ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 27.05.2008                                      Справа N 39/83-07 

         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 14.08.2008 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: 
 головуючого,       Плюшко І.А., 
 судді 

 суддів             Разводової С.С. (доповідач по справі), 
                    Самусенко С.С., 

 розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Укртелеком" в особі 
 Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком" 

 на                 додаткове рішення господарського суду 
                    Дніпропетровської області від 10.03.08 р. 

 у справі           N 39/83-07 

 за позовом         Акціонерного проектно-будівного та 
                    експлуатаційного, комерційного товариства 
                    закритого типу "Цвет-Д" 

 до                 ВАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської 
                    філії ВАТ "Укртелеком" 

 про                визнання права власності 

     За участю представників сторін 
 від позивача       Причепа І.М. дов. від 14.12.07 р. N 280, 

 від відповідача    Морозов О.О. дов. від 24.03.08 р. N 101; 
                    Левченкова О.А. дов. від 03.01.08 р. N 5 

     В С Т А Н О В И В: 

     Акціонерне проектор-будівельне та експлуатаційне,  комерційне 
товариство закритого типу "Цвек-Д" (надалі Позивач) звернулося  до 
господарського   суду   з   позовом   до  Відкритого  акціонерного 
товариства "Укртелеком"   в    особі    Дніпропетровській    філії 
ВАТ "Укртелеком"  (надалі Відповідач) про визнання права власності 
на лінійно-кабельні     споруди     АТС-325     (725)     довжиною 
304 101,00 метрів, телефонну каналізацію 26 810,5 метрів, оглядові 
споруди в кількості 167 шт.,  а також номерну ємність в  кількості 
4994 шт.
 

     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від 
11.01.08  року  у  справі N 39/83-07 (суддя Ліпинський О.В.) позов 
задоволено. 

     Постановою Дніпропетровського   апеляційного   господарського 
суду від   25.02.2008   року   у   справі   N   39/83-07   (судді: 
Науменко І.М.,    Білецька    Л.М.,    Голяшкін    О.В.)   рішення 
господарського  суду  Дніпропетровської  області  від  11.01.08  р 
залишено без змін. 

     06.03.2008 року  від  позивача  до  суду  надійшла  заява про 
винесення  додаткового  рішення,  яким  стягнути   з   відповідача 
витрати,   пов'язані  з  проведенням  судової  експертизи  в  сумі 
5448,00 грн.  попередньої сплати за висновок  судової  економічної 
експертизи  N  944/045  по  справі N 39/83-07 та витрати по сплаті 
державного мита в сумі 1987,00 грн. 

     Додатковим рішенням  господарського  суду   Дніпропетровської 
області   від  10.03.2008  р.  у  справі  N  39/83-07  стягнуто  з 
Відкритого    акціонерного    товариства   "Пртелеком"   в   особі 
Дніпропетровської  філії  ВАТ "Укртелеком" на користь Акціонерного 
проектно-будівельного та експлуатаційного, комерційного товариства 
закритого  типу  "ЦВЕК-Д"  5448  грн.  00 коп. витрат пов'язаних з 
проведенням судової експертизи. 

     Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої  інстанції 
ВАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровській філії ВАТ "Укртелеком", 
Центра телекомунікаційний    послуг    Дніпропетровській     філії 
ВАТ "Укртелеком"  звернулась до Вищого господарського суду України 
з  касаційною  скаргою,   в   якій   просить   додаткове   рішення 
господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2008 р.  у 
справі  N  39/83-07  скасувати  та  прийняти  нове  рішення,  яким 
відмовити в задоволенні позовних вимог. 

     В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, 
що  місцевим  господарським  судом  при  прийнятті   оскаржуваного 
рішення  порушені  норми  матеріального  та  процесуального права, 
зокрема,  норми Декрету Кабінету Міністрів України  "Про  державне 
мито" ( 7-93 ) від 21.01.1993 року,  Господарського процесуального 
кодексу України ( 1798-12 ).
 

     Судова колегія,   розглянувши   наявні   матеріали    справи, 
обговоривши доводи касаційної скарги,  перевіривши юридичну оцінку 
обставин   справи   та   повноту   їх   встановлення,   дослідивши 
правильність    застосування    судом    норм   матеріального   та 
процесуального  права,  дійшла  висновку  про  наявність  правових 
підстав  для часткового задоволення касаційної скарги,  виходячи з 
наступного. 

     Як встановлено господарськими  судами  попередніх  інстанцій, 
06.03.2008  р.  від  позивача до суду надійшла заява про винесення 
додаткового  рішення,  яким  стягнути   з   відповідача   витрати, 
пов'язані  з проведенням судової експертизи,  до заяви було додане 
платіжне доручення N 421 від 30.07.2007 р., яким було перераховано 
на   розрахунковий  рахунок  Дніпропетровського  науково-дослідний 
інститут  судових  експертиз  5448,00грн.  попередньої  сплати  за 
висновок судової   економічної  експертизи  N  944/045  по  справі 
N 39/83-07, також позивач просить стягнути з відповідача витрат по 
сплаті державного мита в сумі 1987,00 грн. 

     Згідно ст.  88  ГПК України ( 1798-12 ) Господарський суд має 
право за заявою сторони,  прокурора,  який брав участь в  судовому 
процесі,  або  за  своєю  ініціативою  прийняти додаткове рішення, 
ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат 
або про повернення державного мита з бюджету. 

     Місцевий господарський    суд,   розглянувши   заяву   дійшов 
висновку,  що витрати  на  оплату  судової  експертизи  підлягають 
стягненню  з  відповідача,  оскільки  відповідно  до  рекомендацій 
Президії Вищого  господарського  суду   України   від   16.01.2008 
N 04-5/5  "Про  внесення  змін  і  доповнень  до деяких роз'яснень 
президії Вищого арбітражного суду України та рекомендацій президії 
Вищого   господарського   суду   України",  витрати,  пов'язані  з 
проведенням судової експертизи,  під  час  судового  розгляду  має 
нести  заінтересована  сторона.
  Після  закінчення розгляду справи 
витрати,  пов'язані з проведенням судової  експертизи,  підлягають 
розподілу  господарським судом на загальних підставах,  визначених 
частиною п'ятою статті 49  Господарського  процесуального  кодексу 
України ( 1798-12 ). 

     При цьому  місцевий  господарський  суд  залишив  поза увагою 
прохання позивача щодо стягнення з відповідача  витрат  по  сплаті 
державного  мита  в  сумі 1987,00 грн.,  у зв'язку з відсутністю в 
матеріалах справи  доказів  сплати  державного  мита  в  зазначено 
розмірі. 

     З таким висновком судова колегія не може погодитися, виходячи 
з наступного. 

     Відповідно до роз'яснень  Пленуму  Верховного  Суду  України, 
викладених в   пункті   1   постанови   від  29.12.1976  р.  N  11 
( v0011700-76 ) "Про судове рішення" (із змінами та доповненнями), 
рішення   є   законним   тоді,  коли  суд,  виконавши  всі  вимоги 
процесуального  законодавства  і  всебічно  перевірити  обставини, 
вирішив  справу у відповідності з нормами матеріального права,  що 
підлягають застосуванню до даних правовідносин. 

     Статтею 87 ГПК України ( 1798-12 ) встановлено, що рішення та 
ухвали  розсилаються  сторонам,  прокурору,  який  брав  участь  в 
судовому процесі,  третім особам не пізніше п'яти  днів  після  їх 
прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено 
цим Кодексом. 

     В порушення вказаної статті  суд  першої  інстанції  надіслав 
відповідачу вказане рішення від 10.03.2008 року згідно відбитку на 
конверті лише 02.04.2008 року. 

     Крім того,  незважаючи, на те, що в заяві від 06.03.2008 року 
позивач  просить  стягнути з відповідача витрати державного мита у 
сумі 1987  грн.,  що  відповідає  вимогам  ст.  49   ГПК   України 
( 1798-12   )   щодо   пропорційності   державного   мита  розміру 
задоволених вимог  лпро   визнання   права   власності   на   суму 
198 700 грн.,  місцевий господарський суд в порушення вимог ст. 49 
ГПК України ( 1798-12 ) та п.  2 ст.  3 Декрету КМУ "Про  державне 
мито"  (  7-93  ) від 21.01.1993 року залишає без змін рішення від 
11.01.2008 року, яким поклав на відповідача сплату державного мита 
в розмірі 3362 грн. 

     В додатковому рішенні суд першої інстанції не  звернув  увагу 
на  вимогу  ст.  47  ГПК  України  (  1798-12  )  щодо  часткового 
повернення зайве сплачених сум державного мита. 

     Відповідно до ч.  1  ст.  111-10  ГПК  України  (  1798-12  ) 
підставами   для   скасування   або  зміни  рішення  місцевого  чи 
апеляційного  господарського  суду  або   постанови   апеляційного 
господарського  суду є порушення або неправильне застосування норм 
матеріального чи процесуального права. 

     За таких обставин,  судова колегія Вищого господарського суду 
України  вважає,  що  оскаржуване додаткове рішення господарського 
суду Дніпропетровської   області  від  10.03.2008  року  у  справі 
N 39/83-07 не відповідає  нормам  матеріального  і  процесуального 
права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. 

     На підставі  викладеного  та керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 
111-9 - 111-11,   Господарського  процесуального  кодексу  України 
( 1798-12 ),  Вищий    господарський     суд            України, - 
П О С Т А Н О В И В: 

     Касаційну скаргу ВАТ "Укртелеком" в  особі  Дніпропетровської 
філії ВАТ "Укртелеком" задовольнити. 

     2. Додаткове  рішення  господарського  суду Дніпропетровської 
області від 10.03.08р. по справі N 39/83-07 скасувати. 

 Головуючий, суддя                                      І.А.Плюшко 

 Судді                                               С.С.Разводова 
                                                     С.С.Самусенко