ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 15.07.2008                                         Справа N 12/78 

         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 04.09.2008 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: 

                       Плюшка І.А. - головуючого, 

                       Разводової С.С., 

                       Самусенко С.С. - доповідача, 

 розглянувши           ТОВ "Техенергобуд" 
 матеріали 
 касаційної 
 скарги 

 на постанову          Київського апеляційного господарського 
                       суду від 25 березня 2008 року 

 у справі              N 12/78 

 господарського суду   міста Києва 

 за позовом            ТОВ "Техенергобуд" 

 до                    ВАТ "Науково-виробниче підприємство 
                       "Більшовик" 

 про                   стягнення 386 246 грн. 

     за участю представників сторін 

 від позивача          - Гринчук О.Ю. 

 від відповідача       - Соболь М.П., Михалюк К.О. 

     В С Т А Н О В И В: 

     ТОВ "Техенергобуд"    звернулося   до   господарського   суду 
міста Києва із  позовом  до  ВАТ  "Науково-виробниче  підприємство 
"Більшовик" про стягнення боргу в розмірі 386 246 грн. 

     В обґрунтування    позовних    вимог    ТОВ   "Техенергобуд", 
посилаючись на  ст.  ст.  526,  530  Цивільного  кодексу   України 
( 435-15  ),  ст.
  193  Господарського кодексу України ( 436-15 ), 
зазначає   про   неналежне   виконання   ВАТ    "Науково-виробниче 
підприємство "Більшовик"  зобов'язань  за  договором  підряду  N 6 
від 25.01.2001. 

     Рішенням господарського суду міста  Києва  від  29.01.2008  у 
справі  N  12/78  позовні  вимоги  ТОВ  "Техенергобуд"  задоволено 
повністю. 

     Місцевий господарський    суд    виходив    з    того,     що 
ТОВ "Техенергобуд"  доведено  факт виконання належним чином робіт, 
передбачених договором,  на відміну від ВАТ "НВП "Більшовик", яким 
факт оплати таких робіт не доведено. 

     Крім того,  господарський  суд  першої  інстанції  прийшов до 
висновку,  що позов ТОВ "Техенергобуд" був поданий в межах  строку 
позовної давності,  оскільки відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України 
(  435-15  )  строк  позовної  давності  розпочався   зі   спливом 
семиденного  строку від моменту пред'явлення ТОВ "Техенергобуд" до 
ВАТ "НВП "Більшовик" вимоги про сплату вартості робіт за договором 
у грудні 2006 року. 

     Постановою Київського    апеляційного   господарського   суду 
від 25.03.2008  у  справі  N  12/78  (колегія  суддів:  головуючий 
Андрієнко  В.В.,  судді  Малетич  М.М.,  Студенець  В.І.)  рішення 
господарського суду міста Києва від 29.01.2008 скасовано, прийнято 
нове   рішення,   яким  у  позові  ТОВ  "Техенергобуд"  відмовлено 
повністю. 

     Апеляційний господарський суд,  посилаючись на ст.  ст.  260, 
261,  267  ЦК  України ( 435-15 ),  зазначає про те,  що на момент 
звернення ТОВ  "Техенергобуд"  до  місцевого  господарського  суду 
сплив строк позовної давності. 

     У касаційній  скарзі  ТОВ  "Техенергобуд"  просить  постанову 
Київського  апеляційного  господарського   суду   від   25.03.2008 
скасувати, а    рішення    господарського    суду    міста   Києва 
від 29.01.2008 у справі N 12/78 залишити без змін,  посилаючись на 
порушення  та  неправильне  застосування апеляційним господарським 
судом норм  матеріального  права,  зокрема,  ст.
  ст.   261,   530 
ЦК України ( 435-15 ). 

     Вищим господарським  судом  України  ухвалою від 09.06.2008 у 
справі N 12/78 порушено касаційне провадження. 

     Заслухавши суддю-доповідача,  а також представників сторін  з 
дотриманням   меж   перегляду   справи   в  касаційній  інстанції, 
обговоривши доводи касаційної скарги та  перевіривши  правильність 
застосування  норм  матеріального та процесуального права місцевим 
та  апеляційним  господарськими  судами,  колегія  суддів   Вищого 
господарського  суду України дійшла висновку,  що касаційна скарга 
не підлягає задоволенню з наступних підстав. 

     Статтею 837  ЦК  України  (  435-15  )  встановлено,  що   за 
договором  підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій 
ризик  виконати  певну  роботу   за   завданням   другої   сторони 
(замовника),   а  замовник  зобов'язується  прийняти  та  оплатити 
виконану роботу. 

     У відповідності до вимог ст.  854 ЦК України ( 435-15 ) після 
остаточної   здачі   роботи,  яку  виконано  належним  чином  і  в 
погоджений строк,  замовник зобов'язується  сплатити  підрядникові 
обумовлену  ціну,  якщо договором підряду не передбачена попередня 
оплата виконаної роботи або окремих її етапів. 

     Стаття 111-7  ГПК  України  (  1798-12   )   передбачає,   що 
переглядаючи  у  касаційному  порядку  судові  рішення,  касаційна 
інстанція  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи 
перевіряє  застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм 
матеріального і процесуального права. 

     Судами першої  та  апеляційної  інстанцій   встановлено,   що 
предметом  розгляду  по  даній  справі  є  виключно  наявність  чи 
відсутність заборгованості за договором підряду N 6 від 25.01.2001 
в частині робіт,  прийнятих ВАТ "Більшовик" як замовником,  згідно 
актів: N 1/6Д/1 за червень 2001 року в розмірі  218  820  грн.
  та 
N 3/6 за лютий 2001 року в розмірі 167 426 грн. 

     Господарські суди  попередніх  інстанцій дійшли висновку,  що 
акти N 3/6 та N 1/6Д/1 є належними  доказами  у  справі,  оскільки 
містять  достатньо  інформації  для  встановлення  факту виконання 
зобов'язань за договором, у зв'язку з чим їх було підписано. 

     Зі змісту актів вбачається,  що вони  укладені  на  виконання 
умов Договору N 6,  зазначено найменування об'єкту: роботи фасадів 
будівель з боку пр.  Перемоги і вул.  Індустріальної та роботи  по 
фасаду корпусу  N  9,  а  також  вказано  місяці,  за які виконано 
роботи - лютий та червень 2001 року. 

     Враховуючи те,  що  у   спірному   договорі   підряду   N   6 
від 25.01.2001 строк виконання грошового зобов'язання сторонами не 
визначений, місцевий  господарський   суд,   керуючись   ст.   530 
ЦК України   (   435-15   ),  дійшов  висновку  про  відповідність 
цивільному законодавству позовних  вимог  ТОВ  "Техенергобуд"  про 
стягнення  з  ВАТ  "НВП  "Більшовик"  боргу  за  актами  приймання 
виконаних підрядних робіт N 1/6Д/1 за червень 2001 року в  розмірі 
218 820 грн. та N 3/6 за лютий 2001 року в розмірі 167 426 грн. 

     Натомість, апеляційний господарський суд, переглядаючи справу 
в  апеляційному  порядку,  дійшов  висновку  про  застосування  до 
спірних правовідносин строку позовної давності. 

     Оскільки на час набрання чинності ЦК України ( 435-15 ) строк 
позовної давності,  який був встановлений ЦК УРСР ( 1540-06  )  не 
сплинув,  то відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень 
ЦК України ( 435-15 ) до спору що виник,  підлягають  застосуванню 
правила ЦК України ( 435-15 ) про позовну давність. 

     Згідно ст.  256  ЦК  України ( 435-15 ) позовна давність - це 
строк,  у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою  про 
захист свого цивільного права або інтересу. 

     Загальна позовна  давність  встановлюється  тривалістю  у три 
роки (ст. 257 ЦК України) ( 435-15 ). 

     Відповідно до ст.  260 ЦК України ( 435-15 ) позовна давність 
обчислюється   за   загальними   правилами   визначення   строків, 
встановлених статтями 253-255 цього Кодексу ( 435-15 ). 

     Перебіг позовної давності починається  від  дня,  коли  особа 
довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про 
особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України) ( 435-15 ). 

     За зобов'язаннями,  строк виконання яких  не  визначений  або 
визначений моментом вимоги,  перебіг позовної давності починається 
від дня,  коли у кредитора виникає  право  пред'явити  вимогу  про 
виконання зобов'язання.  Якщо боржникові надається пільговий строк 
для виконання такої вимоги,  перебіг позовної давності починається 
із спливом цього строку (ч. 2 п. 5 ст. 261 ЦК України) ( 435-15 ). 

     Господарський суд   апеляційної   інстанції   встановив,   що 
оскільки строк виконання  зобов'язання  ВАТ  "НВП  "Більшовик"  по 
оплаті підрядних робіт ТОВ "Техенергобуд" за договором підряду N 6 
від 25.01.2001 не був визначений,  то відповідно  до  ч.  2  п.  5 
ст. 261  ЦК  України  (  435-15  )  перебіг позовної давності щодо 
стягнення  зазначеної  заборгованості  почався  з  дня  підписання 
сторонами актів  приймання  виконаних  підрядних  робіт  N  3/6 за 
лютий 2001 і N 1/6Д/1 за червень 2001,  і закінчився,  відповідно, 
за актом N 1/6Д/1 - у червні 2004 року і за актом N 3/6 - у лютому 
2004 року. 

     Таким чином,  враховуючи, що ТОВ "Техенергобуд" звернулося до 
суду із позовом у грудні 2006 року,  апеляційний господарський суд 
дійшов висновку,  що строк  позовної  давності  у  даному  випадку 
сплив,  що є підставою для відмови у позові відповідно до ст.  267 
ЦК України ( 435-15 ). 

     Як зазначає  апеляційний  господарський   суд,   до   спірних 
правовідносин   підлягають   застосуванню   правила   про  позовну 
давність, оскільки про її застосування, відповідно до ч. 3 ст. 267 
ЦК  України  (  435-15  ),  ВАТ  "НВП "Більшовик" було заявлено до 
прийняття рішення у справі. 

     Згідно ч.  4 ст.  267 ЦК України ( 435-15  )  сплив  позовної 
давності,  про  застосування  якої  заявлено  стороною у спорі,  є 
підставою для відмови у позові. 

     Враховуючи встановлені   господарськими   судами   попередніх 
інстанцій  обставин  у справі,  а також те,  що ТОВ "Техенергобуд" 
звернулося  до  суду  після  спливу  строку   позовної   давності, 
апеляційний  господарський  суд  дійшов  висновку  про  відмову  у 
позові. 

     Відповідно до ст.  111-7 ГПК України (  1798-12  )  касаційна 
інстанція  не  має  права  встановлювати  або  вважати  доведеними 
обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями 
чи  відхилені  ними,  вирішувати питання про достовірність того чи 
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові 
докази або додатково перевіряти докази. 

     Приймаючи до  уваги встановлені судами обставини у справі,  з 
урахуванням правовідносин сторін,  які виникли саме  за  договором 
підряду  та  оскільки підписано сторонами акти приймання виконаних 
підрядних робіт N 3/6 за лютий 2001 і N 1/6Д/1  за  червень  2001, 
судова  колегія  Вищого господарського суду України погоджується з 
апеляційною інстанцією про відмову у позові на  підставі  пропуску 
строку позовної давності. 

     Враховуючи вказане,  керуючись ст.  ст.  111-5, 111-7, 111-9, 
111-11 ГПК України ( 1798-12 ),  Вищий господарський  суд  України 
П О С Т А Н О В И В: 

     Касаційну скаргу ТОВ "Техенергобуд" залишити без задоволення. 

     Постанову Київського    апеляційного    господарського   суду 
від 25.03.2008 у справі N 12/78 залишити без змін. 

 Головуючий суддя                                         І.Плюшко 

 Судді:                                                С.Разводова 

                                                       С.Самусенко