ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 17.07.2008                                     Справа N 51/295-07 

         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 28.08.2008 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 

     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів: 
Дерепи В.І.   -   головуючого    (доповідача),    Подоляк    О.А., 
Стратієнко Л.В., 

     за участю представників: позивача - Карасави О.П., 

     відповідача - Походенко О.М., 

     розглянувши касаційну    скаргу    Державного    підприємства 
"Харківський завод шампанських вин" на рішення господарського суду 
Харківської  області  від  5  листопада  2007  року  та  постанову 
Харківського апеляційного  господарського  суду   від   7   квітня 
2008 року  у  справі  за  позовом  ТзОВ  юридична фірма "Легіс" до 
Державного підприємства "Харківський завод  шампанських  вин"  про 
стягнення 20  000  грн.  та  за  зустрічним  позовом про стягнення 
200 грн., 

     В С Т А Н О В И В: 

     У травні 2007 року позивач звернувся до  господарського  суду 
Харківської області   з   позовом  до  відповідача  про  стягнення 
20 000 грн.  заборгованості,  що виникла з  договору  N  12/2005-У 
від 25  листопада  2005  року  про  надання  юридичних  послуг  та 
виконання юридичних робіт. 

     31 липня 2007 року відповідач звернувся до суду з  зустрічною 
позовною заявою  про  стягнення  з  ТзОВ  юридичної  фірми "Легіс" 
200 грн.
 заборгованості за вказаним договором. 

     Рішенням господарського     суду     Харківської      області 
від 5  листопада  2007  року первісний позов задоволений повністю. 
З відповідача  на  користь   позивача   стягнено   20   000   грн. 
заборгованості,  судові витрати.  В задоволенні зустрічного позову 
відмовлено. 

     Постановою Харківського  апеляційного   господарського   суду 
від 7 квітня 2008 року рішення суду залишене без змін. 

     Не погоджуючись  з судовими рішеннями,  Державне підприємство 
"Харківський  завод  шампанських  вин"   просить   їх   скасувати, 
посилаючись  на неправильне застосування судами норм матеріального 
і процесуального права. 

     Обговоривши доводи  касаційної  скарги,  вивчивши   матеріали 
справи,  суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з 
наступних підстав. 

     Як встановлено судами, 25 листопада 2005 року між сторонами у 
справі  був  укладений  договір  N 12/2005-У про надання юридичних 
послуг та виконання юридичних робіт,  згідно умов якого позивач за 
первісним   позовом   зобов'язався   на   платній   основі  надати 
відповідачу за первісним  позовом  юридичні  послуги  та  виконати 
юридичні  роботи  в порядку та на умовах,  зазначених в пункті 1.2 
договору,  а саме:  здійснити  комплекс  заходів,  спрямованих  на 
оскарження дій Харківської митниці Державної митної служби України 
щодо присвоєння  товару  -  виноматеріалу  шампанському  (під  час 
оформлення його у митному відношенні), який ввозився замовником за 
контрактом  N  39/2  від  03.10.2005 року, коду УКТЗЕД ( 2371а-14, 
2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) за номером 2204296500.
 

     Згідно пункту  3.1.1  зазначеного договору вартість юридичних 
послуг та юридичних робіт за цим договором становила 60 600 грн. 

     Відповідно до пункту 3.2 вказаного договору оплата  юридичних 
послуг  та  юридичних робіт здійснюється замовником протягом 20-ти 
банківських днів з моменту підписання цього договору. 

     На підставі  пункту   3.3   укладеного   договору   виконання 
юридичних   послуг   та   юридичних   робіт   оформляється   актом 
здачі-приймання виконаних робіт. 

     З матеріалів  справи  вбачається,  що  позивач  за   основним 
позовом  виконав  та  належним  чином  оформив передбачені умовами 
укладеного договору роботи,  а замовник  -  Державне  підприємство 
"Харківський завод шампанських вин" їх прийняв. 

     Згідно ст.  193  Господарського  кодексу  України  ( 436-15 ) 
суб'єкти господарювання ті інші  учасники  господарських  відносин 
повинні   виконувати   господарські  зобов'язання  належним  чином 
відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору,  а  за 
відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - 
відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 

     Як встановлено судами  при  розгляді  справи,  відповідач  за 
основним позовом   свої   зобов'язання   за   укладеним  договором 
N 12/2005-У щодо своєчасної оплати  наданих  юридичних  послуг  до 
15.12.2005  року  в  повному  обсязі не виконав,  внаслідок чого у 
нього перед виконавцем  -  ТзОВ  юридична  фірма  "Легіс"  виникла 
заборгованість в розмірі 20 000 грн. 

     Відповідно до  ст.  ст.  525,  526  ЦК  України  (  435-15  ) 
зобов'язання має виконуватися належним чином,  відповідно до  умов 
договору   та   вимог   цього   Кодексу,  інших  актів  цивільного 
законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно 
до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно 
ставляться.
  Одностороння відмова від  виконання  зобов'язання  не 
допускається. 

     На підставі  п.  1  статті  530  Цивільного  кодексу  України 
( 435-15 ) передбачено,  що якщо у зобов'язанні встановлений строк 
(термін)  його  виконання,  то воно підлягає виконанню у цей строк 
(термін). 

     Враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій правильно 
був   встановлений  факт  неналежного  виконання  відповідачем  за 
основним позовом  зобов'язань  за  укладеним  договором,  місцевий 
господарський  суд,  з  яким  погодився суд апеляційної інстанції, 
обгрунтовано стягнув з відповідача за основним позовом на  користь 
позивача 20 000 грн. заборгованості. 

     Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди дійшли правильного 
висновку про те,  що умовами  спірного  договору  не  встановлений 
виключний перелік юридичних послуг та робіт,  тому, в межах строку 
дії договору виконавець мав виконувати юридичні роботи та надавати 
юридичні  послуги в тому числі з інших питань.  В межах строку дії 
договору  виконавець  за  договором  виконував  всі  можливі  дії, 
зокрема,   забезпечення   представництва   інтересів  замовника  в 
господарських  судах,   надавав   замовнику   усні   та   письмові 
консультації,  чинні нормативні та інструктивні матеріали, складав 
проекти документів правового характеру, не пов'язані з відносинами 
підприємства з судовими органами. 

     Тобто, відповідач за зустрічним позовом - ТзОВ юридична фірма 
"Легіс" в межах  дії  укладеного  договору  належним  чином  та  в 
повному обсязі виконав свої зобов'язання за цим договором. 

     З огляду  на  викладене,  суд  першої  інстанції обґрунтовано 
відмовив в задоволенні зустрічної позовної заяви. 

     За таких обставин,  оскаржувані судові  рішення  відповідають 
вимогам  закону  і  обставинам  справи,  тому підстав для їх зміни 
немає. 

     Керуючись ст.  ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського 
процесуального кодексу     України     (     1798-12     ),    суд 
П О С Т А Н О В И В: 

     Рішення господарського     суду      Харківської      області 
від 5  листопада  2007 року та постанову Харківського апеляційного 
господарського суду від 7 квітня 2008 року залишити  без  змін,  а 
касаційну   скаргу   Державного  підприємства  "Харківський  завод 
шампанських вин" - без задоволення. 

 Головуючий, суддя                                        В.Дерепа 

 Судді                                                   О.Подоляк 

                                                      Л.Стратієнко