В.В. 

     Судове рішення  в  цій  частині  мотивовано  тим,  що  "існує 
ймовірність  збільшення  кількості  та  територій  розповсюдження" 
рекламного  матеріалу  з  використанням   позначень,   схожих   із 
зареєстрованими  торговельними  марками  і  промисловими  зразками 
позивача;

     - у задоволенні заяви  про  вжиття  заходів  до  забезпечення 
позову  шляхом  зупинення розповсюдження рекламного сюжету на всіх 
носіях рекламної інформації наведеним суб'єктам господарювання  та 
шляхом  накладення арешту на рекламні сюжети відмовлено,  оскільки 
чинним законодавством не передбачено можливості застосування таких 
заходів до забезпечення позову. 

     ТОВ "ЛГЗ  "Хортиця"  звернулося до Вищого господарського суду 
України з касаційною скаргою,  в  якій  просить  зазначену  ухвалу 
місцевого господарського суду скасувати в частині відмови у вжитті 
заходів  до  забезпечення  позову  шляхом  накладення  арешту   на 
рекламні   сюжети   горілки   торговельної   марки   "Біленька"  з 
урахуванням того,  що незастосування таких заходів до забезпечення 
позову  може  вплинути  на виконання рішення господарського суду з 
цієї справи,  оскільки подальше розповсюдження  спірних  рекламних 
сюжетів  продовжуватиме  завдавати моральної та матеріальної шкоди 
позивачеві.
 

     У відзиві на касаційну скаргу ТОВ  "Олімп-Консалт"  заперечує 
проти  доводів  скарги  і  просить у задоволенні касаційної скарги 
відмовити,  ухвалу   господарського   суду   Харківської   області 
скасувати  і  прийняти нове рішення,  яким у задоволенні заяви про 
вжиття заходів до забезпечення позову відмовити. 

     Учасників судового  процесу  відповідно   до   статті   111-4 
Господарського процесуального   кодексу   України   (   1798-12  ) 
(далі - ГПК України) належним чином повідомлено про  час  і  місце 
розгляду касаційної скарги. 

     Перевіривши правильність   застосування  господарським  судом 
Харківської  області   норм   процесуального   права,   заслухавши 
пояснення  представників  сторін,  Вищий господарський суд України 
дійшов висновку про необхідність скасування ухвали  господарського 
суду  першої  інстанції  в  частині  задоволення  заяви про вжиття 
заходів до забезпечення позову з урахуванням такого. 

     Процесуальні підстави    для    застосування    заходів    до 
забезпечення  позову  визначає  стаття 66 ГПК України ( 1798-12 ), 
згідно з приписами  якої  господарський  суд  за  заявою  сторони, 
прокурора  чи  його  заступника,  який  подав  позов,  або з своєї 
ініціативи  має  право  вжити  заходів  до  забезпечення   позову. 
Забезпечення  позову допускається в будь-якій стадії провадження у 
справі,  якщо невжиття таких заходів  може  утруднити  чи  зробити 
неможливим виконання рішення господарського суду. 

     Умовою застосування   заходів   до   забезпечення   позову  є 
достатньо обґрунтоване припущення,  що невжиття таких заходів може 
унеможливити  або  утруднити  виконання  рішення  по суті позовних 
вимог. 

     Згідно з статтею 67 ГПК України (  1798-12  )  позов  зокрема 
забезпечується   накладанням   арешту   на   майно,   що  належить 
відповідачеві, та/або забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
 

     Господарським судам у застосуванні  заходів  до  забезпечення 
позову  також необхідно враховувати викладене у роз'ясненні Вищого 
арбітражного суду    України    від    23.08.1994    N    02-5/611 
( v_611800-94  )  "Про деякі питання практики застосування заходів 
до забезпечення позову",  в якому зокрема зазначено, що, приймаючи 
ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський 
суд повинен точно визначити,  які саме дії забороняється  вчиняти. 
Помилковими  слід  визнати  ухвали,  якими боржникам забороняється 
користуватись  їх  майном,  якщо  через  особливості  цього  майна 
користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За 
наявності підстав  для  застосування  такого  заходу  забезпечення 
позову  господарський  суд  може  заборонити  витрачання  майна на 
власні потреби,  відчуження його у будь-який спосіб,  у тому числі 
здійснення  тих чи інших платежів або перерахування авансом певних 
сум тощо (пункт 8). 

     У цьому ж роз'ясненні викладено правову  позицію,  відповідно 
до якої за позовами,  що стосуються певного майна, арешт може бути 
накладений лише на індивідуально визначене майно (пункти 6, 7). 

     З огляду  на  викладене   в   Інформаційному   листі   Вищого 
господарського суду    України    від   12.12.2006   N   01-8/2776 
( v2776600-06 ) "Про деякі питання практики забезпечення позову" у 
вирішенні  питання  про  забезпечення позову господарський суд має 
здійснити   оцінку   обґрунтованості   доводів    заявника    щодо 
необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

     розумності, обґрунтованості  і  адекватності  вимог  заявника 
щодо забезпечення позову;

     забезпечення збалансованості інтересів сторін,  а також інших 
учасників судового процесу;

     наявності зв'язку  між  конкретним  заходом  до  забезпечення 
позову і предметом позовної вимоги,  зокрема,  чи спроможний такий 
захід забезпечити  фактичне  виконання  судового  рішення  в  разі 
задоволення позову;

     імовірності утруднення  виконання  або  невиконання   рішення 
господарського суду в разі невжиття таких заходів;

     запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав 
та охоронюваних законом інтересів осіб,  що не є учасниками даного 
судового процесу. 

     Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується 
господарським судом,  визначається його відповідністю вимогам,  на 
забезпечення  яких  він  вживається.  Оцінка  такої  відповідності 
здійснюється   господарським   судом,   зокрема,   з   урахуванням 
співвідношення права (інтересу),  про захист яких просить заявник, 
з  вартістю  майна,  на  яке  вимагається  накладення арешту,  або 
майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. 

     Задовольняючи заяву  про  забезпечення   позову   в   частині 
заборони    виготовляти   та   розповсюджувати   рекламний   сюжет 
алкогольної продукції  торговельної  марки  "Біленька"  визначеним 
позивачем   суб'єктам   господарювання,   господарський   суд:  не 
визначив,  який саме рекламний сюжет забороняється  виготовляти  і 
розповсюджувати;  не  вказав,  чому така заборона стосується і тих 
суб'єктів господарювання,  яких взагалі не залучено  до  участі  в 
даній справі. 

     Водночас жодного  доводу стосовно того,  як невжиття в даному 
випадку визначених позивачем заходів до забезпечення  позову  може 
утруднити  чи  зробити неможливим виконання рішення господарського 
суду  за  вимогами,  які  за  змістом  фактично   співпадають   із 
застосованими заходами   забезпечення,  не  наведено  ні  в  заяві 
ТОВ "ЛГЗ "Хортиця", ані в ухвалі місцевого господарського суду. 

     Крім того,  суд у застосуванні заходів до забезпечення позову 
послався  на факт використання відповідачами позначень,  схожих із 
зареєстрованими торговельними  марками  та  промисловими  зразками 
позивача,  що на даній стадії судового провадження є неправомірним 
і  передчасним,  оскільки  встановлення  цього  факту  входить  до 
предмету  доказування  зі  справи  та  підлягає  доведенню під час 
розгляду спору по суті. 

     Отже, господарським  судом  у  винесенні  ухвали  про  вжиття 
заходів  до  забезпечення  позову  неправильно застосовано приписи 
статті 66 ГПК  України  (  1798-12  ),  а  тому  зазначена  ухвала 
підлягає  скасуванню  в цій частині відповідно до приписів частини 
першої  статті  111-10  ГПК  України  внаслідок   порушення   норм 
процесуального  права,  яке  призвело  до  прийняття неправильного 
рішення. 

     В іншій  частині  ухвала  господарського   суду   Харківської 
області від 15.05.2007 підлягає залишенню без змін. 

     Керуючись статтями   111-7,   111-9   -  111-11  ГПК  України 
( 1798-12 ), Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В: 

     1. Касаційну скаргу товариства з  обмеженою  відповідальністю 
"Лікеро-горілчаний завод "Хортиця" залишити без задоволення. 

     2. Ухвалу   господарського   суду   Харківської  області  від 
15.05.2007 зі справи N 05/314-07 у частині задоволення  клопотання 
товариства  з  обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод 
"Хортиця" про вжиття заходів до забезпечення позову скасувати. 

     3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний 
завод  "Хортиця"  у  задоволенні  клопотання про вжиття заходів до 
забезпечення позову у відповідній частині відмовити. 

     4. В іншій частині  ухвалу  господарського  суду  Харківської 
області від 15.05.2007 зі справи N 05/314-07 залишити без змін. 

 Суддя                                               В.Селіваненко 

 Суддя                                                 І.Бенедисюк 

 Суддя                                                     Б.Львов