ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

                       29.05.2008  N 12/228 

         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 28.08.2008 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: 

 головуючого, судді    Кота О.В., 

 суддів                Барицької Т.Л., 

                       Шевчук С.Р. 

 розглянувши           Відкритого акціонерного товариства 
 касаційну скаргу      по газопостачанню та 
                       газифікації "Чернігівгаз" 

 на постанову          Київського апеляційного господарського 
                       суду від 09.10.2007 р. 

 у справі              N 12/228 

 за позовом            Дочірньої компанії "Укртрансгаз" 
                       Національної акціонерної компанії 
                       "Нафтогаз України" 

 до                    Відкритого акціонерного товариства 
                       по газопостачанню та газифікації 
                       "Чернігівгаз" 

 про                   стягнення заборгованості 3 654 918,48 грн. 

 за участю представників: 

 позивача:             Данилевський О.М.; 

 відповідача:          Чернинська Л.М.; 

     В С Т А Н О В И В: 

     Рішенням господарського    суду     Чернігівської     області 
від 16  серпня  2007  року  (суддя Лавриненко Л.М.) позовні вимоги 
задоволено  частково,  стягнуто  з  ВАТ   по   газопостачанню   та 
газифікації "Чернігівгаз"     на    користь    ДК    "Укртрансгаз" 
НАК "Нафтогаз  України"  2  685  789,84  грн.
   основного   боргу, 
122 295,42   грн.   трьох   відсотків   річних,  410  925,85  грн. 
інфляційних та судові витрати;  в  іншій  частині  позовних  вимог 
відмовлено. 

     Постановою Київського    апеляційного   господарського   суду 
від 9  жовтня  2007  року  (судді  Моторний  О.А.,  Кошіль   В.В., 
Вербицька О.В. ) рішення господарського суду Чернігівської області 
від 16.08.2007 року змінено,  стягнуто з ВАТ по газопостачанню  та 
газифікації "Чернігівгаз"  (далі  -  ВАТ "Чернігівгаз") на користь 
ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" 2 090 886,86  грн.  боргу, 
122 295,42    грн.    річних,   410   925,85   грн.   інфляційних, 
1 888 005,29 грн.  7%  штрафу та  судові  витрати;  провадження  в 
частині стягнення 594 902,98 грн. боргу припинено, в іншій частині 
рішення залишено без змін. 

     ВАТ "Чернігівгаз" звернулося з касаційною скаргою  до  Вищого 
господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного 
господарських судів скасувати в частині стягнення 7%  штрафу  і  в 
цій частині відмовити в задоволенні позовних вимог. 

     Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи 
касаційної скарги,  перевіривши наявні  матеріали  на  предмет  їх 
юридичної оцінки господарськими судами,  колегія суддів прийшла до 
висновку,  що касаційна скарга підлягає  задоволенню  з  наступних 
підстав. 

     Господарськими судами встановлено,  що 1 квітня 2005 року між 
ДК "Газ України"  НАК  "Нафтогаз  України"  як  постачальником  та 
відповідачем  як  покупцем  було  укладено  договір  на постачання 
природного газу N 06/05-515. 

     Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник взяв  на  себе 
зобов'язання  передати  у  власність покупцю в 2005 році природний 
газ для потреб промислових  споживачів,  а  покупець  зобов'язався 
прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. 

     Додатковими угодами  до договору,  сторонами визначався обсяг 
газу,  який  постачається,  змінювалась  вартість  газу,  а  також 
погоджувалась пролонгація дії договору.
 

     Згідно п.  6.1.  договору  оплата за газ проводиться покупцем 
виключно грошовими коштами.  Остаточний розрахунок здійснюється на 
підставі акту  приймання-передачі  газу  (за  звітній  місяць)  до 
10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. 

     Відповідно до ст.  526 ЦК України  (  435-15  )  та  ст.  193 
ГК України  (  436-15 ) зобов'язання повинні виконуватись належним 
чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, 
а  за  відсутності  таких  умов  та  вимог - відповідно до звичаїв 
ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 

     Відповідач свої   зобов'язання   щодо    оплати    отриманого 
природного  газу виконав частково,  у зв'язку з чим заборгованість 
перед позивачем на день подання позову складала 2 685 789,84 грн. 

     Відповідно до ст.  512 ЦК  України  (  435-15  )  кредитор  у 
зобов'язанні  може бути замінений іншою особою внаслідок передання 
ним своїх прав  іншій  особі  за  правочином  (відступлення  права 
вимоги). 

     Згідно ст.  514  ЦК  України  (  435-15 ) до нового кредитора 
переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на 
умовах,  що  існували  на  момент  переходу  прав,  якщо  інше  не 
встановлено договором або законом. 

     28.02.2006 р.  між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та 
ДК  "Укртрансгаз"  НАК  "Нафтогаз  України"  був укладений договір 
відступлення прав вимоги N 116-137-14/06-257,  відповідно до якого 
ДК  "Укртрансгаз"  НАК  "Нафтогаз  України"  перейшли права вимоги 
отримання  на  свою  користь  від   боржника   ВАТ   "Чернігівгаз" 
заборгованості щодо   оплати   поставленого   природного  газу  на 
суму 2 685 789,84 грн.
  за договором  постачання  природного  газу 
від 01.04.2005  р.  N  06/05-515,  укладеного між ДК "Газ України" 
НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Чернігівгаз". 

     Виходячи з викладеного,  кредитором по договору на постачання 
природного  газу  N 06/05-515 від 01.04.2005 р.  став позивач і до 
нього перейшли всі права первісного кредитора. 

     09.03.2006 р. Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз 
України"  було  направлено  відповідачу повідомлення про укладення 
договору про відступлення права вимоги. 

     Апеляційним господарським  судом,  з  врахуванням   погашення 
відповідачем заборгованості, правомірно стягнуто 2 090 886,86 грн. 
основного боргу і обґрунтовано  припинено  провадження  в  частині 
стягнення 594 902,98 грн.  боргу на підставі п.  1-1 ч.  1 ст.  80 
ГПК України ( 1798-12 ). 

     Відповідно до ст.  625 ЦК України ( 435-15  )  боржник,  який 
прострочив  виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора 
зобов'язаний  сплатити  суму  боргу  з  урахуванням  встановленого 
індексу  інфляції за весь час прострочення,  а також три процентів 
річних з простроченої суми. 

     Господарськими судами правомірно  задоволено  позовні  вимоги 
щодо стягнення трьох відсотків річних в розмірі 122 295,42 грн. за 
період з 11.01.2006 р.  по 18.07.2007 р.  та інфляційні  втрати  в 
розмірі 410 925,85 грн. за період з 11.01.2006 р. по 30.06.2007 р. 

     Що стосується     стягнення     7    відсотків    штрафу    в 
сумі 188 005,29 грн. слід зазначити наступне. 

     Відповідно до ч.  2 ст.  231 Господарського  кодексу  України 
( 436-15  ),  у  разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в 
якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання,  що належить 
до   державного  сектора  економіки,  або  порушення  пов'язане  з 
виконанням  державного  контракту,  або   виконання   зобов'язання 
фінансується  за  рахунок Державного бюджету України ( 107-17 ) чи 
за рахунок державного  кредиту,  штрафні  санкції  застосовуються, 
якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

     за порушення умов зобов'язання  щодо  якості  (комплектності) 
товарів  (робіт,  послуг)  стягується  штраф  у  розмірі  двадцяти 
відсотків  вартості  неякісних  (некомплектних)  товарів   (робіт, 
послуг);

     за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у 
розмірі  0,1%  вартості товарів (робіт,  послуг),  з яких допущено 
прострочення  виконання  за  кожний  день   прострочення,   а   за 
прострочення  понад  тридцять  днів  додатково  стягується штраф у 
розмірі семи відсотків вказаної вартості. 

     З даної норми вбачається,  що передбачені нею розмір пені  та 
штрафу  застосовується,  якщо  інше  не  передбачено договором,  а 
відтак до вимог  про  стягнення  з  відповідача  штрафних  санкцій 
застосуванню підлягають положення п. 7.2 договору, в якому сторони 
закріпили,  що за порушення строку  платежу  покупець  сплачує  на 
користь   продавця,  крім  суми  заборгованості,  пеню  у  розмірі 
подвійної облікової ставки Національного банку  України  від  суми 
простроченого платежу за кожний день прострочення. 

     Таким чином,  визначений ч.  2 ст. 231 Господарського кодексу 
України ( 436-15 ) штраф в даному випадку до відповідача  не  може 
бути   застосований,   оскільки   інший   вид   та  розмір  штрафу 
передбачений п. 7.2 договору. 

     Враховуючи викладене,   прийнята    апеляційною    інстанцією 
постанова  в  частині стягнення 7%  штрафу підлягає скасуванню,  а 
рішення господарського      суду       Чернігівської       області 
від 16.08.2007 р.  в частині відмови у стягненні 7%  штрафу в сумі 
188 005,29 грн. - без змін. 

     Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України 
( 1798-12 ), Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В: 

     Касаційну скаргу   відкритого   акціонерного   товариства  по 
газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" задовольнити. 

     Постанову Київського   апеляційного    господарського    суду 
від 09.10.2007  р.  у справі N 12/228 в частині стягнення з ВАТ по 
газопостачанню та   газифікації   "Чернігівгаз"   7%   штрафу    в 
розмірі 188 005,29 грн. скасувати. 

     Рішення господарського     суду     Чернігівської     області 
від 16.08.2007 р.  у справі N 12/228 в цій  частині  залишити  без 
змін. 

     В решті постанову Київського апеляційного господарського суду 
від 09.10.2007 р. у справі N 12/228 залишити без змін. 

 Головуючий суддя                                            О.Кот 

 судді                                                  Т.Барицька 

                                                          С.Шевчук