ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

                      03.07.2008  N 6/68/08 

         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 04.09.2008 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: 

 головуючого       М.Остапенка, 

 суддів:           Є.Борденюк, 

                   В.Харченка, 

 розглянувши       Державного підприємства (ДП) "Національна 
 у відкритому      атомна електрична енергогенеруюча компанія 
 судовому          "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу 
 засіданні         "Запорізька атомна електрична станція" 
 касаційну скаргу 

 на постанову      від 17.04.2008 року 

 Запорізького 
 апеляційного 
 господарського 
 суду 

 у справі          N 6/68/08 

 за позовом        Приватного підприємства (ПП) "Антал" 

 до                ДП "Національна атомна електрична 
                   енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі 
                   Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна 
                   електрична станція" 

 про               стягнення 12 776 грн. 46 коп. 

     В судове засідання прибули представники сторін: 

 відповідача       Татаренко А.М. (дов. від 16.05.2008 року) 

     Заслухавши суддю-доповідача     -    Є.Борденюк,    пояснення 
представника відповідача   та   перевіривши   матеріали    справи, 
Вищий господарський суд України 

     В С Т А Н О В И В: 

     ПП "Антал"  звернулося  до  господарського  суду  Запорізької 
області  з  позовом  про  стягнення  з  ДП   "Національна   атомна 
енергогенеруюча   компанія  "Енергоатом"  в  особі  Відокремленого 
підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" 10  908,56  грн.
 
втрат  від інфляції та 1867,90 грн.  - 3%  річних,  нарахованих за 
період з жовтня 2006 р. по грудень 2007 р. на суму основного боргу 
за  договором  N 552(1)01 УК від 17.09.2001 р.,  стягнуту рішенням 
господарського суду  Запорізької  області  від  01.02.2006  р.  по 
справі N 15/369. 

     Рішенням господарського      суду     Запорізької     області 
від 21.02.2008 року у справі N 6/68/08 (суддя  Місюра  Л.С.),  яке 
постановою Запорізького     апеляційного    господарського    суду 
від 17.04.2008 року (колегія суддів:  Зубкова Т.П.,  Колодій Н.А., 
Шевченко  Т.М.) залишено без зміни,  позов задоволено:  стягнуто з 
відповідача на користь позивача 10 908,56 грн. втрат від інфляції, 
1867,90 грн. - 3% річних, а також судові витрати. 

     Судові рішення   мотивовані   тим,   що   17.09.2001  р.  між 
ПП "Антал" (постачальником,  позивачем у даній справі) та ДП  НАЕК 
"Енергоатом в особі ВП "Запорізька АЕС" (покупцем,  відповідачем у 
даній справі) було укладено договір N 552(1)01 УК,  відповідно  до 
умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти 
та оплатити продукцію, визначену пунктом 1.1 Договору. 

     У зв'язку з неналежним  виконанням  ДП  НАЕК  "Енергоатом"  в 
особі ВП   "Запорізька   АЕС"   своїх   зобов'язань  за  Договором 
ПП "Антал" звернулось до господарського суду Запорізької області з 
позовною  заявою  про  стягнення  з  відповідача заборгованості за 
Договором, а також втрат від інфляції та 3% річних, нарахованих за 
2004 рік. 

     Рішенням господарського      суду     Запорізької     області 
від 01.02.2006 р.  у справі N 15/369 позов ПП "Антал"  задоволено: 
стягнуто  на його користь з ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС" 
49 810,80 грн.  основного боргу за Договором, а також 6126,73 грн. 
інфляційних втрат  та  1494,32  грн.  -  3%  річних  за  2004  рік 
(а. с.    15-16).
    Постановами     Запорізького     апеляційного 
господарського  суду  від  06.04.2006 р.  та Вищого господарського 
суду України від 12.09.2006 р.  рішення суду  першої  інстанції  у 
справі N 15/369 залишено без змін (а. с. 17-22). 

     Станом на   січень   2008   р.  рішення  господарського  суду 
Запорізької області від 01.02.2006 р. по справі N 15/369 в частині 
стягнення  49 810,80 грн.  основного боргу за Договором залишалося 
невиконаним. 

     Діюче законодавство не  пов'язує  припинення  зобов'язання  з 
наявністю  судового  рішення чи відкриттям виконавчого провадження 
по його примусовому виконанню. 

     Відтак, після прийняття судом рішення по справі N 15/369  про 
стягнення   боргу   за  Договором  грошове  зобов'язання  боржника 
(відповідача) не припинилось,  оскільки кредитор (позивач) реально 
грошові кошти не отримав. 

     Відповідно до  ч.  2  ст.  625 ЦК України ( 435-15 ) боржник, 
який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання,  на   вимогу 
кредитора   зобов'язаний   сплатити   суму   боргу  з  урахуванням 
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також 
три проценти річних від простроченої суми. 

     Тобто, передбачені  ст.  625 ЦК ( 435-15 ) відсотки річних та 
інфляційні втрати  можуть  нараховуватись  кредитором  до  моменту 
фактичного виконання грошового зобов'язання боржником. 

     Звертаючись до  суду  з  касаційною скаргою,  ДП "Національна 
атомна електрична енергогенеруюча компанія  "Енергоатом"  в  особі 
Відокремленого  підрозділу  "Запорізька атомна електрична станція" 
просить рішення та постанову у справі скасувати та  прийняти  нове 
рішення,  яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись 
при цьому на неправильне застосування судами першої та апеляційної 
інстанції норм  матеріального  права,  а  саме ст.
  625 ЦК України 
( 435-15 ),  яка, на думку скаржника, не підлягає застосуванню, та 
ст.  12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника 
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ). 

     Перевіряючи юридичну  оцінку  встановлених  судом   фактичних 
обставин  справи  та  їх повноту,  Вищий господарський суд України 
дійшов висновку,  що касаційна  скарга  підлягає  до  задоволення, 
виходячи з такого. 

     Рішенням господарського      суду     Запорізької     області 
від 01.02.2006 р. у справі N 15/369 стягнуто на користь ПП "Антал" 
з ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС" 49 810,80 грн.  основного 
боргу за Договором,  а також 6126,73  грн.  інфляційних  втрат  та 
1494,32 грн. - 3% річних за 2004 рік. 

     Позов заявлений про стягнення річних та інфляційних витрат за 
період з жовтня 2006 р.  по грудень 2007 р.,  нарахованих на  суму 
грошових  коштів,  примусове стягнення яких не завершене.  На день 
звернення до суду з позовом,  неоплаченою є сума  49  810,80  грн. 
Правовою підставою  позову визначені положення ст.  625 ЦК України 
( 435-15 ). 

     Відповідно до ст.  625 ЦК України ( 435-15  )  боржник,  який 
прострочив  виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора 
зобов'язаний  сплатити  суму  боргу  з  урахуванням  встановленого 
індексу  інфляції  за весь час прострочення,  а також три проценти 
річних від простроченої  суми,  якщо  інший  розмір  процентів  не 
встановлений договором або законом. 

     Тобто інфляційні  витрати  та  річні  є  невід'ємною частиною 
боргу,  вимоги про сплату яких кредитор вправі заявити  з  моменту 
виникнення  права  на  позов про повернення боргу та з урахуванням 
строків позовної давності. 

     Зі спливом  строку  позовної  давності  до  основної   вимоги 
вважається,  що  позовна  давність  спливла і до додаткової вимоги 
(ст. 266 ЦК України) ( 435-15 ). 

     Ухвалення 01.02.2006    року    рішення     про     стягнення 
заборгованості  за  2003  рік  свідчить про заявлення відповідного 
позову у межах строків позовної давності.  Зважаючи на  визначений 
ст.  71  ЦК  УРСР ( 1540-06 ) строк для захисту права за позовом у 
три роки,  заявлення позову у січні 2008 року про стягнення річних 
та  інфляційних  витрат  є таким,  що заявлений з пропуском строку 
позовної давності. 

     Відповідно до ст.  80 ЦК УРСР ( 1540-06 ),  закінчення строку 
позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у 
позові. 

     Виходячи з   викладеного,   судовими   рішеннями   попередніх 
інстанцій   помилково  задоволені  позовні  вимоги  про  стягнення 
інфляційних витрат та річних як невід'ємної частини  боргу,  право 
на вимогу якої виникло у 2003 році. 

     Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського 
процесуального кодексу України ( 1798-12  ),  Вищий  господарський 
суд України П О С Т А Н О В И В: 

     Касаційну скаргу    ДП    "Національна    атомна   електрична 
енергогенеруюча  компанія  "Енергоатом"  в  особі   Відокремленого 
підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" задовольнити. 

     Рішення господарського      суду      Запорізької     області 
від 21.02.2008   року,   постанову    Запорізького    апеляційного 
господарського  суду  від  17.04.2008  року  у  справі  N  6/68/08 
скасувати. 

     У позові відмовити. 

 Головуючий, суддя                                     М.Остапенко 

 Судді:                                                 Є.Борденюк 

                                                        В.Харченко