ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 10.07.2007                                      Справа N 20-3/353 

         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 06.09.2007 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 

     Вищий господарський суд України у складі:

     суддя Селіваненко В.П. - головуючий

     судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

     розглянув касаційну   скаргу    Севастопольського    міського 
територіального відділення   Антимонопольного   комітету  України, 
м. Севастополь (далі - територіальне відділення АМК)

     на рішення   господарського   суду   міста   Севастополя  від 
09.01.2006 та

     постанову Севастопольського  апеляційного господарського суду 
від 26.03.2007

     зі справи N 20-3/353

     за позовом   товариства    з    обмеженою    відповідальністю 
"Рибоконсервний комбінат   "Новий",   м.   Севастополь   (далі   - 
ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий")

     до територіального відділення АМК

     про визнання недійсним рішення

     За результатами     розгляду    касаційної    скарги    Вищий 
господарський суд України В С Т А Н О В И В: 

     ТОВ "Рибоконсервний   комбінат    "Новий"    звернулося    до 
господарського  суду  міста  Севастополя  з  позовом  про визнання 
недійсним   рішення   адміністративної   колегії   територіального 
відділення  АМК  від  22.08.2006  зі справи 27/07-06 про порушення 
законодавства про захист  економічної  конкуренції  та  накладення 
штрафу (далі - оспорюване рішення).
 

     Рішенням господарського суду міста Севастополя від 09.01.2007 
(суддя   Гоголь   Ю.М.),    залишеним    без    змін    постановою 
Севастопольського  апеляційного господарського суду від 26.03.2007 
(колегія суддів у складі: суддя Видашенко Т.С. - головуючий, судді 
Заплава Л.М. і Лисенко В.І.), позов задоволено: оспорюване рішення 
визнано  недійсним;  на  територіальне  відділення  АМК  віднесено 
судові  витрати  зі  справи.  У  прийнятті  зазначених  рішення та 
постанови  попередні  судові  інстанції  виходили  з  того,  що  у 
прийнятті   оспорюваного  рішення  АМК  допущено  порушення  вимог 
чинного законодавства, а саме Законів України "Про Антимонопольний 
комітет   України"   (   3659-12  )  та  "Про  захист  економічної 
конкуренції" ( 2210-14 ). 

     Територіальне відділення    АМК    звернулося    до    Вищого 
господарського  суду України з касаційною скаргою,  в якій просить 
названі судові рішення  місцевого  та  апеляційного  господарських 
судів  з  даної  справи  скасувати та в задоволенні позовних вимог 
відмовити.   Скаргу    мотивовано    неправильним    застосуванням 
попередніми   судовими   інстанціями   норм  матеріального  права, 
зокрема,  статей  3,  12,  17,  22,  22-1  Закону   України   "Про 
Антимонопольний  комітет  України"  (  3659-12 ) та статей 50,  52 
Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ). 

     Відзив на касаційну скаргу не надходив. 

     Учасників процесу відповідно до статті  111-4  Господарського 
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (далі - ГПК України) 
належним чином повідомлено про час  і  місце  розгляду  касаційної 
скарги.
 Представники сторін у судове засідання не з'явилися. 

     До Вищого  господарського  суду  України  09.07.2007 надійшла 
телеграма ТОВ "Рибоконсервний комбінат  "Новий",  в  якій  позивач 
просить  відкласти  розгляд  даної справи в зв'язку з неотриманням 
ним копії касаційної скарги.  Однак  згідно  з  описом  вкладення, 
доданим  територіальним  відділенням  АМК  до  касаційної  скарги, 
24.04.2007 скаргу з  доданими  до  неї  документами  надіслано  на 
адресу ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий". Враховуючи викладене, 
Вищий  господарський  суд  України  не   знаходить   підстав   для 
задоволення цього клопотання. 

     Згідно з частиною другою статті 2  Кодексу  адміністративного 
судочинства  України  ( 2747-15 ) до адміністративних судів можуть 
бути оскаржені будь-які рішення,  дії чи  бездіяльність  суб'єктів 
владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи 
бездіяльності Конституцією (  254к/96-ВР  )  чи  законами  України 
встановлено   інший  порядок  судового  провадження.  А  згідно  з 
частиною   другою   статті   4   названого   Кодексу    юрисдикція 
адміністративних  судів поширюється на всі публічно-правові спори, 
крім спорів,  для яких законом встановлений інший порядок судового 
вирішення.  Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України "Про 
захист  економічної  конкуренції"  (  2210-14  )  рішення  органів 
Антимонопольного  комітету  України оскаржуються до господарського 
суду. 

     У пункті  4  Інформаційного листа Верховного Суду України від 
26.12.2005 N 3.2.-2005 ( v3-2-700-05 )  також  зазначено:  "Закони 
України    можуть    передбачати    вирішення   певних   категорій 
публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства  (наприклад, 
стаття 60  Закону  України  "Про  захист  економічної конкуренції" 
( 2210-14 ) встановлює,  що заявник, відповідач, третя особа мають 
право  оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України 
до  господарського  суду  у  двомісячний  строк  з  дня  одержання 
рішення)".
 

     Отже, спір   у   цій   справі  відноситься  до  підвідомчості 
господарських   судів   і   підлягає   вирішенню   за    правилами 
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - 
ГПК України). 

     Перевіривши на  підставі  встановлених  попередніми  судовими 
інстанціями  фактичних  обставин  справи правильність застосування 
ними   норм   матеріального   і   процесуального   права,    Вищий 
господарський  суд  України  дійшов висновку про наявність підстав 
для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке. 

     Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

     - 27.06.2006  головою  територіального  відділення  АМК  було 
надіслало на адресу ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий" листа від 
27.06.2006  N  8/318  про  надання  протягом  трьох  діб  від  дня 
отримання  зазначеного  листа  інформації  -  копій  засновницьких 
документів  позивача  та копій діючих договорів,  предметом яких є 
майно ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод".  Лист  отримано 
позивачем   05.07.2007.   Витребувану   інформацію   територіальне 
відділення АМК у встановлений строк не отримало;

     - 12.07.2006 відповідач надіслав позивачеві листа N 8/375,  в 
якому містилася вимога протягом трьох діб надіслати пояснення щодо 
ненадання інформації на лист від 27.06.2007 N 8/318;

     - 24.07.2006 позивач надіслав відповідачеві відповідь  листом 
N 572.  Надіслана цим листом інформація була неповною, оскільки до 
договору оренди майна від 07.12.2005 N 09-12/05 не було  приєднано 
акта прийому-передачі об'єкту оренди,  який є невід'ємною частиною 
цього договору;

     - 03.08.2006  позивач  отримав копію розпорядження відділення 
АМК про   початок   розгляду   справи    N    27/27-06    стосовно 
ВАТ "Рибоконсервний      комбінат      "Новий",      при     цьому 
організаційно-правову форму товариства - позивача зі  справи  було 
зазначено невірно;

     - листом від 08.08.2006 N  8/498  позивачеві  було  надіслано 
копію  подання  від 08.08.2006 N 27/34-06 з попередніми висновками 
зі справи  N  27/07-06  про  порушення  законодавства  про  захист 
економічної конкуренції ВАТ "Рибоконсервний комбінат "Новий";

     - листом від 08.08.2006 N 8/590 відповідач повідомив позивача 
про  необхідність  надання інформації,  а саме копій щоквартальних 
звітів про фінансові результати та баланси за 2005-2006 роки;

     - 22.08.2006  адміністративною  колегією  відділення АМК було 
прийнято  рішення  від  22.08.2006  N   27/07-06   про   порушення 
законодавства про       захист       економічної       конкуренції 
ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий" та накладення штрафу  в  сумі 
17 000 грн. 

     Відповідно до  статті  3  Закону України "Про Антимонопольний 
комітет України" ( 3659-12 ) основним завданням названого Комітету 
є  участь  у  формуванні  та  реалізації  конкурентної  політики в 
частині,  зокрема,  здійснення державного контролю за  дотриманням 
законодавства   про  захист  економічної  конкуренції  на  засадах 
рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав 
споживачів,   запобігання,   виявлення   і   припинення   порушень 
законодавства про захист економічної конкуренції. 

     Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет 
України,  в Автономній Республіці Крим,  областях,  містах Києві і 
Севастополі утворюються територіальні відділення  Антимонопольного 
комітету   України,   повноваження   яких   визначаються  названим 
Комітетом у межах його  компетенції.  Повноваження  територіальних 
відділень   Антимонопольного  комітету  України  визначаються  цим 
Законом, іншими  актами  законодавства  (частини  перша  і   друга 
статті 12  Закону  України  "Про Антимонопольний комітет України") 
( 3659-12 ). 

     Відповідно до пункту 5 статті 17 названого Закону ( 3659-12 ) 
голова   територіального   відділення   Антимонопольного  комітету 
України наділений,  зокрема,  такими повноваженнями:  при розгляді 
заяв  і  справ  про порушення законодавства про захист економічної 
конкуренції,  проведенні перевірки та в інших передбачених законом 
випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів 
влади,     органів     місцевого      самоврядування,      органів 
адміністративно-господарського    управління   та   контролю,   їх 
посадових осіб і працівників,  інших фізичних  та  юридичних  осіб 
інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. 

     Аналогічний за  змістом  припис  містить  підпункт 5 пункту 8 
Положення про територіальне відділення  Антимонопольного  комітету 
України,   затвердженого  розпорядженням  названого  Комітету  від 
23.02.2001 N 32-р ( z0291-01 ). 

     Статтею 22  Закону  України  "Про   Антимонопольний   комітет 
України" ( 3659-12 ) визначено, зокрема, що:

     - вимоги голови територіального  відділення  Антимонопольного 
комітету  України  в  межах  його  компетенції є обов'язковими для 
виконання  у  визначені  ним  строки,  якщо  інше  не  передбачено 
законом;

     - невиконання   вимог   голови   територіального   відділення 
Антимонопольного  комітету  України  тягне  за  собою  передбачену 
законом відповідальність. 

     Відповідно до  статті  22-1  названого  Закону  (  3659-12  ) 
суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та 
працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення 
Антимонопольного комітету України подавати документи,  предмети чи 
інші носії інформації,  пояснення, іншу інформацію, в тому числі з 
обмеженим   доступом,   необхідну  для  виконання  територіальними 
відділеннями  завдань,  передбачених  законодавством  про   захист 
економічної конкуренції. 

     Пункт 13  статті  50  Закону  України "Про захист економічної 
конкуренції" ( 2210-14 ) визначає неподання  інформації,  зокрема, 
територіальному  відділенню  Антимонопольного  комітету  України у 
встановлені  головою  такого  відділення   строки   як   порушення 
законодавства про захист економічної конкуренції. 

     Згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про захист 
економічної конкуренції" ( 2210-14 )  за  порушення,  передбачені, 
зокрема,  пунктом  13 статті 50 цього Закону накладаються штрафи у 
розмірі   до   одного   відсотка   доходу    (виручки)    суб'єкта 
господарювання від реалізації продукції (товарів,  робіт,  послуг) 
за останній звітний рік,  що передував року,  в якому накладається 
штраф. 

     Всупереч висновкам  судів  першої  та  апеляційної  інстанції 
згадані  Закон  (  2210-14  )  та  Положення  (  z0291-01   )   не 
передбачають   обов'язкового   прийняття  головою  територіального 
відділення  АМК  розпорядження  про  початок  розгляду  справи  до 
надіслання ним запиту про надання інформації. 

     Закон України    "Про    Антимонопольний   комітет   України" 
( 3659-12 ) не  містить  вичерпного  переліку  випадків,  за  яких 
голова   територіального   відділення   АМК   має  право  вимагати 
відповідну інформацію у суб'єктів господарювання  та  інших  осіб. 
Інформація  може  бути  витребувана  як  при  розгляді  заяв  щодо 
порушення законодавства про захист економічної конкуренції,  так і 
при   розгляді  відповідних  справ,  а  також  в  інших  випадках, 
передбачених законом. 

     З огляду на викладене господарські суди попередніх  інстанцій 
у  розгляді  даної  справи,  перевіряючи  законність  оспорюваного 
рішення,  неправильно застосували  зазначені  норми  матеріального 
права. Разом з тим, суди повинні були дослідити наявність підстав, 
з  яких   територіальне   відділення   АМК   витребовувало   копії 
засновницьких   документів   позивача,   копії  чинних  договорів, 
предметом  яких  є  майно  ВАТ  "Севастопольський   рибоконсервний 
завод",  та іншу зазначену інформацію.  Крім того,  судам належало 
встановити,  в які  строки  відповідачем  направлялися  відповідні 
запити  та  підстави,  з  яких  позивач  не  надав  на них належну 
відповідь,  а також  можливість  надання  позивачем  відповідей  у 
зазначені відповідачем строки. 

     Таким чином,  у  розгляді  справи  названі  судові  інстанції 
припустилися неправильного застосування:

     - частини  першої  статті  4-7  ГПК  України ( 1798-12 ) щодо 
прийняття  судового  рішення  за  результатами  обговорення   усіх 
обставин справи;

     - частини першої статті 43 ГПК України ( 1798-12  )  стосовно 
всебічного,  повного  і  об'єктивного  розгляду в судовому процесі 
всіх обставин справи в їх сукупності;

     - пункту   3  частини  першої  статті  84  названого  Кодексу 
( 1798-12 ) щодо обов'язкового зазначення у мотивувальній  частині 
судового  рішення  доводів,  за  якими  господарський суд відхилив 
докази сторін. 

     Касаційна ж   інстанція   відповідно   до   частини    другої 
статті 111-7  ГПК  України  ( 1798-12 ) не має права встановлювати 
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні 
або  постанові  господарського  суду чи відхилені ним,  вирішувати 
питання про достовірність того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу 
одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або додатково 
перевіряти докази. 

     У новому розгляді  справи  суду  першої  інстанції  необхідно 
встановити зазначені в цій постанові обставини,  здійснити належну 
оцінку поданих сторонами  доказів  та  наведених  ними  доводів  і 
прийняти законне та обґрунтоване рішення. 

     Керуючись статтями  111-7  -  111-12 ГПК України ( 1798-12 ), 
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В: 

     1. Касаційну      скаргу      Севастопольського      міського 
територіального   відділення   Антимонопольного  комітету  України 
задовольнити частково. 

     2. Рішення  господарського   суду   міста   Севастополя   від 
09.01.2006    та    постанову    Севастопольського    апеляційного 
господарського суду від 26.03.2007 зі справи N 20-3/353 скасувати. 

     Справу передати  на  новий  розгляд  до  господарського  суду 
міста Севастополя. 

 Суддя                                               В.Селіваненко 

 Суддя                                                 І.Бенедисюк 

 Суддя                                                     Б.Львов